про залишення позовної заяви без руху
14 червня 2021 р. № 400/4203/21
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з матеріалами
позовною заявоюОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
проскасування податкових повідомлень-рішень від 31.12.2020 № 0006844-0424-1409, № 0006839-0424-1409, № 0006840-0424-1409, № 0006841-0424-1409, № 006842-0424-1409, № 0006843-0424-1409,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.12.2020 № 0006844-0424-1409, № 0006839-0424-1409, № 0006840-0424-1409, № 0006841-0424-1409, № 006842-0424-1409, № 0006843-0424-1409.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Позивач у позовній заяві зазначає, що оскаржував спірні податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку та рішенням від 23.03.2021 оскаржувані рішення залишені без змін, а скаргу - без задоволення.
Верховний Суд у постанові від від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і сформулював інший правовий висновок.
Верховний Суд зазначив, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач пропустив місячний строк звернення до адміністративного суду.
Згідно з частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, позивачу належить надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивач не зазначив у позові номер свого засобу зв'язку (телефону), що тягне за собою обов'язок позивача вказати такі відомості у позовній заяві.
Також оскаржувані позивачем повідомлення - рішення прийняті Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, а позов поданий до Головного управління ДФС у Миколаївській області.
Отже, позивачу належить визначитися із особою відповідача та навести у позові відомості про нього відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу також належить подати до суду копію позовної заяви, що подаватиметься на виконання цієї ухвали, - для направлення відповідачу.
За приписами частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду:
- позовної заяви, оформленої відповідно до статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням оцінки суду, наведеної у мотивувальній частині цієї ухвали;
- копії позовної заяви, що подаватиметься на виконання цієї ухвали;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, а саме: такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
3. Попередити позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення такої позовної заяви позивачу.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає до оскарження окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Птичкіна