15 червня 2021 року
м. Київ
справа №300/2497/19
адміністративне провадження №К/9901/9864/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Стеценко С.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року
у справі № 300/2497/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення,
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року залишено без руху з підстав передбачених статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших обставин, які б обґрунтовували поважність пропуску строку, та наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин.
29 квітня 2021 року до Верховного Суду на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху надійшли додаткові матеріали, з яких вбачається, що скаржником виконано вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху та подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, зокрема, про те, що у зв'язку з впровадженням карантину та перебуванням місця проживання скаржника у «червоній зоні» він не міг вчасно отримати належним чином завірену копію оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції нарочно.
Відповідно до частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.
У зв'язку з цим, відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права.
На підтвердження своїх доводів у касаційній скарзі відповідач вказує, що в оскаржуваних судових рішеннях суди неправильно застосували норми матеріального права, а саме положення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Порядок № 393), а також статей 17, 171 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Скаржник наголошує, що вищевказане спричинило прийняття необґрунтованого та безпідставного рішення про те, що період служби, зарахований позивачу на пільгових умовах відповідно до положень Порядку №393 не може бути зарахований до календарної вислуги років та про те, що відповідач, відмовляючи у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області матеріалів для призначення пенсії за вислугою років, діяв в межах повноважень та відповідно до законів України.
Крім того, скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування судами правового висновку, висловленого Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, який встановлює, що відповідно до підпункту «а» пункту 3 Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці-час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядком №393. Можливість пільгового обчислення пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, доводи скаржника зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду судом касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року, з метою з'ясування правильності застосування судами положень пункту 3 Порядку № 393 та статей 17, 171 Закону № 2262-XII, а також необхідності врахування при вирішенні спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, суд
1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року у справі № 300/2497/19 задовольнити.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року у справі № 300/2497/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення.
3. Витребувати з Івано-Франківського окружного адміністративного суду матеріали справи № 300/2497/19.
4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
5. Встановити для учасників справи строк до 29 червня 2021 року для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Роз'яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді І.В. Желєзний
С.Г. Стеценко