Справа №:755/14367/20
Провадження №: 2/755/342/21
"15" червня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
14.06.2021 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на: квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; житловий будинок АДРЕСА_3 ; автомобіль Мерседес, 2015 року випуску, зареєстрований 14.11.2017 року; автомобіль Форд, 2008 року випуску, зареєстрований 13.07.2018 року; автомобіль Форд, 2013 року випуску, зареєстрований 15.10.2014 року; ТОВ «Політекс ЛТД» у розмірі статутного капіталу 475000,00 грн., що становить 50%; ТОВ «Гранд Текстиль» у розмірі статутного капіталу 20500,00 грн., ФОП ОСОБА_2 . Також позивачка просить заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії спрямовані на зміну вартості вказаного майна або зміну їх фактичного стану та заборонити відповідачу реєструвати у вказаних квартирах та будинку будь-яких осіб.
Вимоги заяви мотивовано тим, що на розгляді суду перебуває позов про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. За період спільного проживання та за спільні кошти сторонами у справі було придбане вказане вище рухоме та нерухоме майно. Сторони на теперішній час проживають окремо, домовленості щодо поділу майна не досягнуто, відповідач не впускає позивача та дітей у квартиру, кошти на утримання дітей не надає. Суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вивчивши зміст заяви про забезпечення позову, додатки до неї та матеріали справи, приходжу до висновку про те, що вказана заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно ч.ч. 1, 6, 7 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до відповідача єдину позовну вимогу про встановлення факту проживання позивача та відповідача однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 25.08.2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Жодних вимог про визнання будь-якого рухомого та/або нерухомого майна спільною сумісною власністю та його поділ вимоги позовної заяви не містять.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У даному ж випадку заходи забезпечення позову є неспівмірними із позовними вимогами та й взагалі з ними не співвідносяться.
Види забезпечення позову, які просить застосувати позивач не відповідають позовним вимогам, оскільки відсутній зв'язок між цими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог зважаючи на те, що вони ніяким чином не впливають на можливість фактичного виконання рішення у разі задоволення позову.
Застосування таких заходів забезпечення позову про які просить сторона позивача ніяким чином не можуть запобігти утрудненню або невиконанню рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Ураховуючи в цілому відсутність примусового порядку виконання рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю, накладення арешту на майно та заборона відчиняти щодо цього майна певні дії, яке й не є предметом спору, не є забезпеченням позивачу реального та ефективне виконання судового рішення для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Отже, з огляду на те, що заходи забезпечення позову, які просить вжити сторона позивача є неспівмірними із позовними вимогами та взагалі не відповідають предмету позову і застосування таких заходів забезпечення позову жодним чином не може забезпечити виконання рішення суду у разі повного або часткового задоволення позову, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 353-355 ЦПК України, -
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складений та підписаний суддею 15.06.2021 року.
Суддя -