14 червня 2021 року
м. Київ
справа № 640/9152/20
адміністративне провадження № К/9901/6147/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі № 640/9152/20 за позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ), де просив:
визнати протиправними дії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не проведення своєчасного повного розрахунку з ним при звільненні;
стягнути з Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) на його користь, середній заробіток за час затримки при звільненні за період з 27.12.2017 року по 20.03.2020 року в сумі 418 478, 05 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року, позов задоволено.
23 лютого 2021 року до Верховного Суду подана зазначена касаційна скарга.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 лютого 2021 року вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Стародуб О.П. (суддя-доповідач), Єзеров А.А., Кравчук В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу Верховного Суду від 15 березня 2021 року отримано 29 березня 2021 року.
29 березня 2021 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла заява про усунення недоліків шляхом, визначеним зазначеною ухвалою Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2021 року задоволено заяви суддів Стародуба О.П., Єзерова А.А., Кравчука В.М. про самовідвід. Відведено суддів Стародуба О.П., Єзерова А.А., Кравчука В.М. від розгляду справи № 640/9152/20.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 квітня 2021 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року № 710/078-21 у зв'язку із постановленням Верховним Судом ухвали від 19 квітня 2021 року про відведення суддів-доповідача Стародуба О.П. та суддів Єзерова А.А., Кравчука В.М., визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку із незазначенням скаржником підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення скаржником отримано ухвалу Верховного Суду від 26 квітня 2021 року - 12 травня 2021 року.
28 травня 2021 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла заява про усунення недоліків шляхом, визначеним зазначеною ухвалою Верховного Суду.
Так, в обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження скаржник посилається на підпункт "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та вказує, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Надаючи оцінку вказаним доводам скаржника в частині наведених обґрунтувань колегія суддів виходить з наступного.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Скаржником не наведено обґрунтованих доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Твердження скаржника про те, що справа має виняткове значення, не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника якимись особливими ознаками, завдяки чому їх можна було б виокремити в окрему групу, та не свідчать про наявність заінтересованості суспільства в результатах розгляду саме цієї справи, а має суб'єктивний характер.
Інші доводи скаржника стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
При цьому, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження
Таким чином, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 26 квітня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху в частині обґрунтування підстав касаційного оскарження визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У пункті 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі № 640/9152/20 за позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк В.М.Соколов