14 червня 2021 року
м. Київ
справа № 160/9369/20
адміністративне провадження № К/9901/10477/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року
у справі № 160/9369/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2021 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України (далі - Управління) в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року залишено без руху з підстав передбачених частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу суду документа про сплату судового збору.
29 квітня 2021 року до Верховного Суду на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху надійшли додаткові матеріали, з яких вбачається, що скаржником виконано вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху та усунуто зазначені в ній недоліки.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року в адміністративній справі № 160/9369/20.
Управління, не погодившись з вказаним судовим рішенням, 23 березня 2021 року подало касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі скаржник зазначає про неможливість звернення до суду апеляційної інстанції вчасно у зв'язку з впровадженням карантину.
Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно частини третьої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з частиною третьою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 04 грудня 2020 року подано апеляційну скаргу, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року залишена без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам, встановленим статтею 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині надання доказів сплати судового збору та в частині дотримання строку апеляційного оскарження. Отримання 21 січня 2021 року копії зазначеної ухвали суду про залишення без руху апеляційної скарги підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. На виконання зазначеної ухвали скаржник надіслав до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано неналежним фінансуванням та запровадженням карантину на всій території України.
Як зазначив суд апеляційної інстанції, відповідно до матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалено у порядку спрощеного провадження 14 вересня 2020 року без участі представників сторін. Копію рішення скаржник отримав 24 вересня 2020 року. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник не навів доводів та не надав доказів, на підставі яких можливо встановити, що звернення до суду з апеляційною скаргою після спливу 30 днів з дня отримання рішення суду було зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, та не свідчать про наявність інших непереборних обставин, що об'єктивно перешкоджали скаржнику звернутися до суду з апеляційною скаргою упродовж цього строку.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга подана скаржником 04 грудня 2020 року, тобто після спливу тридцятиденного строку на апеляційне оскарження з дня отримання повного рішення суду, безумовні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визначені частиною 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, а скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Крім того, колегія суддів зауважує, що вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції правильно застосовав висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 червня 2019 року у справі № 804/1274/18, які полягають у тому, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду. У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є слушними, вмотивованими і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків судового рішення суду апеляційної інстанцій.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 19 липня 2018 року у справі № 806/2999/17, від 16 серпня 2018 року у справі № 591/7023/17 та від 20 грудня 2018 року у справі № 2-а-346/08, від 21 травня 2021 року у справі № 160/8296/20, від 24 травня 2021 року у справі № 640/1923/20.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі № 160/9369/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Я.О. Берназюк
Судді І.В. Желєзний
С.М. Чиркін