15 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/1520/20 пров. № А/857/6153/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року у справі № 300/1520/20 за адміністративним позовом Південно-Західного міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу,-
суддя в 1-й інстанції -Шумей М.В.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-
01 липня 2020 року Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції в Івано-Франківській області (надалі також - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу.
В обґрунтування вимог зазначає, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській на підставі наказу від 11.06.2020 за №29 розпочато проведення моніторингу закупівлі №UA-2020-03-16-002529-a, за результатами якого, 16.06.2020 опубліковано індивідуальний акт (висновок), у якому визначені порушення законодавства в частині складання тендерної документації та/або внесення змін до неї, а також в частині укладання договорів про закупівлю та зобов'язано Міжрегіональне управління здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договорів по лотах №1-4 від 26.05.2020 відповідно до законодавства та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Позивач не погоджується із оскарженим висновком відповідача та зазначає, що приписи Управління Держаудитслужби щодо розірвання договорів, укладених із ТзОВ «РЕНОМЕ ГРУП», перешкоджають реалізації завдань і функцій у сфері організації примусового виконання судових рішень та рішень інших органів, покладених на Міжрегіональне управління відповідно до Положення та чинного законодавства.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 16.06.2020 про результати моніторингу закупівлі №UA-2020-03-16-002529-a.
Не погодившись із ухваленим рішення, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі із покликанням на окремі обставини справи вказує, що відповідно до вимог пункту 9 частини 2 статті 22 Закону № 922-УІІІ тендерна документація повинна містити перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм «ціна» повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ). що на думку апелянта є порушенням вимог пункту 9 частини 2 статті 22 Закону № 922-УІІІ.
Водночас, опис методики оцінки за критерієм «ціна», що відображений у пункті 1 «Перелік критеріїв та методика оцінки тендерної пропозиції із зазначенням питомої ваги критерію» розділу «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації Замовника, затвердженої протоколом тендерного комітету від 13.03.2020 № 24, не містить інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ).
Вважає, що твердження замовника про те, що дана невідповідність не є порушенням законодавства є помилковим, оскільки подія, з якою пов'язаний початок перебігу строку дії тендерної пропозиції є дата кінцевого строку подання тендерних пропозицій (в даному випадку 08.04.2020, тоді як замовником в ТД визначено іншу дату початку перебігу цього строку (дату розкриття тендерних пропозицій) - 09.04.2020, що суперечить вимогам пункту 11 частини другої статті 22 Закону.
Також апелянт вважає, що за результатами аналізу питання своєчасності укладання договорів по лотах № 2-4 законно встановлено порушення частини 2 статті 32 Закону№ 922-VIII та з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» у висновку моніторингу закупівлі встановлено зобов'язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору відповідно до законодавства та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16.03.2020 Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції в Івано-Франківській області оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів №UA-2020-03-16-002529-a з предметом закупівлі «Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва за кодом CPV за ДК 021:2015 - 71310000-4 (оцінка арештованого майна, експертні послуги) для Управлінь забезпечення примусового виконання рішень Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ))» за кодом ДК 021:2015: 71310000-4 та кінцевим строком подання пропозицій: по 08.04.2020, 10:00 год..
09.04.2020 відбулись відкриті торги із предметом закупівлі за чотирма лотами - консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва (оцінка арештованого майна, експертні послуги) для структурних підрозділів Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)) в Закарпатській області (лот 1), в Івано-Франківській області (лот 2), в Тернопільській області (лот 3), в Чернівецькій області (лот 4).
Протоколом засідання тендерного комітету Міжрегіонального управління від 15.04.2020 за №46 переможцем відкритих торгів за чотирма лотами, визнано ТзОВ «РЕНОМЕ ГРУП» та прийнято рішення про намір укласти договори за відповідними лотами.
24.04.2020 іншим учасником процедури закупівлі - Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» подано скаргу до Антимонопольного комітету України на дії Міжрегіонального управління.
Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №8110-р/пк-пз від 28.04.2020 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» від 24.04.2020 за №UA-2020-03-16-002529-a.al прийнято до розгляду за лотами №№ 1, 3, 4.
18.05.2020 постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель прийнято рішення №9650-р/пк-пз від 18.05.2020 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» у задоволенні його скарги від 24.04.2020 за №UA-2020-03-16-002529-a.al.
При цьому, процедуру закупівлі №UA-2020-03-16-002529-a було заблоковано автоматично системою електронних закупівель в період з 28.04.2020 по 18.05.2020.
Відтак, оприлюднення укладених договорів стало технічно можливим тільки після розміщення в системі електронних закупівель рішення постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 18.05.2020.
26.05.2020 Міжрегіональним управлінням укладено договори та додаткові угоди з ТОВ «РЕНОМЕ ГРУП» від 26.05.2020 №346 по лоту №1, №344 по лоту №2, №343 по лоту №3, №345 по лоту №4.
З 11.06.2020 по 16.06.2020 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області на підставі наказу від 11.06.2020 за №29 проведено моніторинг закупівлі №UA-2020-03-16-002529-a, предмет «Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва».
В ході проведення моніторингу закупівлі відповідачем встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, що відображені у висновку від 16.06.2020 за №29/8, який оприлюднено в електронній системі закупівель «Prozorro», а саме пунктів 9 та 10 частини 2 статті 22 Закону №922-VІІІ. За результатами аналізу питання своєчасності укладання договорів по лотах №2-4 встановлено порушення частини 2 статті 32 Закону №922-VІІІ.
Відповідач зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договорів по лотах №1-4 від 26.05.2020 відповідно до законодавства та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Позивач надав відповідачу свої заперечення щодо оскарженого висновку, згідно яких просив переглянути правильність висновку, а також повідомив про неможливість виконання вимог оскарженого висновку щодо розірвання укладених договорів із ТзОВ «РЕНОМЕ ГРУП» від 26.05.2020 та вважаючи оскаржений висновок відповідача протиправним, звернувся до суду з метою захисту порушеного права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зокрема виходив з того, що в оскарженому висновку про результати моніторингу закупівлі відповідач не зазначає, в чому полягає неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, а всі встановлені моніторингом порушення носять суто формальний характер, та жодне з них не пов'язано із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель.
Суд дійшов висновку, що оскаржений висновок про результати моніторингу закупівлі не відповідає критеріям обґрунтованості, своєчасності та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких вони спрямовані, відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон № 2939-XII).
Згідно ч. 1ст. 1 Закону № 2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 9 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання. Накази Держаудитслужби, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»
Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (тут і далі Закон № 922-VIII, в редакції чинній від 19.04.2020 на момент виникнення спірних правовідносин) метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно ч. 1 до ст. 8 Закону № 922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII).
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII).
Проаналізувавши вищенаведене правові норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за своїм змістом спірний висновок відповідача, є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України, у свою чергу, можливість оскарження такого висновку в судовому порядку передбачена ч. 10 ст. 8 Закону № 922-VIII.
Відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону №922 тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону №922, оголошення про проведення процедури відкритих торгів безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
У відповідності до ч. 2 ст. 21 Закону №922, в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов'язково зазначаються: найменування та місцезнаходження замовника; назва предмета закупівлі; кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів; строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; кінцевий строк подання тендерних пропозицій; розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); дата та час розкриття тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону; розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки.
Вимоги до тендерної документації встановлені статтею 22 Закону №922.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону №922, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.
Частиною 2 ст. 22 Закону №922 визначено, що має містити тендерна документація, тобто її зміст. Так, пункти 9 і 10 ч. 2 вказаної статті Закону України «Про публічні закупівлі», чинні на момент проведення позивачем закупівлі, встановлює, що тендерна документація, серед іншого, повинна містити перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм «ціна» повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ) (пункт 9); строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій (пункт 10).
