15 червня 2021 р. № 400/4090/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Магазин № 301", вул. Г. Карпенка, 20, м. Миколаїв, 54038,
до відповідача:Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029,
про:визнання протиправною та скасування постанови від 25.05.2021 ВП № 6400635,
Позивач звернувся до суду з позовом до Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанову заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Волкомор А.В. від 25.05.2021 по виконавчому провадженню № 6400635 про накладання штрафу.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що через хворобу директора не мали можливості виконати рішення суду, тому рішення не виконано з поважних причин, а постанова про накладання штрафу є протиправною та належить скасувати.
Відповідач надав суду відзив, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки постанова про накладання штрафу прийнята відповідно до вимог Закону України « Про виконавче провадження», жодних об'єктивних підстав вважати, що рішення суду не виконується боржником з поважних причин, виконавцем не встановлено.
Позивач надав суду заяву про розгляд справи за відсутністю позивача. Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд встановив:
28.01.2021 державним виконавцем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 64300635 з примусового виконання наказу № 915/161/20 від 05.01.2021 Господарського суду Миколаївської області про зобов'язання ТОВ ВКФ «Магазин № 301» знести нежитлові приміщення магазину загальною площею 104 кв. м., який складається із нежитлової будівлі літ.А-5, 1-пов нежитлового приміщення магазину по АДРЕСА_1 . У п.2 зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, а саме до 10.02.2021.
11.02.2021 державним виконавцем винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій, в зв'язку з тим, що ухвалою Верховного Суду по справі № 915/161/20 від 04.02.2020 зупинено виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2020.
22.04.2021 державним виконавцем прийнята постанова про поновлення виконавчих дій та зобов'язано боржника-позивача по справі виконати рішення суду до 07.05.2021.
07.05.2021 державний виконавець прийняв постанову на підставі ст.32 Закону України « Про виконавче провадження» про відкладення проведення виконавчих дій до 21.05.2021, в зв'язку із перебуванням на лікарняному директора ТОВ ВКФ «Магазин-301».
Акт державного виконавця від 25.05.2021 свідчить, що нежитлове приміщення не знесено.
У поясненнях представника боржника зазначено, що станом на 25.05.2021 наказ суду не виконано, в зв'язку з тим, що директор магазина до 18.05.2021 знаходилась на лікарняному.
Довідка Сімейної амбулаторії № 4 № 319/4 свідчить, що ОСОБА_1 - директор магазина звільнена від роботи з 05.05.2021 по 17.05.2021.
25.05.2021 відповідач прийняв постанову про накладання штрафу на боржника в сумі 5100 грн. за невиконання рішення суду.
Згідно з ч.6 ст.26 Закону України « Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до ч.1-3 ст.63 Закону України « Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно зі ст.75 Закону України « Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Позивач обґрунтовує протиправність спірної постанови тим, що директор магазину перебувала на лікарняному та не могла виконати рішення суду з поважних причин, тому штраф накладено протиправно.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений держаним виконавцем. Тобто даючи оцінку тому, чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення, потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії , і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження». Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 640/9234/19).
Основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (ст.129 Конституції України).
Рішення суду, яке боржник не виконує прийнято за правилами Господарсько-процесуального Кодексу України, яким передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ст.18).
Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, а саме: рішенням у справі “Хорнсбі проти Греції” від 19.03.1997 в п.40-41 зазначено, що передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалось недіючим на шкоду одній із сторін.
Рішення суду Господарським судом Миколаївської області набрала законної сили 22.12.2020, наказ виданий судом 05.01.2021. У постанові про відкриття виконавчого провадження боржника було зобов'язано виконати рішення суду ще до 10.02.2021, постановою від 22.04.2021 позивача було повторно зобов'язано виконати рішення суду до 07.05.2021. Рішення суду не було виконано. Директор магазину хворіла з 05.05.21по 17.05.2021.З 18.05.2021 по 25.05.2021 позивач не виконав рішення суду та не надав доказів вжиття заходів по знесенню нежитлової будівлі.
Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами. Позивач суду таких доказів не надав.
Представник позивача надав суду постанову державного виконавця від 08.06.2021 про відкладення проведення виконавчих дій до 21.06.2021 відповідно до ст.32 Закону України «Про виконавче провадження», в зв'язку з перебуванням на лікарняному директора ТОВ ВКФ «Магазин № 301» ОСОБА_1 з 04.06.2021. У клопотанні представник позивача посилається на те, що відповідач прийняттям цієї постанови від 08.06.2021 погоджується, що під час хвороби директора боржника по виконавчому провадженню-рішенню суду виконати неможливо.
Але суд вважає, що надана представником позивача постанова від 08.06.2021 навпаки підтверджує, що з дати прийняття спірної постанови з 25.05.2021 по 04.06.2021- 10 днів, поки директор боржника була здорова нею не вживались заходи та не було виконано рішення суду від 29.09.2020 по справі № 915/161/20.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, як підстав для визнання спірної постанови протиправною. Позивач не надав суду доказів, які б підтвердили неможливість виконати рішення суду з 18.05.2021 по 25.05.2021.Також позивач не зазначив, яка непереборна сила заважала виконати рішення суду.
Перебування директора магазину 11 днів на лікарняному не може бути підставою для невиконання рішення суду, оскільки у позивача, як в юридичній особі працює не один директор, на якого покладається обов'язок виконати рішення суду, та рішення суду може виконати інша уповноважена особа.
Відтак, суд вважає, що спірна постанова державним виконавцем прийнята законно й обґрунтовано.
Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Магазин № 301" (вул. Г. Карпенка, 20, м. Миколаїв, 54038, ідентифікаційний код 13861270) до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 34993162) про визнання протиправною та скасування постанови від 25.05.2021 ВП № 6400635 - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко