печерський районний суд міста києва
Справа № 757/28863/21-к
07 червня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120210000000000054 від 19.01.2021 р., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -
Адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Печерського районного суду у місті Києві зі скаргою, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120210000000000054 від 19.01.2021 р., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування доводів та вимог скарги особа, що подала скаргу посилається на те, що 17 березня 2021 року в період з 07:35 до 08:45 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.02.2021 у справі № 757/9762/21-к, в межах кримінального провадження № 12021000000000054 від 19.01.2021 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказаний обшук було проведено слідчим ГСУ НП України ОСОБА_5 .
Під час обшуку було вилучено:
- мобільний телефон марки “Apple” моделі Pro 12 Max з номером моделі MGCG3LL/A та сім-карткою мобільного оператора звязку “МТС” із № НОМЕР_1 , які поміщені до сейф пакету ГСУ НПУ № GSU2005249;
- ноутбук “Prestigio” із s/n: sk10564100016 та зарядний пристрій до нього, які поміщені до сейф пакету ГСУ НПУ № GSU 3001653.
Вищевказані речі є приватною особистою власністю ОСОБА_4 .
Водночас, достатні підстави вважати, що вказаний мобільний телефон разом з сім карткою відносяться до речей та документів, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку від 24.02.2021, та відповідають критеріям, визначеним в цьому судовому рішенні, відсутні.
Крім того, вилучений мобільний телефон разом з сім карткою та ноутбук жодним чином не стосуються предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000000054 від 19.01.2021 та не містять відомостей, що мають відношення до обставин та фактів, які являються предметом доказування.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 01.04.2021 у справі № 757/14062/21-к (далі - Ухвала) було задоволено Клопотання прокурора та накладено арешт на вищезазначене тимчасово вилучене майно протоколом обшуку від 17.03.2021 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.02.2021 під час проведення обшуку за вказаною адресою.
Адвокат ОСОБА_4 з метою захисту його прав та законних інтересів як володільця майна звернувся з Апеляційною скаргою від 02.04.2021 № 0204/1 на Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 01.04.2021 з метою її скасування судом апеляційної інстанції.
Так, за результатом розгляду справи в апеляційному порядку, Ухвалою Київського апеляційного суду від 22.04.2021 у справі № 757/14062/21-к (зареєстровано за № 11-сс/824/2620/2021) було задоволено мою Апеляційну скаргу та скасовано Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 01.04.2021, а також постановлено нову ухвалу, якою було відмовлено у задоволенні Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно протоколом обшуку від 17.03.2021 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.02.2021 під час проведення обшуку.
Особа, що подала скаргу в судове засідання не з'явилась, про місце і час розгляду скарги повідомлялась належним чином. Проте заявник подав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, в якій вказав, що скаргу підтримує та просить її задовольнити.
Представник Головного слідчого управління Національної поліції України у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, будь яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Слідчий суддя вивчивши скаргу, дослідивши матеріали долучені до неї приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Виходячи з цього, відповідно до ст. 169 КПК України, вилучене майно є тимчасово вилученим та має бути повернуте особі, у якої вони вилучені у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 КПК України, а саме: за клопотанням слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення майна, в іншому випадку вилучене майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучено.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
При здійсненні кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені ст.ст. 7, 8 КПК України, в тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.
Згідно із ч. 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Разом з тим, вимоги передбачені ч. 1 ст. 100 КПК України виконані стороною обвинувачення не були, тобто речовий доказ не повернутий його володільцю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Жоден не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.
Із змісту положень ст. 236 КПК України вбачається, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Таким чином, приходжу до висновку про обґрунтованість поданої скарги щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні вилученого майна, оскільки, вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а відтак скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 169, 171, 173, 236, 303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу - задовольнити.
Зобов'язати уповноваженого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000000054 від 19.01.2021 повернути ОСОБА_4 або його адвокату (представнику) тимчасово вилучене майно, яке належить йому на праві власності та було вилучене 17 березня 2021 року в ході здійснення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.02.2021 у справі № 757/9762/21-к, а саме:
- мобільний телефон марки “Apple” моделі Pro 12 Max з номером моделі MGCG3LL/A та сім-карткою мобільного оператора зв'язку “МТС” із № НОМЕР_1 , які поміщені до сейф пакету ГСУ НПУ № GSU2005249;
- ноутбук “Prestigio” із s/n: sk10564100016 та зарядний пристрій до нього, які поміщені до сейф пакету ГСУ НПУ № GSU 3001653.
Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1