Згідно частини 1 статті 28 Закону №922, оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом. Критеріями оцінки є:
- у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
- у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
Частинами 2, 3 ст. 28 Закону №922 передбачено, що до початку проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично розкривається інформація про ціну та перелік усіх цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. У разі якщо крім ціни установлені інші критерії оцінки до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично, відповідно до методики оцінки, установленої замовником в тендерній документації, визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. Під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни. У разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу.
Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель (частина 4 статті 28 Закону №922).
Судом встановлено, що у пункті 1 розділу «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації по предмету закупівлі «Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва» (оцінка арештованого майна, експертні послуги) зазначено, зокрема: «Критерії та методика оцінки визначаються відповідно до частини першої статті 28 Закону; оцінка тендерних пропозицій проводиться електронною системою закупівель автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації та шляхом застосування електронного аукціону;
Єдиним критерієм оцінки є «Ціна».
Питома вага критерію «Ціна» складає 100%.
Тендерна пропозиція, подана учасником, оцінюється замовником за приведеною ціною, яка розраховується автоматично системою електронних закупівель на момент подання пропозиції учасником за математичною формулою:
РР = Р/(1/РV), де:
РР - приведена ціна;
Р - ціна;
РV - питома вага критерію «ціна».
Розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюється щодо кожної частини предмете закупівлі (лота) окремо (т. 1 а.с. 25).
При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що в додатку 1 до тендерної документації «ФОРМА «ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦІЯ», що є невід'ємно її частиною, у комерційній частині цієї пропозиції (таблиці) передбачено колонки щодо зазначення учасником ціни послуг з ПДВ.
Також судом першої інстанції належно досліджено та вірно встановлено, що договори по закупівлі консультаційних послуг у галузях інженерії та будівництва (оцінка арештованого майна, експертні послуги) для Управлінь забезпечення примусового виконання рішень Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), код Державного класифікатора продукції та послуг ДК 021:2015:71310000-4 (4 лоти) на 2020 рік з ТзОВ «РЕНОМЕ ГРУП» укладено на суми з урахуванням ПДВ.
Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про відсутність імовірності виникнення будь-яких ризиків, а вказані у висновку невідповідності жодним чином не вплинули та не могли вплинути на результати торгів і закупівлі в цілому.
Також вірним є висновок суду першої інстанції, що зауваження Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області щодо порушення Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції в Івано-Франківській області частини 2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» стосовно укладення договорів по лотах № 2, 3, 4 від 26.05.2020 № 343, 344, 345 з ТзОВ «РЕНОМЕ ГРУП» у термін, що перевищує 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір є безпідставними та необґрунтованими.
Так, матеріалами справи підтверджується, що 09.04.2020 відбулись відкриті торги із предметом закупівлі за чотирма лотами - консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва (оцінка арештованого майна, експертні послуги) для структурних підрозділів Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)) в Закарпатській області (лот 1), в Івано-Франківській області (лот 2), в Тернопільській області (лот 3), в Чернівецькій області (лот 4).
Протоколом засідання тендерного комітету Міжрегіонального управління від 15.04.2020 за №46 переможцем відкритих торгів за чотирма лотами, визнано ТзОВ «РЕНОМЕ ГРУП» та прийнято рішення про намір укласти договори за відповідними лотами (т. 1 а.с. 105-118).
24.04.2020 іншим учасником процедури закупівлі - Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» подано скаргу до Антимонопольного комітету України на дії Міжрегіонального управління та рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №8110-р/пк-пз від 28.04.2020 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» прийнято до розгляду за лотами №№ 1, 3, 4.
18.05.2020 постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель прийнято рішення №9650-р/пк-пз від 18.05.2020 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» у задоволенні його скарги від 24.04.2020 за №UA-2020-03-16-002529-a.al.
Таким чином, згідно вимог частини 7 статті 18 Закону №922, процедуру закупівлі №UA-2020-03-16-002529-a було заблоковано автоматично системою електронних закупівель в період з 28.04.2020 по 18.05.2020, а тому оприлюднення укладених договорів стало технічно можливим тільки після розміщення в системі електронних закупівель рішення постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 18.05.2020.
