Справа № 752/11068/21
Провадження №: 1-кп/752/1620/21
15.06.2021 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження №12021100160000005, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Борисполі, українець, громадянин України, який має середню освіту, одружений, офіційно не працевлаштований, не має на утриманні малолітніх дітей та/або непрацездатних осіб, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в силу приписів ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
31.03.2021 приблизно о 19 год 00 хв у м. Києві у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на незаконне зайняття рибним промислом у період нересту на річці Дніпро у гідрофауні Канівського водосховища.
Того ж дня, приблизно о 19 год 30 хв, діючи умисно реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконний вилов риби, ОСОБА_5 , виплив на гумовому човні ПВХ марки “Океан А 249” зеленого кольору з двома веслами з електродвигуном Haswing № 2 до затоки “Галерне” річки Дніпро Канівського водосховища, що в районі вул. Набережно-Корчуватської, 80 у Голосіївського району м. Києва та встановив вздовж берегової лінії у акваторії затоки “Галерне” річки Дніпро Канівського водосховища дві сітки із жилки кустарного виробництва для незаконного вилову риби у період нересту, та поїхав додому.
Продовжуючи свої злочинні дії, 01.04.2021, приблизно об 11 год 00 хв, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконний вилов риби у період нересту, ОСОБА_5 , повернувся назад до затоки “Галерне” річки Дніпро Канівського водосховища, що в районі вул. Набережно- АДРЕСА_2 та поплив на своєму гумовому човні ПВХ марки “Океан А 249” зеленого кольору з двома веслами до нього, електродвигуном Haswing № 2 до місця, де були незаконно встановлені напередодні за вищевикладених обставин сітки із жилки та вийняв їх з води річки Дніпро Канівського водосховища з незаконно свіжевиловленою рибою, виловивши рибу різнив видів у період нересту загальною кількістю 40 екземплярів, а саме: судак - 1 екземпляр, плітка - 18 екземплярів, плоскирка - 19 екземплярів, окунь - 1 екземпляр, головань - 1 екземпляр, чим заподіяв істотну шкоду рибному господарству України, що оцінена у 2720 грн 00 коп. (дві тисячі сімсот двадцять) грн 00 коп.
Статтями ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 63 Закону України “Про тваринний світ” передбачено, серед іншого, кримінальну відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Пунктом 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 за № 269/3562 передбачено заборону лову водних ресурсів із застосуванням знарядь, виготовлених з сіткотканевих матеріалів усіх видів.
Наказом Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області від 15.03.2021 № НОД-6816 “Про заходи із забезпечення охорони водних біоресурсів у період нересту” встановлено заборону на лов (добування) водних біоресурсів у весняно-літній період їх природного відтворення (нересту) у 2021 році на водних об'єктах у районі діяльності Київського рибоохоронного патруля у всіх водосховищах і озерах з затоками, протоками, включаючи зону підтоплення з 01.04.2021 по 09.06.2021 включно.
Отже, судом встановлено, що у період часу з 19 год 30 хв 31.03.2021 по 11 год 00 хв 01.04.2021 у затоці “Галерне” Канівського водосховища річки Дніпро ОСОБА_5 , діючи умисно, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконний вилов риби у період нересту, використовуючи заборонене знаряддя лову водних біоресурсів - сітки із жили кустарного виробництва, незаконно виловив рибу різнив видів у період нересту загальною кількістю 40 екземплярів, а саме: судак - 1 екземпляр, плітка - 18 екземплярів, плоскирка - 19 екземплярів, окунь - 1 екземпляр, головань - 1 екземпляр, чим заподіяв істотну шкоду рибному господарству України, що оцінена у 2720 грн 00 коп.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що сторони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого та тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого відповідно до КК України.
У ході допиту обвинувачений надав показання, згідно з якими він 31.03.2021, отримавши в розпорядження дві саморобні сітки для вилову риби, вирішив використати їх для вилову риби, а тому вечорі цього дня виплив на своєму гумовому човні у затоку “Галерне” у мікрорайоні Корчувате міста Києва та встановив вздовж берегової лінії у акваторії затоки дві сітки із жилки кустарного виробництва для вилову риби, покинувши місце приблизно о 22-й годині. Зранку наступного дня 01.04.2021 повернувся назад до затоки і місця встановлення сіток та витягнув їх з води з живою рибою, після чого був затриманий працівниками рибної інспекції.
Надаючи свої покази, ОСОБА_5 свою вину визнав, посилався на те, що не знав про заборону щодо вилову риби та відповідальність за це, зробив це вперше, шкодує про вчинене, виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини та готовність до відшкодування завданих збитків.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні цього кримінального правопорушення, обвинувачений просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення цього діяння, так як він повністю погоджується з встановленими обставинами.
Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ними змісту обставин, добровільності та істинності їх позицій.
Отже, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України за вище встановлених обставин.
Зазначених висновків про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого, який будучи допитаним в судовому засіданні, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, надав покази, в яких підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті, та щиро розкаявся у вчиненому.
У світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 249 КК України, оскільки він здійснював незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду з огляду на кількісно-вартісні показники виловлених водних ресурсів та період їх вилову - весняно-літня нерестова заборона .
Підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни суд не вбачає.
26.05.2021 у кримінальному провадженні з дотриманням вимог процесуального законодавства щодо строків звернення до суду, форми і змісту прокурором Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради подано цивільний позов про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним проступком. Ціна позову 2720 грн 00 коп.
Позов мотивовано вчиненням ОСОБА_5 порушення вимог природоохоронного законодавства, в результаті чого він своїми діями заподіяв шкоду рибному господарству України в розмірі 2720 грн 00 коп.
Згідно з позовною заявою та приєднаними до неї документами зазначена сума розрахована Управлінням Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київської області, на підтвердження чого приєднано лист Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України від 13.04.2021 № 163-04/21 з відповідним розрахунком, проведеним з посиланням на постанови Кабінету Міністрів України, Податковий кодекс України, а також лист Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України від 07.04.2021 № 159-04/21, в якому йдеться про критерії для визначення істотності шкоди у кримінальному провадженні № 12021100160000005.
Також розмір шкоди доводиться відповіддю на запит слідчого від Київського рибоохоронного патруля (лист від 08.04.2021 № 1-3-91/1910-21), в якому визначено грошовий еквівалент вартості всієї риби, що була виловлена ОСОБА_5 з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України “Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів” від 21.11.2011 № 1209. Відповідно до цього листа шкода, заподіяна рибному господарству становить 2720 грн 00 коп.
Під час розгляду цивільного позову по суті прокурор Подільської окружної прокуратури підтримав заявлені в інтересах держави в особі Київської міської радипозовні вимоги, навівши відповідні обґрунтування.
Обвинувачений цивільний позов про стягнення майнової шкоди визнав повністю та зазначив, що має бажання відшкодувати завдану шкоду.
Заслухавши пояснення сторін за цивільним позовом, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши та об'єктивно оцінивши письмові докази, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених вимог та можливість задоволення цивільного позову, зважаючи на таке.
Частиною 1 ст. 128 КПК України унормовано, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків в розумінні п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно з п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту порушеного права є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди і відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
У ч. 1 та ч. 2 ст. 22 ЦК України передбачається, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. До збитків, серед іншого, відносяться втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 37 Закону України “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів” водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Таким чином, природні ресурси (в томі числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, є власністю українського народу, а права власника (володіння, користування, розпорядження) щодо них від імені Українського народу здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, від імені , у даному разі, територіальної громади міста Києва.
Таким чином, шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, підлягає відшкодування відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди.
Оскільки обвинувачений визнається винуватим у незаконному зайнятті рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду, визнає свою вину в тому, що незаконно здійснював вилов риби у період нересту, чим завдав істотну шкоду рибному господарству України, суд вбачає наявним склад цивільного правопорушення, а саме: протиправні дії ОСОБА_5 , їх шкідливий результат у вигляді істотної шкоди, оціненої у 2720 грн 00 коп., причинний зв'язок між протиправними діями і завданою шкодою майнового характеру, а також вину обвинуваченого.
У зв'язку з цим позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними та задовольняються судом у повному обсязі в сумі 2720 грн 00 коп.
Під час судових дебатів сторони оголосили свої міркування щодо міри необхідного покарання, зокрема, прокурор просив застосувати покарання у виді 1 року обмеження волі із застосуванням приписів ст. 75 КК України, посилаючись на можливість звільнення ОСОБА_5 від відбуття покарання з випробуванням та з покладенням на нього обов'язків за п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. При цьому прокурор зазначила про наявність пом'якшуючої обставини - щирого каяття обвинуваченого. Питання речових доказів просила визначити в порядку ст. 100 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, характеризується незадовільно, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, а також обставини за ст. 66, 67 КК України.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття у вчиненому, яке полягає у визнанні у суді обставин регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України щодо події кримінального правопорушення, у т.ч. її час, місце, спосіб учинення. Також обвинувачений стверджував, що усвідомив свій негативний вчинок, адже в момент вчинення не знав про існування відповідальності за вилов риби сітками, наголошував на тому, що діяв так вперше, запевняв, що більше так не чинитиме
Обставин, які обтяжують покарання за ст. 67 КК України судом не встановлено.
