печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6030/20-ц
23 березня 2021 року Печерський районний суд м. Києва
головуючий суддя Батрин О.В.
секретар судового засідання Шевченко Т.В.
справа № 757/6030/20-ц
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс»
відповідач: ОСОБА_1
третя особа: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс», третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про надання послуг з утримання та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг,
представник позивача ОСОБА_3
представник відповідача ОСОБА_4
У лютому 2020 року ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, комунальних послуг.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс», як обслуговуюча організація надає послуги з утримання будинку та його прибудинкової території та виконує функції балансоутримувача будинку, надає житлово-комунальні послуги на підставі укладених з власниками квартир договорів. Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . 02.10.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з утримання та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг, предметом якого є надання житлово-комунальних послуг та відповідно до умов якого відповідач зобов'язувалася оплачувати послуги у встановлені договорами строки. Проте, зобов'язання відповідача щодо своєчасної оплати за спожиті послуги виконані не були, у зв'язку із чим, за період з 21.06.2016 року по 21.12.2019 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 107 271,89 грн. Крім того, відповідач як боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов'язана сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової в сумі 33 960,16 грн. та 3% річних в сумі 4 736, 83 грн., що разом становить суму заборгованості у розмірі 145 968,88 грн. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість на надані послуги та судовий збір.
Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.09.2019 року по справі № 757/3895/19-ц скасовано судовий наказ, виданий 26.02.2019 року, за заявою ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (а.с. 4). Проте, відносно якої особи скасований вказаний судовий наказ з вказаної ухвали не вбачається та належним документів, що судовий наказ був скасований відносно ОСОБА_1 суду позивачем не надано.
Ухвалою суду від 17.02.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 30).
21.03.2020 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом (а.с. 44-51) до ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс», третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним договору № 120-012/1 від 02.10.2014 року про надання послуг з утримання та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перебування у шлюбі з 15.10.2010 року по 05.10.2017 року з ОСОБА_2 позивач за свої власні кошти, шляхом їх інвестування у будівництво квартири, отримала в особисту приватну власність квартиру АДРЕСА_1 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно вона отримала лише 17.10.2014 року. ОСОБА_2 вважає, що вказана квартира придбана за його власні грошові кошти та належить саме йому, а тому на даний час в провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 757/75083/17-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю. Після отримання свідоцтва про право власність на квартиру, 17.10.2014 року позивач звернулась до ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» з метою отримання ключів від належній їй квартири. Разом з тим, товариством було відмовлено у видачі ключів до укладення договору про надання послуг з утримання та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг, що змусило позивача підписати договір. При цьому, в договорі умисно було неправильно зазначено дату його складання 02.10.2014 року, а не 17.10.2014 року, що відповідало фактичній даті укладення договору. Ні перед, ні під час укладення спірного договору відповідач не повідомив її про те, що Київською міською державною адміністрацією товариство не було визначено виконавцем житлово-комунальних послуг у будинку АДРЕСА_2 , а також те, що товариство, навіть, не зверталось до КМДА з відповідною заявою, що є підставою для визнання договору недійсним з підстав, визначених ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч. 1 ст. 230 ЦК України. Крім того, товариство незаконно уклало договір та незаконно здійснює, начебто, на його підставі діяльність з надання їй житлово-комунальних послуг, що є окремою підставою для визнання договору недійсним у відповідності до ч. 1 ст. 227 ЦК України.
24.03.2020 року від відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 64-67), відповідно до якого заперечила щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність доказів того, що вона останнім часом, а також на момент звернення позивача до суду є власником спірної квартири. Крім того, вона частково оплачувала комунальні послуги на загальну суму 27 217,51 грн. Також зазначила, що спірна квартира не придатна для проживання, так як в ній після її будівництва не був зроблений ремонт та на момент укладення спірного договору позивач незаконно надає житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим вона категорично не згодна з нарахованою їй сумою оплати за комунальні послуги та інфляційні витрати.
Ухвалою суду від 07.04.2020 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс», третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про надання послуг з утримання та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг до розгляду, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначено на 26.06.2020 року (а.с. 99).
08.04.2020 року від представника позивача за первісним позовом ОСОБА_5 до суду надійшли письмові заперечення на відзив (а.с. 101-104), відповідно до яких власником квартири АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 02.10.2014 року. Доказів сплати у спірний період за житлово-комунальні послуги у розмірі 27 217,51 грн. відповідачем не надано. Крім того, в умовах перехідного періоду договір зберігає свою чинність до моменту визначення управителя за рішенням зборів співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 за правилами, визначеними Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» № 417-VIII від 14.05.2015 року та «Про житлово-комунальні послуги» № 2189- VIII від 09.11.2017 року та укладення уповноваженою особою (особами) договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається відповідно до типової форми. Нарахування за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій проводяться відповідно до Розпорядження виконавчого органу Київської місткої ради від 01.06.2018 року № 937, опублікованого в газеті «Хрещатик» 08.06.2018 року, тариф в будинку по АДРЕСА_2 встановлений на рівні 14,84 грн. за 1 кв.м. при умові сплати до 20 числа місяця, та 15,73 грн. за 1 кв.м при сплаті після 20 числа місяця. У вартість додаткових послуг входять забезпечення утримання служби консьєржів в будинку та/або контрольно-пропускних постів до будинку, контрольно-пропускного пункту в'їзду на територію, патрульної служби в будинку і на території, об'єктів зеленого господарства та інших об'єктів благоустрою на прилеглих територіях житлового комплексу. Даний тариф економічно прорахований та становить 11,18 грн. за 1 кв.м. при умові сплати до 20 числа місяця, та 11,74 грн. за 1 кв.м. при сплаті після 20 числа місяця.
