14 червня 2021 року
м. Київ
справа № 300/2018/20
адміністративне провадження № К/9901/19178/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оріана» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021 у справі за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Акціонерного товариства (АТ) «Оріана», третя особа - Фонд державного майна України, про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться у банку платника податку,
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021, у задоволені позову відмовлено.
19.05.2021 АТ «Оріана» подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС).
Частиною першою- статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Івано- Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження; у рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 також зазначено про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
АТ «Оріана» оскаржує постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні його апеляційної скарги. Як свідчить зміст касаційної скарги, фактично відповідач оскаржує постанову суду щодо висновку в мотивувальній частині про правильне встановлення судом першої інстанції таких обставин у справі, як розмір податкового боргу АТ «Оріана» станом на 27.07.2020 та 03.08.2020 - 262 004 218,70 грн. (з яких податкове зобов'язання - 256 721 242,20 грн., штрафна санкція - 919 945,00 грн., пеня - 4 363 031,51 грн.).
Доводячи виключні обставини у цій справі, передбачені підпунктами «б» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС, АТ «Оріана» посилається на те, що в подальшому встановленні у рішенні суду першої інстанції та в постанові суду апеляційної інстанції обставини є такими, що не підлягають доказуванню при розгляді інших справ, у яких будуть брати участь ті самі особи або особа, щодо якої вони встановлені, а також на те, що АТ «Оріана» включено у перелік об'єктів великої приватизації згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 №36-р «Про затвердження переліку об'єктів великої приватизації державної власності». Останнє, згідно з доводами відповідача, обумовлює суспільний інтерес і виняткове значення питання, якого стосується касаційна скарга, як для АТ «Оріана», так і для Фонду державного майна України, оскільки включення Товариства до переліку об'єктів приватизації означає заборону стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги.
Ці доводи АТ «Оріана» не відповідають змісту норм підпунктів «б» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Так, за змістом норми підпункту «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС виключна обставина полягає у неможливості спростування особою обставин, встановлених у судовому рішенні, при розгляді судом іншої справи. При цьому законодавець презюмує, що інша справа судом розглядається, а не можливість виникнення у майбутньому судового спору, в якому б доводилися ті ж обставини, що встановленні у судовому рішенні.
Крім того, згідно з частиною четвертою статті 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Правило цієї частини означає, що учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість, такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Водночас, таке звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ. Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку.
При цьому суди також повинні враховувати вимоги щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
Такий висновок щодо застосування норми частини четвертої статті 78 КАС викладено у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 638/18852/16-а.
Норма ж підпункту «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС обов'язковою умовою виключної обставини визначає те, що особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до КАС позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними рішеннями, а не обставини, передбачені частиною четвертою статті 78 КАС.
У зв'язку з наведеним відхиляється і довід АТ «Оріана» про наявність у цій справі виключної обставини, передбаченої підпунктом «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Ухваленими у цій справі судовими рішеннями суди не зробили висновок, що є підставою для відкриття виконавчого провадження про стягнення з АТ «Оріана» заборгованості.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Суд першої інстанції не порушив норми частин другої, четвертої та пункту 10 частини шостої статті 12 КАС при вирішенні питання щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Оріана» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак