Справа № 703/1802/21
2-о/703/76/21
15 червня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Прилуцького В.О.
секретаря судового засідання Кочеткової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Смілянський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харцизьк Донецької області.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Харцизьк Донецької області є її батьком.
Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану вона не в змозі, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України. Встановлення факту смерті необхідне для реєстрації смерті ОСОБА_2 на території України, отримання свідоцтва про його смерть та в подальшому оформлення права на спадщину, яка залишилась після смерті батька.
Заявник в судове засідання не з'явилась, надіслала суду заяву в якій просить розглянути справу без її участі, заяву підтримує в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи, Смілянського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явився.
До суду надійшла заява від заінтересованої особи в якій вказано, що вони не заперечують проти вимог заяви ОСОБА_1 та просили провести розгляд справи у їх відсутність.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.
Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з ч. 1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України визначеній Верховною Радою України може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30 березня 1957 року, вбачається, що батьком заявниці ОСОБА_1 зазначено ОСОБА_2 .
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 26 червня 1976 року заявниця ОСОБА_2 , уклала шлюб з ОСОБА_4 , відповідно змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 4 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року №1207-VII на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Згідно ст. 18 цього Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту після залишення ними тимчасово окупованої території.
Документами, що підтверджують факт смерті ОСОБА_2 є свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 09 лютого 2021 року, яке видане відділом РАЦС Харцизького міського управління юстиції Міністрерства юстиції Донецької Народної Республіки, яке було отримано заявницею.
Таким чином, видане органами на території Донецької області свідоцтво про смерть не засвідчує у встановленому законом порядку факту смерті ОСОБА_2 , що створює перешкоди та робить неможливим отримання в органах державної реєстрації актів цивільного стану свідоцтва про смерть.
Відповідно до ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 №2398-VI підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті та до закінчення одного року з дня настання смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть та інших осіб.
Згідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Відповідно до п. 18 наведеної постанови рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Відповідно п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Згідно з ч. 3 наведеної статті будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 09 лютого 2021 року, встановлено, що видане органом державної реєстрації на тимчасово окупованій території - м. Харцизьк Донецької Народної Республіки.
Зазначене місце смерті є тимчасово окупованою територією України, визначеною постановою Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями».
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Діяльність державних органів влади України, в тому числі органів державної реєстрації актів цивільного стану України припинена та фактично не здійснюється на тимчасово окупованій території.
Оскільки реєстрація смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилася, дана обставина є підставою для встановлення такого факту в судовому порядку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, 10, 264, 265, 273, 293, 315, 317 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Смілянський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території - задовольнити.
Встановити факт смерті - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Рижанівка, Звенигородського району, Черкаської області, громадянина України, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харцизьк Донецької області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню, оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його отримання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.
Головуючий: В. О. Прилуцький