Ухвалою суду від 19.08.2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2020 року (а.с. 124).
07.09.2020 року від представника позивача за первісним позовом - ОСОБА_3 до суду надійшла заява про застосування строків позовної давності до вимог зустрічного позову, посилаючись на укладення спірного договору 02.10.2014 року, а до суду ОСОБА_1 звернулась у березні 2020 року, тобто з пропуском строку позовної давності (а.с. 133).
08.09.2020 року від представника позивача за первісним позовом ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та вказана квартира була придбана нею у власність шляхом придбання цільових облігацій, емітентом яких є замовник будівництва будинку ТОВ «Будспецсервіс». Житлова частина будинку була передана ТОВ «Будспецсервіс» на обслуговування ТОВ «КУЖЕ «Новосервіс» за актом від 20.03.2014 року та акт-прийому передачі об'єкта нерухомості було підписано 03.09.2014 року, тобто до укладення спірного договору про надання послуг між ОСОБА_1 та ТОВ «КУЖЕ «Новосервіс». Відповідно до інформаційно-аналітичної системи управління житловим фондом м. Києва Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА обслуговуючою організацією та балансоутримувачем будинку є ТОВ «КУЖЕ «Новосервіс» та розпорядженням КМДА ТОВ «КУЖЕ «Новосервіс» було затверджено тарифи на послуги з утримання будинку та його прибудинкової території (а.с. 137-139).
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги за первісним позовом, позовні вимоги за зустрічним позовом не визнала.
Представник відповідача позовні вимоги за первісним позовом не визнав, вимоги за зустрічним позовом підтримав, одночасно надав заяву про застосування до первісного позову строку позовної давності, оскільки подання представником позивача заяви про застосування позовної давності до зустрічних вимог.
Третя особа до суду не з'явився з невідомих причин. Тому, суд розглянув справу у його відсутність, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є здійснення оплати за надані йому послуги, у розмірі та у валюті, визначеними договором.
Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Крім того, згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Згідно з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст. 5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 02.10.2014 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 10-11).
02.10.2014 року між ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з утримання та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг, відповідно до умов якого визначено, що предметом договору є наданням виконавцем, а споживачем своєчасної оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, послуг з управління будинком та прибудинковою територією, забезпечення можливості отримання споживачем послуг з центрального опалення, централізованого постачання і водовідведення гарячої та холодної води, електропостачання, забезпечення утримання служби консьєржів в будинку та/або контрольно-пропускних постів до будинку, контрольно-пропускного в'їзду на територію, патрульної служби в будинку і на території, об'єктів зеленого господарства та інших об'єктів благоустрою на прилеглих територіях. Загальний розмір щомісячної оплати за послуги з управління та додаткові послуги на дату укладення договору становить 1 116,58 грн. (а.с. 5-9).
У пункті 3.1 вказаного договору сторони погодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що наступає за розрахунковим, на підставі рахунку, виставленого виконавцем. Рахунок надається споживачу до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
За змістом статей 322, 360 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом; співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартир та нежитлових приміщень у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»)
Щодо належного утримання та забезпечення належного санітарного, протипожежного і технічного стану спільного майна багатоквартирного будинку, то такий обов'язок відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» покладено на співвласників багатоквартирного будинку.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Такі ж вимоги передбачені в п. 7 Правил користування будинку та прибудинкової території, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.
Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно; розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку; розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.
Нарахування за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій проводиться за тарифами, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.06.2018 № 937 «Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим», тариф в будинку по АДРЕСА_2 встановлено на рівні 14,84 грн. за 1 кв.м. при умові сплати до 20 числа місяця, та 15,73 грн. за 1 кв.м. при сплаті після 20 числа місяця (а.с. 12-17).
При цьому, вказане розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є чинними, у судовому порядку нечинними не визнавалися та є обов'язковим для виконання всіма органами місцевого самоврядування, установами, підприємствами, організаціями, розташованими на території міста, у тому числі і для споживачів таких послуг.
Крім того, наказом ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» № 22 від 30.12.2016 року та наказом № 04 від 01.02.2016 року встановлено вартість додаткових послуг (а.с. 22-25).
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за житлово-комунальні послуги та додаткові послуги відповідач у період з 21.10.2016 року по 21.12.2019 року не сплачує надані позивачем житлово-комунальні послуги, у зв'язку з у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в загальному розмірі 145 968,88 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 107 271,89 грн., інфляційних втрати у розмірі 33 960,16 грн. та 3% річних у розмірі 4 736,83 грн.
