печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26553/21-ц
20 травня 2021 року суддя Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач, АТ «Українська залізниця») про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами, судом встановлено наступне.
Позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Як визначено у п. 4 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається, зокрема, у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки.
Відтак, позивачу необхідно зазначити ціну позову із врахуванням п. 4 ч.1 ст. 176 ЦПК України та навести обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.
Крім того, суддя звертає увагу, що предмет позову, тобто вимоги позивача, стосовно яких позивач просить прийняти судове рішення, повинні бути чітко визначені останнім у прохальній частині позовної заяви, уникаючи загальних тез, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
Так, позивач, в тому числі просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.04.2021 року по день ухвалення рішення суду.
Отже, позивачу необхідно в прохальній частині позовної заяви зазначити, яку саме суму грошових коштів, з урахуванням ч. 1 ст. 176 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача та в якому порядку.
Також, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачу необхідно зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зазначає в позовній заяві, що він, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору за вимогою про поновлення на роботі.
Разом з тим, позивач, в тому числі, просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці», визначено структуру заробітної плати, а сама, основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Як визначено у ч.ч. 1, 3 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.
Трудовий договір повинен укладатись, як правило, у письмовій формі (частина перша статті 24 КЗпП України) або оформлюватись наказом чи розпорядженням роботодавця (частина третя статті 24 КЗпП України)
Припинення, розірвання трудового договору пов'язано зі звільненням працівника.
З огляду на зазначене, якщо працівник був незаконно звільнений, трудовий договір з ним був незаконно припинений роботодавцем в односторонньому порядку. Виконання роботодавцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника полягає у відновленні трудового договору, який раніше існував і був незаконно припинений роботодавцем.
До моменту фактичного виконання роботодавцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника трудові правовідносини, які існували до порушення з боку роботодавця, не виникають. У зв'язку з цим, виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, у тому числі середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниця у заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, не можуть вважатись заробітною платою та не витікають із трудового договору як підстави для виплат. Ці виплати не можуть кваліфікуватись як плата за виконану роботу.
Отже, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред'явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі обмежуються трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Вказана правова позиція узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/13736/15 (№ 61-25545сво18) від 10.10.2019 року.
Таким чином, ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору за позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, отже останньому необхідно сплатити судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», з 01.01.2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 270,00 грн.
Так, позивачем надано суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2 316,00 грн.
Отже, після уточнення ціни позову, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір», на наступні реквізити:
Отримувач коштів УК у Печерському районі/Печерс.р-н;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
Рахунок отримувача: UA228999980313181206000026007;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позивачу необхідно усунути недоліки зазначені у даній ухвалі та в разі їх усунення, подати до суду позовну заяву в новій редакції разом із копіями заяв відповідно до кількості учасників справи.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177. 184, 185, 352- 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, - залишити без руху.
Роз'яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання позовної заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Григоренко