Оскільки обвинувачений офіційно не працевлаштований, немає офіційного постійного джерел доходу, це позбавляє можливості суд застосувати до нього, інші більш м'які види покарань, передбачені санкцією ч. 1 ст. 249 КК України, зокрема у виді штрафу, розмір якого є досить значним, що може унеможливити виконання рішення суду, а також і виправних робіт, адже обвинувачений не заперечив проти міри покарання, який просила прокурор.
Призначаючи покарання, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69, 74 КПК України та враховує при цьому, що метою покарання має стати перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 249 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік.
Однак, враховуючи обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, пом'якшуючі покарання обставини та відсутність обтяжуючих, суд прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та приймає рішення з урахуванням приписів ст. 75 КК України про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, та покладенням обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
Речовими доказами у кримінальному провадженні в установленому законодавством порядку за постановою про визнання речовими доказами від 03.04.2021 визнано дві сітки з ліски; човен ПВХ “Океан А 249” зеленого кольору; два весла до човна; лодочний насос; електродвигун Haswing № 2 з акумуляторною батареєю для нього, які передані на зберігання до камери схову речових доказів відділу поліції у річковому порту Київ Головного Управління Національної поліції у місті Києві згідно з квитанцією № 00107. Цією ж постановою речовим доказом визнано рибу у кількості - 40 штук, а саме: судак - 1 штука, плітка - 18 штук, плоскирка - 19 штук, окунь - 1 штука, головань - 1 штука
За зберігальною розпискою старшого інспектора СП відділу поліції в річковому порту Київ Головного управління поліції Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 від 01.04.2021 всі описані докази він прийняв на зберігання.
У невизначених судом даті, місці та час старшим інспектором СП відділу поліції в річковому порту Київ Головного управління поліції Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 складено квитанцією про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 12021100160000005 від 01.05.2021, згідно з якою всі описані речові докази вилучені 01.04.2021 та отримані 02.04.2021, про що в книзі обліку речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження вчинено інвентарний номер 1105. Порядковий номер квитанції 00107. Місце зберігання речових доказів у квитанції не вказано.
За ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 13.04.2021 на ці речові докази як на тимчасово вилучене майно було накладено арешт.
На підставі іншої ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 13.04.2021, якою дізнавачу сектору дізнання відділу поліції в річковому порту Київ Головного управління поліції Національної поліції у м. Києві капітану ОСОБА_8 надано дозвіл на проведення утилізації свіжевиловлених водних ресурсів, що були визнані речовими доказами та за актом від 24.04.2021 “Про знищення речових доказів, вилучених у зв'язку з розслідуванням кримінальних проваджень (справ)” виловлена Аістовим 01.04.2021 риба була знищена.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України судом скасовується арешт, накладний в межах цього кримінального провадження на тимчасово вилучене майно, що мав місце за ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 13.04.2021. Питання скасування арешту, накладеного на утилізовані речові докази судом не вирішується, з огляду на їх знищення.
Доля наявних і не знищених наразі описаних вище речових доказів вирішується судом відповідно до правил, передбачених ст. 100 КПК України, шляхом передачі власнику тих з них, які не становили собою знаряддя вчинення кримінального правопорушення, не мають заборони на перебуванні в обігу та можуть бути використані для задоволення соціальних, культурних, побутових, оздоровчих потреб (належний ОСОБА_5 відповідно до наявних в матеріалах справи документів (первинних бухгалтерських та технічних) човен з відповідним обладнанням до нього), а також шляхом знищення тих з них, які безпосередньо були використані для вчинення кримінального правопорушення (сітки).
Підстави застосування до човна і обладунків до нього (електродвигуна, батареї, весел, насоса) спеціальної конфіскації в цьому кримінальному провадженні прокурором не доведено, законодавцем жодним чином не передбачено, судом не встановлено.
Процесуальні витрати для здійснення їх розподілу судом у кримінальному провадженні не заявлені.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 392 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 2-4 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, тривалістю 1 (один) рік.
Згідно з приписами ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, місця роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Київської міської ради 2720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн 00 коп. майнової шкоди.
Скасувати арешт, накладний за ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 13.04.2021 у справі № 758/4417/21 на дві сітки з ліски, човен ПВХ “Океан А 249” зеленого кольору; два весла для нього; лодочний насос; електродвигун (електромотор) Haswing № 2 та акумуляторну батарею.
Речові докази, а саме: дві сітки з ліски знищити.
Речові докази а саме: човен ПВХ “Океан А 249” зеленого кольору; два весла для нього; лодочний насос; електродвигун (електромотор) Haswing № 2 та акумуляторну батарею для нього повернути власнику ОСОБА_5 .
Копію вироку негайно після його проголошення вручити стороні, направити прокурору не пізніше наступного робочого дня.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1