07 червня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7130/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Ніценко А.О.,
представника позивача - Бакуліна А.О.,
представників відповідача - Харламбова В.О., Самокіш С.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської області державної адміністрації до Південного офісу Державної аудиторської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроімпульс 2016", Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тоталбуд" про скасування висновку,
03.12.2020 Департамент будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської області державної адміністрації (надалі - Департамент, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південного офісу Державної аудиторської служби України (надалі - Офіс, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроімпульс 2016" (надалі - ТОВ "Агроімпульс 2016"), про визнання протиправним та скасування висновку Південного офісу Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі №UA2020-06-18-008646-с.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 18.06.2020 Департаментом в електронній системі закупівель "ProZorro" розміщено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю робіт "Реконструкція з добудовою будівлі ренгено-діагностичного кабінету Кременчуцького обласного онкологічного диспансеру по вул.Лікаря Богаєвського, 60-Б в м.Кременчуці" (ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) на загальну суму 194769063,00 грн. Ідентифікатор закупівлі UA-2020-06-18-008646-с. Рішенням тендерного комітету визнано переможцем "Агроімпульс 2016", з яким 08.09.2020 Департаментом укладено договір підряду № 03-20/85. Водночас Офісом відповідно до наказу від 30.09.2020 №33 розпочато моніторинг процедури вищезазначеної закупівлі, за результатами якого складено спірний висновок. Позивач не погоджується з висновком про результати проведення моніторингу закупівлі №UA2020-06-18-008646-с, стверджуючи про відсутність зафіксованих під час моніторингу порушень п.1 ч.1 ст.31 Закону України "Про публічні закупівлі". Також стверджував, що відповідач не мав повноважень щодо проведення моніторингу закупівлі та порушив вимоги законодавства щодо територіальної юрисдикції під час здійснення моніторингу закупівлі UA-2020-06-18-008646-с.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/7130/20. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
05.01.2021 на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.69-73, 133-144) т.1), в якому заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. Зазначив, що моніторинг процедури закупівлі UA-2020-06-18-008646-с здійснено на підставі доручення Державної аудиторської служби України від 16.09.2020 №003100-18/4941-2020. За результатом аналізу тендерних пропозицій ТОВ "Агроімпульс 2016" та ТОВ "Компанія "Тоталбуд" встановлено, що у складі тендерних пропозицій учасників відсутня інформація за підписом уповноваженої особи про наявність чинної (их) ліцензії (й) із обов'язковим зазначенням дати видачі, переліку видів діяльності класу наслідків (відповідальності), інформацію із зазначенням прямого джерела (електронного реєстру розміщеного в мережі Інтернет), де можливо пересвідчитись про чинність наявної (их) ліцензії (й). У складі тендерної пропозиції ТОВ "Компанія "Тоталбуд" копія дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки відсутня. У складі тендерної пропозиції учасника ТОВ "Компанія "Тоталбуд" наявні копії договорів оренди транспортних засобів, які нотаріально не посвідчені відповідно до вимог ч.2 ст. 799 Цивільного кодексу України.
12.01.2021 до суду надійшли пояснення ТОВ "Агроімпульс 2016" (а.с.130-131 т.1), в яких представник третьої особи просить задовольнити позовні вимоги Департаменту.
14.01.2021 позивач надав до суду відповідь на відзив (а.с.197-200 т.1), у якій навів аргументи, що в цілому відповідають змісту аргументів позовної заяви.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тоталбуд" (надалі - ТОВ "Компанія "Тоталбуд").
22.03.2021 до суду надійшли пояснення ТОВ "Компанія "Тоталбуд" (а.с.33-36 т.2), в яких представник третьої особи зазначає, що в тендерній пропозиції надано завірену підписом уповноваженої особи копію ліцензії, чинність якої можливо перевірити через загальнодоступний реєстр Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Оскільки предмет закупівлі не передбачав виконання робіт підвищеної небезпеки, що були зазначені у Додатку 2 Порядку, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3 Порядку, ТОВ "Компанія "Тоталбуд" не зобов'язана подавати у складі своєї пропозиції саме дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, що є предметом закупівлі. Тендерна документація не висувала конкретних вимог щодо нотаріального посвідчення копій документів
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.
Представник ТОВ "Агроімпульс 2016" у письмових поясненнях, що надійшли до суду 12.01.2021, просив розглянути справу за відсутності представника. Позовні вимоги Департаменту підтримує у повному обсязі.
Представник ТОВ "Компанія "Тоталбуд" у письмових поясненнях, що надійшли до суду 12.03.2021, просив розглянути справу за відсутності представника. Позовні вимоги Департаменту підтримує у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Протоколом №70 засідання тендерного комітету від 05.08.2020 затверджено тендерну документацію на закупівлю робіт по об'єкту: "Реконструкція з добудовою будівлі ренгено-діагностичного кабінету Кременчуцького обласного онкологічного диспансеру по вул.Лікаря Богаєвського, 60-Б в м.Кременчуці" (ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) (а.с.154-172 т.1) та розміщено оголошення UA-2020-06-18-008646-c про проведення закупівлі в електронній системі закупівель "Prozorro" (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-06-18-008646-c).
Згідно тендерної документації: замовник закупівлі - Департамент будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської області державної адміністрації; процедура закупівлі - відкриті торги; назва предмету закупівлі - "Реконструкція з добудовою будівлі ренгено-діагностичного кабінету Кременчуцького обласного онкологічного диспансеру по вул.Лікаря Богаєвського, 60-Б в м.Кременчуці" (ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт); розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі 194769063,00 грн.
Тендерні пропозиції подали такі учасники: ПП "Укрпромбуд-Б", ТОВ "Будівельний Альянс Преміумжитлобуд", ТОВ "Агроімпульс 2016", ТОВ "Компанія "Тоталбуд".
Тендерні пропозиції учасників - ПП "Укрпромбуд-Б" та ТОВ "Будівельний Альянс Преміумжитлобуд" відхилено через їх невідповідність встановленим абз.1 ч.3 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі".
За результатами закупівлі переможцем визнано ТОВ "Агроімпульс 2016", з яким укладено договір підряду № 03-20/85 від 08.09.2020, що сторонами у цій справі не заперечувалось.
16.09.2020 Державною аудиторською службою України надано доручення (вих. №003100-18/4941-2020 від 16.09.2020) Офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях щодо проведення моніторингу процедур закупівель за переліком, наведеним у додатку до нього, зокрема, Південному офісу Державної аудиторської служби України доручено провести моніторинг процедури закупівлі UA2020-06-18-008646-с (а.с.17-25 т.2).
Наказом відповідача від 30.09.2020 №333 "Про початок моніторингу процедур закупівель" розпочато моніторинг процедур закупівлі відповідно до переліку, зокрема, до переліку включено процедуру закупівлі UA2020-06-18-008646-с (а.с.142-146 т.1).
За результатами моніторингу відповідачем складено висновок від 23.10.2020 про результати моніторингу закупівлі UA-2020-06-18-008646-c (а.с.147-150 т.1).
Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-06-18-008646-c (далі - висновок) оприлюднено 23.10.2020.
В пункті 1 розділу ІІ "Констатуюча частина" висновку зазначено наступне: "Замовник у пункті 3 розділу V «Оцінка тендерних пропозицій та визначення переможця» ТД установив вимогу, що учасник у складі своєї тендерної пропозиції повинен надати інформацію за підписом уповноваженої особи про наявність чинної (их) ліцензії (й) із обов'язковим зазначенням дати видачі, переліку видів діяльності класу наслідків (відповідальності), інформацію із зазначенням прямого джерела (електронного реєстру розміщеного в мережі Інтернет), де можливо пересвідчитись про чинність наявної (их) ліцензії (й). Проте, у складі тендерних пропозицій учасників товариство з обмеженою відповідальністю «Агроімпульс 2016» та товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тоталбуд» вищезазначена інформація відсутня, чим не дотримано вимоги пункту 3 розділу V ТД. Також, Замовник у пункті 3 Розділу V «Оцінка тендерних пропозицій та визначення переможця» ТД установив вимогу, що учасник у складі своєї тендерної пропозиції повинен надати копію дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, що є чинною не менш, ніж на строк виконання робіт, що зазначений в тендерній документації. У складі тендерної пропозиції учасника товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тоталбуд» копія дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки відсутня, чим не дотримано вимоги пункту 3 розділу V ТД. Відповідно до Додатку 2 «Перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» до ТД для підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій учасник повинен подати довідку на фірмовому бланку підприємства (за наявності), що підписується учасником або його уповноваженою особою і за наявності печатки може містити її відбиток за наведеною формою. Якщо Учасник не є власником техніки додатково необхідно надати договір оренди, або договір надання послуг, або лізингу або документ, який підтверджує інше право використання на весь термін виконання робіт. Проте, у складі тендерної пропозиції учасника товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тоталбуд», надано копії договорів оренди транспортних засобів від 09.06.2020 № 20, від 23.07.2020 № 25, укладених з ОСОБА_1 , та договір оренди транспортних засобів від 08.06.2020 № 18, укладений з ОСОБА_2 , які нотаріально не посвідчені відповідно до вимог частини другої статті 799 Цивільного кодексу України. Отже, на порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерні пропозиції учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Агроімпульс 2016» та товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тоталбуд» у зв'язку із невідповідністю їх встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та допустив їх до оцінки. Таким чином відповідно до пункту 2 частини другої статті 32 Закону тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій."
В пункті 2 розділу ІІ "Констатуюча частина" висновку зазначено "За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону. За результатами аналізу питання щодо своєчасності надання інформації та документів встановлено порушення частини п'ятої статті 8 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, - порушень не установлено.".
У пункті 3 розділу II вищезгаданого висновку відповідачем визначено "З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Південний офіс Держаудитслужби зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема розірвати договір з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення."
Позивач, вважаючи оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 9 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.
Згідно з пунктом 1 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, що затверджене наказом Держаудитслужби №23 від 02.06.2016, Південний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. На території Одеської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу. На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.
З матеріалів справи слідує, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі UA2020-06-18-008646-с відповідачем на виконання доручення заступника голови Державної аудиторської служби України Шкуропата О. від 16.09.2020 №003100-18/4941-2020 (а.с.17-25 т.2) та на підставі наказу відповідача "Про початок моніторингу процедур закупівель" від 30.09.2020 №333 (а.с142 т.1).
Зі змісту доручення заступника голови Державної аудиторської служби України Шкуропата О. від 16.09.2020 №003100-18/4941-2020 вбачається, що Держаудитслужбою доручено офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях провести моніторинги процедур закупівель згідно з переліком, наведеним у додатку.
Зі вказаного слідує, що відповідачу доручено у передбачений Законом спосіб здійснити моніторинг процедури закупівлі - UA2020-06-18-008646-с.
Таким чином, суд відхиляє твердження позивача про відсутність у Південного офісу Державної аудиторської служби України повноважень здійснювати моніторинг закупівель, проведених на території Полтавської області.
Підпунктом 2 пункту 4 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, що затверджене наказом Держаудитслужби №23 від 02.06.2016, передбачено, що Офіс відповідно до покладених на нього завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, моніторингу закупівель.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Пунктом 13 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Частиною 6 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Відповідно до частини 7 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Частиною 9 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
Згідно з частиною 10 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Згідно з частиною 19 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Системний аналіз вищезазначених норм законодавства свідчить про те, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель може здійснюватися, зокрема, шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», завданням якого є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі. При цьому підставою для проведення такого моніторингу можуть слугувати виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
За результатами моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю складає висновок, який за своїм змістом, є індивідуально-правовим актом та повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України. Можливість оскарження такого висновку в судовому порядку передбачена частиною десятою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №320/733/19.
З оскаржуваного висновку слідує, що відповідач під час здійснення заходів державного фінансового контролю встановив наступні порушення законодавства про публічні закупівлі, а саме: п.1 ч.1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідач в оскаржуваному висновку зазначає, що на порушення вимог п.1 ч.1 ст. 31 Закону Замовник не відхилив тендерні пропозиції учасників ТОВ «Агроімпульс 2016» та ТОВ «Компанія «Тоталбуд» у зв'язку із невідповідністю їх встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та допустив їх до оцінки. Таким чином відповідно до пункту 2 частини другої статті 32 Закону тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій."
Суд, оцінюючи обґрунтованість висновку, виходить з наступних міркувань.
Відповідно до п.25.ч.1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Пунктом 31 вказаної статті визначено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Нормою статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено обов'язкові складові, які повинна містити тендерна документація.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Як випливає зі змісту зазначеної норми Закону України "Про публічні закупівлі" замовник під час розроблення та затвердження тендерної документації зобов'язаний врахувати вимоги статей 16, 17 Закону №922-VIII, а також замовник має визначити спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством, положення яких обов'язково мають бути викладені у змісті тендерної документації.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Згідно з частиною другою статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб'єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців (абзац другий частини третьої статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі").
У спірному випадку мало місце порушення в частині не відхилення тендерної пропозиції одного з учасників торгів, а саме: порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII (пункт 2 Висновку).
У статті 31 Закону №922-VIII визначений виключний перелік випадків, за наявності яких замовник відхиляє тендерну пропозицію.
Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 цього Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі:
не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;
не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;
зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п'ятнадцятою статті 29 цього Закону;
не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;
не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;
не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;
визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону.
У розглядуваному випадку відповідач в оскаржуваному Висновку вказує на те, що учасник процедури закупівлі ТОВ не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
В свою чергу абзацом першим частини третьої статті 22 Закону №922-VIII визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Відповідач зазначає, що Замовник у пункті 3 розділу V «Оцінка тендерних пропозицій та визначення переможця» тендерної документації установив вимогу, що учасник у складі своєї тендерної пропозиції повинен надати інформацію за підписом уповноваженої особи про наявність чинної (их) ліцензії (й) із обов'язковим зазначенням дати видачі, переліку видів діяльності класу наслідків (відповідальності), інформацію із зазначенням прямого джерела (електронного реєстру розміщеного в мережі Інтернет), де можливо пересвідчитись про чинність наявної (их) ліцензії (й). Проте, у складі тендерних пропозицій учасників ТОВ «Агроімпульс 2016» та ТОВ «Компанія «Тоталбуд» вищезазначена інформація відсутня, чим не дотримано вимоги пункту 3 розділу V тендерної документації.
Суд зазначає, що ТОВ «Агроімпульс 2016» та ТОВ «Компанія «Тоталбуд» в тендерній пропозиції надали завірені підписом уповноваженої особи копію ліцензії ДАБІ України від 10.04.2019 №20-Л (а.с.24-27 т.1) та від 22.11.2017 №55-Л (а.с.28-31 т.1), чинність якої можливо перевірити через загальнодоступний реєстр Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Треті особи, надаючи завірені належним чином копії ліцензій ДАБІ України від 10.04.2019 №20-Л та від 22.11.2017 №55-Л, фактично виконали вимогу щодо надання інформації про наявність чинних ліцензій.
Відповідач зазначає, що Замовник у пункті 3 Розділу V «Оцінка тендерних пропозицій та визначення переможця» тендерної документації установив вимогу, що учасник у складі своєї тендерної пропозиції повинен надати копію дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, що є чинною не менш, ніж на строк виконання робіт, що зазначений в тендерній документації. У складі тендерної пропозиції учасника товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тоталбуд» копія дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки відсутня, чим не дотримано вимоги пункту 3 розділу V тендерної документації.
Суд зазначає, що відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 №2806-IV документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Декларація про провадження господарської діяльності (далі - декларація) - документ, яким суб'єкт господарювання повідомляє дозвільний орган про свою відповідність вимогам законодавства до певного виду господарської діяльності (у тому числі матеріально-технічної бази, кваліфікації персоналу - якщо це зумовлено особливостями провадження відповідного виду господарської діяльності) та на підставі якого набуває право на провадження заявленого виду господарської діяльності і несе передбачену законом відповідальність.
Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 (далі - Порядок №1107) визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).
Положеннями пункту 6 Порядку №1107 встановлено, що дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається: роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.
Крім того, нормами пункту 21 Порядку №1107 закріплено, що виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 7, здійснюються роботодавцем, виробником або постачальником на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
Предмет закупівлі не передбачав виконання робіт підвищеної небезпеки, що були зазначені у додатку 2 Порядку №1107, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3 Порядку №1107.
Варто зазначити, що у пункті 3 Розділу V «Оцінка тендерних пропозицій та визначення переможця» тендерної документації зазначено, що не подання учасником додаткових документів, які не вимагаються цією тендерною документацією, не буде розцінено як не відповідність тендерної пропозиції учасника умовам тендерної документації.
Враховуючи зазначене ТОВ "Компанія "Тоталбуд", як учасник торгів, не зобов'язане подавати у складі своєї тендерної пропозиції саме дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, що є предметом закупівлі, та за власним бажанням може надати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
Третьою особою - ТОВ "Компанія "Тоталбуд" надано до суду копію декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, яка зареєстрована у журналі обліку суб'єктів господарювання у територіальному органі Держпраці за №715 від 05.07.2018 (а.с.39-42 т.2).
Стосовно посилання відповідача на те, що у складі тендерної пропозиції ТОВ "Компанія "Тоталбуд" надано копії договорів оренди транспортних засобів від 09.06.2020 № 20, від 23.07.2020 № 25, укладених з ОСОБА_1 , та договір оренди транспортних засобів від 08.06.2020 № 18, укладений з ОСОБА_2 , які нотаріально не посвідчені відповідно до вимог частини другої статті 799 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що тендерною документацією, а саме Додатком 2 "Перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" вимагалося надання для підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.
Зокрема, Департамент зазначив "Якщо Учасник не є власником техніки додатково необхідно надати договір оренди, або договір надання послуг, або лізингу або документ, який підтверджує інше право використання на весь термін виконання робіт. Також Учасник повинен надати копію листа (ів) підтвердження від власника обладнання або орендодавця або надавача послуг тощо, щодо не заперечення використання механізмів, обладнання та техніки для виконання робіт Учасником за предметом закупівлі протягом усього терміну надання послуг".
Таким чином, Департаментом була висунута вимога тільки стосовно наявності обладнання, матеріально-технічної бази, технологій та підтверджуючих документів щодо використання. Вимог щодо посвідчення копій документів тендерною документацією не встановлено.
ТОВ "Компанія "Тоталбуд" у складі своєї пропозиції надало копії договорів оренди транспортних засобів та копії листів підтвердження щодо не заперечення використання механізмів, обладнання та техніки для виконання робіт Учасником за предметом закупівлі протягом усього терміну надання послуг.
Таким чином, висновок відповідача щодо порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закон України «Про публічні закупівлі», є необґрунтованим та не підтверджений належними та достатніми доказами.
На переконання суду перелічені у висновку відповідача невідповідності тендерних пропозицій учасників вимогам тендерної документації не мали жодного впливу на результати закупівлі, який визначений за умовою найбільш вигідної ціни.
Суд вважає, що захід реагування у вигляді зобов'язання розірвати укладений договір, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Однак, всі без виключення зауваження відповідача зводяться до невідповідності пропозицій вимогам тендерної документації, що носять суто формальний характер, так як жодне з них не пов'язано із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно підпунктом 3 пункту 3 вказаного Положення основними завданнями Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів. Втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим в разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).
Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Варто зазначити, ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.
Крім того, відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру Договору підряду від 08.09.2020 №03-20/85. Фактично необхідність таких суттєвих наслідків відповідач пов'язує із оформленням документів.
Також, у висновку про результати моніторингу закупівлі відсутні будь-які застереження щодо вартості предмету закупівлі, тим самим підтверджено відповідність такої вартості ринковим цінам. Відповідачем не висувається претензій, до переможця тендеру запропоновані пропозиції, відносно того, що вони не відповідають реаліям ринку, тобто запропоновані пропозиції є прийнятними та такими, що не призведуть до завдання збитків місцевому бюджету.
Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 07 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року у справі "Трегубенко проти України").
Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.
Отже, з огляду на практику ЄСПЛ оскаржуваний висновок не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога розірвати договір може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів - сторін договору.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA2020-06-18-008646-с є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, позовні вимоги Департаменту належить задовольнити повністю.
Згідно зі частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 02.11.2020 №192.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2102,00 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської області державної адміністрації (вул. Зигіна,1, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 004013991) до Південного офісу Державної аудиторської служби України (вул. Канатна, 83, Одеса, Одеська область, ідентифікаційний код 04013991), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроімпульс 2016" (вул.Харчовиків, 27а, м.Полтава, ідентифікаційний код 40802249), Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тоталбуд" (вул.Покровська, 8, м.Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область, ідентифікаційний код 41719513) про скасування висновку задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі №UA2020-06-18-008646-с від 23 жовтня 2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Державної аудиторської служби України (вул. Канатна, 83, Одеса, Одеська область, ідентифікаційний код 04013991) на користь Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської області державної адміністрації (вул. Зигіна,1, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 004013991) витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне рішення складено 15 червня 2021 року
Головуючий суддя Г.В. Костенко