Надалі 26.05.2020, тобто на 16-й (шістнадцятий) день після оприлюднення рішення про намір укласти договір (або ж на 17-й день - з дня прийняття рішення), Міжрегіональним управлінням укладено договори з ТзОВ «РЕНОМЕ ГРУП»
Також слід зазначити, що статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Варто зазначити, що ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.
Крім того, відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Колегія суддів зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою апелянта про розірвання укладених за результатами проведеного тендеру Договорів. Фактично необхідність таких суттєвих наслідків відповідач пов'язує із оформленням документів.
Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України).
В даному випадку у спірному висновку про результати моніторингу закупівлі від 11.06.2020 № UA-2020-0316-002529-а зазначено про зобов'язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема вжити заходів щодо розірвання договорів по лотах №1-4 від 26.05.2020 відповідно до законодавства, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення щодо висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень..
Суд не може погодитись з визначеним відповідачем заходом усунення виявлених порушень шляхом розірвання договорів, оскільки по-перше, зазначені у спірному висновку порушення є спростованими в ході розгляду та вирішення справи судом на підставі вищезазначених висновків, та по-друге суд вважає необхідним звернути увагу відповідача на ту обставину, що визначення такого шляху вжиття заходів щодо усунення порушення розірвання договору є певним крайнім заходом та перевищенням компетенції Держаудитслужби України, що призведе до порушення майнових прав господарюючих суб'єктів сторін договору.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 188 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Дана стаття передбачає процедуру розірвання договору та у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Суд зазначає, що жодним нормативно-правовим документом не визначено право Держаудитслужби визначати перевіряючий особі шляхи усунення встановлених порушень в ході проведення моніторингу закупівель у вигляді розірвання договору, оскільки дані дії можливо лише вчинити сторонами договору в межах вирішення господарських взаємовідносин, або за угодою сторін чи на підставі відповідного рішення суду.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в даній справі відповідачем зроблено не було.
Суд також звертає увагу на те, що в ході проведення моніторингу закупівель, відповідачем не було встановлено порушення, яке має негативний вплив для бюджету, у спірному висновку не зазначено щодо неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів, не встановлено обставин що створюють загрозу корупційним діям та зловживанням з боку учасників торгів.
Колегія суддів також погоджується із твердженням суду першої інстанції, що запропонований відповідачем спосіб усунення недоліків в оформленні тендерних пропозицій, за встановлених судом обставин, а саме вимога стосовно розірвання договорів не має правової та обґрунтованої підстави, а розірвання договорів по закупівлі консультаційних послуг у галузях інженерії та будівництва (оцінка арештованого майна, експертні послуги) для Управлінь забезпечення примусового виконання рішень Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей матиме негативні наслідки, оскільки державні виконавці в процесі примусового виконання рішень судових рішень та рішень інших органів відповідно до статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення оцінки майна залучають суб'єктів оціночної діяльності. А у випадку розірвання вищезгаданих договорів позбавить можливості державних виконавців територіальних відділів державної виконавчої служби Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей організації експертної оцінки майна, що знизить ефективність примусового виконання судових рішень, а в деяких випадках - унеможливить належне виконання.
Отже, вимога апелянта про зобов'язання замовника вжити заходів щодо розірвання укладених за результатами проведеного тендеру Договорів з суто формальних причин не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки, по-перше, суть «виявлених порушень» жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси; по-друге, задоволення вказаної вимоги органу Держаудитслужби призведе до настання несприятливих наслідків.
Щодо спонукання позивача до розірвання договору, слід зазначити, що це може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Колегія суддів зазначає, що зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.12.2019, справа № 160/9513/189( К/9901/31302/19).
Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначені відповідачем у спірному висновку порушення є спростованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржене відповідачем рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, за результатами всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи, а тому немає підстав для його скасування.
Відповідно до ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року у справі № 300/1520/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Р. П. Сеник
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 15.06.2021