Суддя Черняк В. Г.
Справа № 644/1938/21
Провадження № 2-а/644/46/21
15.06.2021
15 червня 2021 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Черняка В. Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, в порядку адміністративного судочинства, позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти ТОР Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Матвієнко Микити Валерійовича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до інспектора взводу №2 роти ТОР Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Матвієнко Микити Валерійовича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ДП18 № 481303 від 06.03.2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 06.03.2021 року керуючи автомобілем «Mersedes-Benz С 180» державний номер НОМЕР_1 по проспекту Московському, 246 в м. Харкові, був зупинений на вимогу інспектора взводу № 2 роти ТОР Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Матвієнка М.В. В подальшому працівник поліції повідомив позивача, що ним були порушені Правила дорожнього руху України, а саме при зміні напрямку руху не були ввімкнуті відповідні світлові показники поворотів відповідних напрямків руху.
Позивач ОСОБА_1 посилається на те, що працівник поліції зупинив його безпідставно, оскільки позивач при зміні напрямку руху вмикав відповідні світлові показники поворотів. На прохання позивача ОСОБА_1 показати відповідний відеозапис правопорушення поліцейський відмовив та склав постанову про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі (серії ДП18 № 481 303) від 06.03.2021 року.
Відповідно до вказаної постанови позивача ОСОБА_1 визнано винним у порушені п. 9.2.Б. Правил дорожнього руху України, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Позивач ОСОБА_1 вважає дії інспектора взводу № 2 роти ТОР Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Матвієнка М.В, які виразились у зупинці 06.03.2021 року транспортного засобу та складанні постанови про накладання адміністративного стягнення незаконними, оскільки останній не надав жодного доказу порушення позивачем Правил дорожнього руху України, постанова про накладання адміністративного стягнення не містить посилання на жодний доказ, який би підтверджував вчинене адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, факт вчинення адміністративного правопорушення не зафіксований та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.03.2021 року вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Копія даної ухвали разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримана відповідачами - 19.04.2021 року.
Протягом встановленого судом строку, відповідачами відзив на позовну заяву з наданням відповідних доказів, які підтверджують необґрунтованість вимог позивача не подавалися.
Згідно з правилами ст. 12 КАС України зазначений спір є незначної складності, а тому відповідно до вимог ст. 257, 262 КАС України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Протягом встановленого судом строку, сторонами клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторінне заявлялося.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з відсутністю клопотання сторін про інше, відповідно до положень ст. ст. 257-263 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно постанови серії ДП18 № 481303 від 06.03.2021 року, позивач ОСОБА_1 06.03.2021 року керуючи автомобілем «Mersedes-Benz С 180» державний номер НОМЕР_1 по проспекту Московському, 246 в м. Харкові, допустив порушення вимог п. 9.2.Б. Правил дорожнього руху України, внаслідок чого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що висновки відповідача, щодо наявності вини в діях ОСОБА_1 не підтверджені матеріалами справи.
Так, згідно п. 9.2.Б. Правил дорожнього руху України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Адміністративна відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП настає в разі порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
При цьому відповідачами не надано жодних доказів того, що особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 було порушено вимоги 9.2.Б Правил дорожнього руху України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 5 КАС України відповідно до кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідачами відзив на позовну заяву у встановленому законом порядку не подавався, а тому у відповідності до ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб'єкта владних повноважень, в силу приписів статті 77 КАС України, покладається обов'язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що інспектором взводу №2 роти ТОР Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Матвієнком М.В. не з'ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, з посиланням на належні та допустимі докази та наявність вини в діях ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відповідачами протилежне не доведено, а, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5-10, 77, 139, 242-244, 246, 255, 295 КАС України, п. п. 9, 10, 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України, ст. ст. 9-10, ч. 2 ст. 122, ст. ст. 254, 258, 280 КУпАП, суд -
Позов ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти ТОР Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Матвієнко Микити Валерійовича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДП18 № 481303 від 06.03.2021 року, винесену інспектором взводу №2 роти ТОР Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Матвієнко Микитою Валерійовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. - скасувати.
Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду, через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: В.Г. Черняк