Справа № 760/11275/17
2-2440/21
02 червня 2021 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , який діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , до ОСОБА_9 , треті особи: Служба у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_10 про припинення права на частку у спільному майні,
У червні 2017 року позивачі звернулись в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_9 про припинення права на частку у спільному майні.
Свої вимоги мотивують тим, що квартира АДРЕСА_1 є спільною власністю ОСОБА_1 (1/4 частина від 42/100), ОСОБА_2 (1/4 частина від 42/100), ОСОБА_5 (1/4 частина від 42/100), ОСОБА_3 (1/4 частина від 42/100), ОСОБА_10 (частка 42/100), ОСОБА_9 (частка 16/100).
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири № 1514 від 29 травня 2012 року ОСОБА_10 придбала 58/100 частин цієї квартири.
13 листопада 2015 року ОСОБА_10 подарувала 16/100 частин квартири своєму сину ОСОБА_9 на підставі договору дарування.
Позивачі як співвласники спірної квартири дозволу на укладення договору дарування не давали та взагалі не знали про існування такого договору.
Протягом останніх двох років сумісне проживання з ОСОБА_9 є неможливим, оскільки він не працює, веде аморальний спосіб життя, вживає наркотичні речовини, постійно здійснює крадіжки. У зв'язку з цим, ними неодноразово викликалась поліція.
Просять суд ухвалити рішення, яким припинити право власності відповідача на частку у спільному майні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2017 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 25 березня 2019 року вирішено питання про витребування доказів у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 25 березня 2019 року вирішено питання про витребування доказів у справі.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити.
Інші позивачі у судове засіданні не з'явились, у матеріалах справи міститься їх заяви, в яких вони просять розглядати справу у їх відсутність, вимоги позову підтримують в повному обсязі (а.с. 44-47).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.
Треті особи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись.
Представник Служби у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації подана до суду заяву, в якій просить розглядати справу у її відсутність, проти задоволення позову не заперечує, оскільки вони не порушують права та інтереси дітей.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є спільною власністю ОСОБА_1 (1/4 частина від 42/100), ОСОБА_2 (1/4 частина від 42/100), ОСОБА_5 (1/4 частина від 42/100), ОСОБА_3 (1/4 частина від 42/100), ОСОБА_10 (частка 42/100), ОСОБА_9 (частка 16/100).
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зазначена квартира належить на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04 грудня 1995 року (а.с. 9).
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири № 1514 від 29 травня 2012 року ОСОБА_10 придбала 58/100 частин квартири АДРЕСА_1 (а.с. 185).
13 листопада 2015 року ОСОБА_10 подарувала 16/100 частин квартири своєму сину ОСОБА_9 на підставі договору дарування квартири (а.с. 188).
Позивачі зазначають, що вони як співвласники спірної квартири дозволу на укладення договору дарування не давали та взагалі не знали про існування такого договору. Протягом останніх двох років сумісне проживання з ОСОБА_9 є неможливим, оскільки він не працює, веде аморальний спосіб життя, вживає наркотичні речовини, постійно здійснює крадіжки. У зв'язку з цим, ними неодноразово викликалась поліція.
Просять суд ухвалити рішення, яким припинити право власності відповідача на частку у спільному майні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Аналіз положень ст. 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
Положення ст. 365 ЦК України регулюють випадки, коли позивач - співвласник майна, домагається позбавлення права власності на частку майна інших співвласників - відповідачів по справі.
Питання чи є частка незначною, підлягає вирішенню судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, також має робитись у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який спільним майном.
Позивачами наведено обставини, на підставі яких вони просять припинити право власності відповідача на частку у спільному майні.
Разом з тим, доказів на підтвердження вказаних обставин позивачами суду не надано.
Згідно з ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Невиконання позивачем цієї умови є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Процедура внесення суми для відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання однією стороною у справі своїх зобов'язань перед іншою стороною.
З матеріалів справи вбачається, що позивачами не було внесено на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва вартість частки відповідача у спільному майні. Позивачі взагалі не посилаються на необхідність внесення коштів, що передбачено ч. 2 ст. 365 ЦК України.
Таким чином, вимога про припинення права власності відповідача на частку у спільному майні задоволенню не підлягає, оскільки позивачі не виконали вимогу ч. 2 ст. 365 ЦК України щодо внесення вартості частки відповідача на депозитний рахунок суду.
Позивачі як на підставу для задоволення позову також посилаються на те, що вони як співвласники спірної квартири дозволу на укладення договору дарування не давали.
Частинами 1, 2 ст. 362 ЦК України передбачено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.
Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.
Вбачається, що законом передбачений порядок повідомлення співвласників про намір продажу своєї частки у спільній частковій власності, а не про намір подарувати таку частку.
ОСОБА_10 подарувала частину спірної квартири відповідачу та не мала обов'язку отримання дозволу інших співвласників на укладення договору дарування.
Крім того, укладення договору дарування без згоди співвласників квартири не є підставою для припинення права власності відповідача на частку у спільному майні.
З огляду на наведене, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 362, 365 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ), який діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , до ОСОБА_9 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: Служба у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 41), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_2 ) про припинення права на частку у спільному майні.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 15 червня 2021 року.
Суддя: