Справа № 752/5577/21
Провадження № 2/752/5567/21
Іменем України
15 червня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Гненик К.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд
Позивачка звернулася з позовом до суду і просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини його заробітку з усіх видів доходів щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Посилається в позові на те, 24 грудня 2005 року між нею та відповідачем відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві був укладений шлюб за актовим записом №1053.
Від даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який проживає разом з матір'ю.
Шлюбні відносини між сторонами припинились з 03 жовтня 2015 року та рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 19 січня 2016 року, шлюб між ними розірвано.
Відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дитини
Зазначає, що у відповідача відсутні інші особи на утриманні, він є фізично здоровою людиною, в свою чергу позивач несе всі витрати на утримання дитини з 03 жовтня 2015 року.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 26 лютого 2021 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 02 березня 2021 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Від відповідача на адресу суду повернувся конверт із копією ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви, який направлявся за його місцем реєстрації.
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.
На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що сторони від шлюбу мають дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції м. Києві від 01 листопада 2007 року, актовий запис № 1596 / а.с. 15 /.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 січня 2016 року шлюб між сторонами розірвано.
Звертаючись до суду, позивачка зазначає, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з нею та перебуває не її утриманні з 03 жовтня 2015 року.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Обов'язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов'язків і передбачений ч.2 ст. 51 Конституції України, в якій зазначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Такий обов'язок також передбачений ст. 180 СК України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках - і своїх повнолітніх дітей.
Чинним законодавством України передбачено декілька способів стягнення аліментів.
Так, виконання батьками обов'язку утримувати дитину може здійснюватися за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні, в грошовій і (або) натуральній формі.
Крім того, батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що домовленості щодо утримання дитини сторони перед зверненням позивачки до суду не досягли.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідач, не надавши відзиву на позов, заперечень проти позову не висловив і про неможливість утримувати дитину не заявив.
Відповідно до ч.ч.7,10 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За змістом ч.2 ст. 182 СК України / в редакції в редакції Законів № 2037-VIII від 17.05.2017, № 2475-VIII від 03.07.2018 / мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
- стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
- стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
- інші обставини, що мають істотне значення.
Звертаючись до суду, позивачка просить стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу (заробітку) відповідача.
Разом з тим, позивач не надавала суду доказів на підтвердження необхідності стягнення аліментів саме в такому розмірі.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини слід враховувати, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси всіх осіб та має брати до уваги інтереси не тільки позивача, але й відповідача.
Відповідач зобов'язаний утримувати дитину до досягнення ним повноліття, створювати необхідні умови для його розвитку та життя нарівні з позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Слід зазначити, що аліменти підлягають стягненню з дати звернення до суду з даним позовом, а саме з 26 лютого 2021 року, про що свідчить віхідна дата одержання позовної заяви Голосіївським районним судом міста Києва.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивачки та стягнення з відповідача на її користь аліментів у приведеному в позові розмірі частково.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви немайнового характеру з фізичної особи справляється судовий збір, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначає, що з 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб становить 2 270, 00 грн.
Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908 грн. на користь держави.
Керуючись ст. ст. 141, 180, 182, 183, 184, 191 СК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , / ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: невідомий/ на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 / аліменти на утримання дитини- сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 лютого 2021 року і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 , / ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: невідомий/ 908 гр. судового збору на користь держави.
Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , / ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: невідомий.
Суддя: К.В. Машкевич