Провадження № 1-кс/760/5085/21
Справа № 760/12794/21
09 червня 2021 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши заяву про самовідвід слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , -
відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді в провадження слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчих Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №32020000000000137 від 09.12.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України (справа №760/12794/21, провадження №1-кс/760/4493/21).
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 заявила самовідвід у цій справі з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, оскільки ухвалами слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від 02.10.2018 (справа №760/24797/18, провадження № 1-кс/760/12481/18), від 05.06.2018 (справа №760/14333/18, провадження № 1-кс/760/7647/18) було накладено арешт в рамках кримінального провадження №52016000000000499 від 21.12.2016, досудове розслідування якого здійснювалось Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України, на майно, власниками (користувачами) якого на той час були ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_7 , якій на момент накладення арешту було повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження №52016000000000499.
Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні та особа, яка заявила самовідвід, у судове засідання не з'явились.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши подану заяву про самовідвід, суддя приходить до наступного.
Статтями 75, 76 КПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuven iMeyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo. Spain"), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Отже, з метою уникнення обставин, які б викликали сумнів у об'єктивності та неупередженості слідчого судді ОСОБА_3 під час розгляду скарга адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчих Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №32020000000000137 від 09.12.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України (справа №760/12794/21, провадження №1-кс/760/4493/21), суддя вважає, що наведені в заяві про самовідвід підстави є обґрунтованими та достатніми для її задоволення.
Керуючись статтями 75, 76, 80-82 КПК України, суд, -
заяву слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід - задовольнити.
Відвести слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від розгляду скарги адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , на бездіяльність слідчих Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №32020000000000137 від 09.12.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України (справа №760/12794/21, провадження №1-кс/760/4493/21).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя