Справа № 201/4170/21
Провадження № 3/201/2616/2021
11 червня 2021 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Гончаренко В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 15 квітня 2021 року о 10 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем «Тойота», д/н НОМЕР_1 , рухався в районі буд. № 32 по вул. Космічна в м. Дніпрі, будучи при цьому в стані алкогольного сп'яніння, оглянутий з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest 7510», № ARND-0047, тест № 34, з показником 2,09 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення заперечував та пояснив, що поліцейський провів його огляд на стан сп'яніння з порушенням відповідного порядку, передбаченого ст. 266 КУпАП, оскільки після його огляду з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки, його не направили до закладу охорони здоров'я. Крім того він просив суд суворо його не карати, оскільки це перше подібне порушення, допущене ним.
Дослідивши безпосередньо у судовому засіданні показання учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення, а також надані останніми докази, суд робить висновок про винуватість правопорушника ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Так, винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підтверджується: рапортом поліцейського, яким було виявлено порушення; відеозаписами з портативних відеореєстраторів патрульних поліції, на яких зафіксовані обставини після зупинки водія ОСОБА_1 , котрий дійсно знаходився з ознаками алкогольного сп'яніння зазначеними у відповідному протоколі та акті, а тому останній підлягав огляду на стан сп'яніння, проведення якого здійснювалось поліцейськими із застосуванням технічних засобів відеозапису, що відповідно не вимагало присутності свідків, у відповідності до вимог ч. 2 с. 266 КУпАП; роздруківкою з результатами огляду водія ОСОБА_1 на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest 7510», № ARND-0047, тест № 34, з показником 2,09 алкоголю; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, що був підписаний власноруч особою, яка притягається до адміністративної відповідальності під час фіксації на відеотехніку поліцейського, а тому здійснення огляду водія на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не вимагалось згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП, а також відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 011016 від 15 квітня 2021 року, чим в сукупності доводиться, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення за зазначених обставин.
Оцінюючи у якості доказу матеріали зазначених відеозаписів обставин адміністративного правопорушення, потрібно звернути увагу, що відповідні дані зафіксовані на відео повністю зіставляються з фактичними обставинами справи, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , які дозволяють безпосереднього пересвідчитися суду у зафіксованих в ньому відомостях, зокрема про те, що в час та місці зазначені в протоколі водій ОСОБА_1 дійсно знаходився з ознаками алкогольного сп'яніння, а тому підлягав відстороненню від керування та оглядові на стан сп'яніння, який проводився поліцейським з використанням спеціального технічного засобу під час фіксації на технічні засоби відеозапису, що були закріплені на форменому одязі екіпажу патрульної поліції, що в свою чергу дозволяє зробити висновок про належність та допустимість такого доказу, який відповідно доводить наявність порушень п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
До інших суджень сторони захисту щодо недоліків у протоколі про адміністративне правопорушення суд ставиться критично, оскільки зазначені недоліки не впливають на суть розгляду даної справи та не перешкоджають суду досягти завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, а також встановити обставини події адміністративного правопорушення, крім того останні істотно не порушують прав та свобод учасників процесу та не впливають на реалізацію ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
Отже, до позиції правопорушника про його невинуватість, суд відноситься критично, так як заявленим аргументам зі сторони захисту суперечить сукупність долучених до матеріалів цієї справи належних та допустимих доказів, які не викликають у суду сумніву щодо їх достовірності, в тому числі в тій частині, що саме особа, яка притягається до адміністративної відповідальності зафіксована на матеріалах відеозаписів з портативних камер патрульних поліції, індивідуальні ознаки у зовнішності якого зіставляються з особою правопорушника, якого встановлено під час судового розгляду.
З огляду на те, що сукупність досліджених під час розгляду справи доказів, що були зібрані патрульною поліцією під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, є чіткими та послідовними, зіставляються та взаємоузгоджуються між собою, то суд робить висновок про достовірність зафіксованих у цих процесуальних джерелах фактичних даних. Отже, у зв'язку з доведеністю означених фактів, слід вважати, що всі альтернативні пояснення представлених доказів надзвичайно малоймовірні.
Таким чином, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про доведеність вини правопорушника в керуванні транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При визначені виду і розміру стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
З урахуванням викладеного вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави з позбавлення права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону Україні «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 299 КУпАП, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі сімнадцяти тисяч гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі чотирьохсот п'ятдесяти чотирьох гривень.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.
Постанова набрала чинності:
Суддя: В.М. Гончаренко