№ 755/8782/21
№ 3/755/5087/21
"10" червня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В. розглянувши справу, що надійшла з Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП,
Як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 382868, ОСОБА_1 , 27 квітня 2021 року, близько 10 години 00 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Регенераторна, 4, вчинив хуліганські дії, а саме: перешкоджав працівникам Київблагоустрою проводити демонтаж, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 27 квітня 2021 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, за адресою: АДРЕСА_2 , він побачив велике скупчення людей, серед яких, побачив своїх знайомих, тому підійшов до них, дізнатися, що відбувається. У цей час, несподівано, з двох сторін, почали їх обходити працівники муніципальної поліції, почалася паніка, весь натовп людей, серед яких були жінки, зводили в одне місце. Він побачив, як впала жінка, якій він хотів допомогти піднятися, однак, у цей час, відчув сильний удар, від чого він упав та відносно нього було застосовано газовий балончик. У подальшому, нічого не пояснюючи, велику кількість людей повезли до поліції. Зазначив, що він на місці події опинився випадково, не перешкоджав проводити демонтаж та будь-яких хуліганських дій не вчиняв.
У судовому засіданні захисник - адвокат Яценко Я.В. заявив клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, оскільки, з матеріалів справи вбачається, що було скупчення людей, однак, немає інформації, що саме ОСОБА_1 вчиняв якісь неправомірні дії. Зокрема, до матеріалів справи не долучено належних доказів, а саме, пояснень свідків, фото- та відеоматеріалів, які вказували на обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому, провадження у справі відносно останнього підлягає закриттю.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника - адвоката Яценка Я.В., дослідивши наявні матеріали в їх сукупності, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак, у супереч вимогам ст. 251 КУпАП, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 вчинив хуліганські дії, а саме: перешкоджав працівникам Київблагоустрою проводити демонтаж
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
У судовому засіданні ОСОБА_1 та захисником Яценком Я.В. надано послідовні та логічні пояснення, викладені вище, що не викликають сумніву щодо їх достовірності, тому суд бере їх до уваги.
Так, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 27 квітня 2021 року, близько 10 години 00 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Регенераторна, 4, вчинив хуліганські дії, а саме: перешкоджав працівникам Київблагоустрою проводити демонтаж, однак, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено доказів його вчинення, зокрема, пояснень свідків, фото- та відеоматеріалів, які би вказували на обставини, зазначені в протоколі.
Крім того, як вбачається з рапорту працівника поліції, долученого до матеріалів справи, 27.04.2021 року було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_2 . Прибувши за вищевказаною адресою, було виявлено скупчення людей під час демонтажу, які перешкоджали працівникам Київблагоустрою проводити демонтаж, внаслідок чого, виникла сутичка, у ході якої, працівниками ППОП № 1 було затримано 13 осіб та доставлено до Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, для подальшого розбору, однак, з рапорту не вбачається, що саме ОСОБА_1 вчиняв хуліганські дії, перешкоджаючи працівникам Київблагоустрою проводити демонтаж.
Таким чином, все вищезазначене спростовує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Зокрема, статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Окрім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено доказу вчинення саме ОСОБА_1 дрібного хуліганства з викладом обставин, що становлять суб'єктивну складову правопорушення.
Враховуючи надані докази в їх сукупності, є підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, адже, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що оскільки діючим Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено закриття провадження у зв'язку з невстановленістю достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, то в даному випадку, дослідивши матеріали справи, вивчивши наявні докази в їх сукупності, необхідно провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Так, п. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Зокрема, у справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 173, 245, 247, 251-252, 256, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: