печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52471/20-ц
18 травня 2021 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Соколова О.М.,
при секретарі Проскурні А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу № 757/52471/20-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, -
У листопаді 2020 року до Печерського районного суду м. Києва надійшов позов до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин між нею та відповідачем, позивач разом з сином проживають окремо від відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , дитина навчається у школі яка знаходиться близько від дому, батько сином не опікується, його вихованням не займається, тому просить визначити місце проживання ОСОБА_3 з нею, вона любить свого сина і спроможна забезпечити його всім необхідним, що і робить впродовж останніх років, протягом яких дитина проживала з нею; у неї з дитиною добре налагоджений психологічний контакт, вони прив'язані один до одного, не має наміру перешкоджати батьку в здійсненні його прав та обов'язків щодо виховання дитини.
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, про дату, час і місце цього засідання належним чином повідомлені, від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
У судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час і місце цього засідання належним чином повідомлений. Проте, подав заяву про розгляд справи у його відсутність,щодо задоволення позовних вимог не заперечував.
У судове засідання третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації не з'явилася, про дату, час і місце цього засідання належним чином повідомлена, від третьої особи надійшов висновок про визначення місця проживання дитини.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За наведених обставин, суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність інших учасників на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.
Згідно частини першої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
За змістом статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно положень статті 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 р., держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно частини першої статті 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р. держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11.07.2017 р. у справі «М.С. проти України» (заява № 2091/13) суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зав'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Аналіз наведених норм права, зокрема, й практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток і належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, тільки потім права батьків.
Встановлено, що сторони з 31.12.2011 р. по 28.05.2020 р. перебували в зареєстрованому шлюбі, від даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 .
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2020 р. шлюб, зареєстрований 31.12.2011 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвано.
Наявні у матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 , та син ОСОБА_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до акту від 21.10.2020 р. обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного заступником начальника Служби у справах дітей та сім'ї начальником юридичного відділу Гой Тетяною Іванівною, квартира складається з двох кімнат, загальною площею 61,60 кв.м, простора і затишна, облаштована меблями та побутовою технікою, кухня, спільні кімнати, санвузол і інші допоміжні приміщення знаходяться в доброму санітарно-гігієнічному стані. У дитячій кімнаті знаходиться: ліжко, письмовий стіл, книжкова шафа,вбудована для речей та велика колекція танків. За даною адресою проживають: ОСОБА_1 - мати дитини, та ОСОБА_3 , - дитина. За місцем проведення обстеження створено належні умови для проживання, навчання та повноцінного розвитку дитини.
Згідно висновку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування № 105/01-2376/В-140 від 17.122020 р. про визначення місця проживання малолітньої дитини, враховуючи всі обставини справи, зокрема, вік та стан здоров'я дитини, ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, дослідивши надані сторонами докази, керуючись чинним законодавством України, заслухавши думку членів комісії з питань захисту прав дитини від 22.09.2020 р., діючи в інтересах малолітньою дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 разом з її матір'ю ОСОБА_4 . При вирішенні спору суд враховує зазначений висновок, висновок є обґрунтованим, не суперечить вимогам закону та правам дитини, враховує її інтереси.
При таких обставинах, суд, враховуючи вік, стать дитини, стан її здоров'я, приймаючи до уваги особисті якості батьків, стан їх здоров'я, ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, інші обставини, приходить до висновку, що визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю буде відповідати його інтересам та вимогам закону, а при прийнятті рішення суд керується пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини, якою передбачено, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, враховує, що зібрані у справі докази з урахуванням висновку органу опіки та піклування вказують на те, що проживання ОСОБА_3 , з матір'ю ОСОБА_4 найкраще забезпечить інтереси дитини, втім визначення місця проживання дитини з позивачем не позбавляє відповідача права виховувати дитину, утримувати її, спілкуватися з сином.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 264-265, 352, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду».
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (01010, м. Київ, вул. М. Омеляновича-Павленка, 15, ЄДРПОУ: 37451524).
Суддя О.М.Соколов