За захистом свого порушеного права позивач звернувся до суду у лютому 2020 року.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є самостійної підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Враховуючи, що відповідачем за первісним позовом заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, позивачем не надано належним документів щодо звернення позивача в лютому 2019 року до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, а до суду позивач звернувся з позовом у лютому 2020 року, то суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за період з вересня 2016 року по січень 2017 року.
Належних доказів поважності причин пропуску строку позовної давності позивачем суду не надано, питання про поновлення строку позивач перед судом не ініційовано, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з лютого 2017 року по листопад 2019 року у розмірі 95 295 грн. 85 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 25 921 грн. 70 коп., 3% річних у розмірі 3 615 грн. 99 коп., що разом становить 124 833 грн. 54 коп. (107 271,89 грн. - 11 976,04 грн.).
Суд також дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, виходячи з такого.
Обґрунтовуючи зустрічний позов ОСОБА_1 послалась на те, що договір про надання послуг з утримання та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг підлягає визнанню недійсним з підстав, визначених ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 1 ст. 230 ЦК України та ч.1 ст. 227 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За приписами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог,які встановлені частинами першою - третьою,п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 215 ЦК України у разі, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним, тобто даний договір є оспорюваним, і лише на підставі позову заінтересованої сторони він може бути визнаний недійсним.
Умовою для задоволення таких позовів є надання позивачем доказів, які підтверджують, що відповідач знав або згідно із законодавчим актом зобов'язаний був знати про невідповідність правочину вимогам законодавства, тобто що правочин укладений без ліцензії на заняття відповідним видом діяльності (Лист Верховного Суду України від 24.11.2008 "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними").
Судом встановлено, що 27.02.2013 року між ТОВ «Будспецсервіс» та ОСОБА_1 був укладений договір про участь у будівництві об'єкту нерухомості № 12-10/13 (а.с.140-147)
Відповідно до акту приймання-передачі житлової частини житлового будинку №10 від 20.03.2014 року ТОВ «Будспецсервіс» передав житлову частину будинку на обслуговування ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» (а.с. 148-150).
Згідно з інформаційно-аналітичної системи управління житловим фондом м. Києва Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації обслуговуючою організацією та балансоутримувачем будинку по АДРЕСА_2 є ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» (а.с. 153).
Листом Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації від 08.01.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про обрання рішенням співвласників будинку по АДРЕСА_2 управителем будинку ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» (а.с. 58-59).
З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення заявленого зустрічного позову з підстав, передбачених ст. 227 ЦК України.
Також суд звертає увагу, що вимоги Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» не вимагають наявності дозволу (ліцензії) у підприємств - надавачів житлово-комунальних послуг на укладення договорів про надання послуг з утримання та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин вважається недійсним.
За змістом зазначеної норми закону правочин може бути визнаний таким, що вчинений під впливом обману, у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману стосовно фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел. Установлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов'язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 ЦК України.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9 ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
У силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 не доведений факт обману з боку відповідача ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» щодо природи спірного договору, враховуючи відсутність необхідності останньому мати дозвіл для здійснення дій, передбачених у договорі, та наявності в діях ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» умислу ввести її в оману щодо обставин, які мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання послуг з утримання та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг від 02.10.2014 року укладено у простій письмовій формі, що відповідає вимогам діючого законодавства, підписаний уповноваженими особами, що не заперечується сторонами та виконувався сторонами, на доказ чого до матеріалів справи надано копії рахунків про часткову сплату ОСОБА_1 житлово-комунальних послуг, що є підтвердженням того, що волевиявлення сторін відповідало внутрішній волі та дії сторін направлені на реальне настання наслідків, що передбачені цим договором, що спростовує доводи позивача за зустрічним позовом щодо введення її в оману при укладенні спірного договору.
Крім того, суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 щодо факту неправильного зазначення дати укладення спірного договору, у зв'язку з відсутністю в неї правовстановлюючих документів, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема, свідоцтвом про право власність на квартиру та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, які отримані ОСОБА_1 02.10.2014 року, а не 17.10.2014 року.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог позивача за первісним позовом на 124 833 грн. 54 коп., що становить 85,52% від заявлених вимог у 145 968 грн. 88 коп., понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору 1 872 грн. 49 коп. (85,52% від 2 189,53 грн.), покладаються на відповідача ОСОБА_1 , а судові витрати, понесені останньою їй не відшкодовуються.
Керуючись ст. 203, 215, 227, 230, 257, 261, 264, 267, 509, 526, 901, 903 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 95 295 грн. 85 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 25 921 грн. 70 коп., 3% річних у розмірі 3 615 грн. 99 коп., що разом становить 124 833 грн. 54 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» судовий збір у розмірі 1 872 грн. 49 коп.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс», третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про надання послуг з утримання та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс»: 01103, м. Київ, вул. Михайла Драгомирова, 16, прим. 270,код ЄДРПОУ 33303255.
відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1
третя особа: ОСОБА_2 : АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2 .
Суддя О.В.Батрин