справа№380/5196/21
15 червня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Гулкевич І.З., секретар судового засідання Іванес Х.О., за участю : представника позивача Лучківа А.В., представника відповідача Фурдиги В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом комунального підприємства “Дрогобицький ринок” до Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява комунального підприємства “Дрогобицький ринок” до Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якій просить : визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64692215 від 01.03.2021.
В обґрунтування позовної заяви зазначено те, 02.03.2021 головним державним виконавцем Дрогобицького ВДВС винесену постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64692215 про стягнення з комунального підприємства “Дрогобицький ринок” виконавчого збору в сумі 24000 грн.
Позивач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною, оскільки винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню, виходячи з наступного:
02 вересня 2020 Верховним Судом було винесену постанову у справі №442/5348/17 комунальному підприємству “Дрогобицький ринок” відмовлено у задоволенні касаційної скарги, а постанову апеляційного суду Львівської області від 26.04.2018 залишено без змін. Вказаною постановою апеляційного суду Львівської області було зобов'язане комунальне підприємство “Туристичний комплекс “Дрогобич”, комунальне підприємство “Дрогобицький ринок” та голову комісії з реорганізації КП “Туристичний комплекс “Дрогобич” Білогана В.Є. усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні приватною власністю - кімнатами АДРЕСА_1 , шляхом надання безперешкодного доступу до приміщень загального користування на АДРЕСА_2 , з урахуванням дотримання техніки безпеки, санітарно-епідеміологічних норм, пожежної безпеки для убезпечення від нещасних випадків.
Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №56751069 від 17.03.2021, від ОСОБА_1 26.02.2021 надійшла заява про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду №442/5348/17 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Позивач не погоджується з інформацією зазначеною у вищезазначеній заяві ОСОБА_1 , оскільки фактичного виконання не відбулося, відповідно ані комунальним підприємством “Туристичний комплекс “Дрогобич”, комунальним підприємством “Дрогобицький ринок” та голової комісії з реорганізації КП “Туристичний комплекс “Дрогобич” Білогана В.Є. не вчинялось жодних дій, які могли би перешкоджати ОСОБА_1 у користуванні її майном.
Також позивач наголошує, що постановою апеляційного суду Львівської області було зобов'язано боржників надати ОСОБА_1 безперешкодний доступ до приміщень загального користування, який по своїй суті є вільним для усіх осіб, оскільки будівля за адресою АДРЕСА_2 є готелем.
Таким чином, позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм Закону України “Про виконавче провадження”, а тому, підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 11.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просить у задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Зазначає, що винесення виконавчого збору у межах виконавчого провадження № 56751447 не належить до встановлених законом випадків, за яких виконавчий збір не стягується. Звертає увагу на те, що на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору у державного виконавця не було законних підстав для того, щоб не вирішувати питання про стягнення виконавчого збору за виконавчим документом, а винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору є його прямим обов'язком. Також відповідач зазначає, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від застосування заходів примусового характеру, спрямованих на виконання рішення, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку з імовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю, просив в задоволенні таких відмовити.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
12.07.2018 за заявою ОСОБА_1 старшим державним виконавцем Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56751447 щодо примусового виконання виконавчого листа № 442/5348/17 від 13.06.2018, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом про зобов'язання комунального підприємства “Туристичний комплекс “Дрогобич”, комунальне підприємство “Дрогобицький ринок” та голову комісії з реорганізації КП “Туристичний комплекс “Дрогобич” Білогана В.Є. усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні приватною власністю - кімнатами АДРЕСА_1 , шляхом надання безперешкодного доступу до приміщень загального користування на АДРЕСА_2 , з урахуванням дотримання техніки безпеки, санітарно-епідеміологічних норм, пожежної безпеки для убезпечення від нещасних випадків.
27.07.2018 старшим державним виконавцем Дрогобицького ВДВС Фурдигою В.О. при виході за адресою: АДРЕСА_2 , з метою перевірки виконання вищевказаного рішення, встановлено, що перешкоди у користуванні приватною власністю - кімнатами АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не усунуто, про що складено відповідний акт державного виконавця.
07.08.2018 КП “Дрогобицький ринок” повідомив відповідача, про те, що комунальне підприємство “Дрогобицький ринок” не створює жодних перешкод стягувачеві.
07.08.2018 до відповідача надійшла повторна заява стягувача ОСОБА_1 про примусове виконання вищевказаного рішення суду, а саме : про надання доступу до приміщень, які знаходяться у півпідвальній частині готелю: приміщення, де знаходиться розподільчий щит електропостачання та центральні труби водопостачання і водовідведення, на виконання технічних умов, для необхідності та можливості забезпеченням та водовідведенням і водопостачанням кімнат АДРЕСА_1 .
09.08.2018 старшим державним виконавцем Дрогобицького ВДВС Фурдигою В.О. при виході за адресою: АДРЕСА_2 , з метою перевірки виконання вищевказаного рішення, встановлено, що перешкоди у користуванні приватною власністю - кімнатами АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не усунуто, про що складено відповідний акт державного виконавця.
14.08.2018 до відповідача надійшла ухвала Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у справі № 442/5348/17 про прийняті до розгляду скарги директора “Дрогобицький ринок” про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №56751447.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у справі № 442/5348/17 від 27.08.2018 в задоволенні скарги Комунального підприємства “Дрогобицький ринок” про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №56751447 - відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі №442/5348/17 та зупинено виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2017 до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2018 зупинено виконання постанови Львівського Апеляційного суду від 26 квітня 2018 до закінчення справи у касаційному порядку.
02.09.2020 Верховним Судом винесено постанову у справі №442/5348/17, якою комунальному підприємству “Дрогобицький ринок” відмовлено у задоволенні касаційної скарги, а постанову Апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2018 залишено без змін. Вказаною постановою апеляційного суду Львівської області було зобов'язано комунальне підприємство “Туристичний комплекс “Дрогобич”, Комунальне підприємство “Дрогобицький ринок” та голову комісії з реорганізації КП “Туристичний Комплекс “Дрогобич” Білогана Володимира Євгеновича зобов'язання КП “Туристичний комплекс “Дрогобич”, КП “Дрогобицький ринок” та голову комісії з реорганізації КП “Туристичний комплекс “Дрогобич” Білогана Володимира Євгеновича усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні приватною власністю - кімнатами АДРЕСА_1 , шляхом надання безперешкодного доступу до приміщень загального користування на АДРЕСА_2 , з урахуванням дотримання техніки безпеки, санітарно-епідеміологічних норм, пожежної безпеки для убезпечення від нещасних випадків.
26.02.2021 до відповідача надійшла заява стягувача ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження ВП №56751447 на підставі п.9.ч.1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
26.02.2021 державним виконавцем винесено постанови про стягнення виконавчого збору, про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження ВП №56751447.
26.02.2021 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження” та виділено в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору та про визначення розміру додаткових витрат.
02.03.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64692215 щодо примусового виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору № 56751447 від 26.02.2021.
Не погодившись з постановою про відкриття виконавчого провадження № 64692215 про стягнення з КП “Дрогобицький ринок” виконавчого збору за ВП 56751447 1 в розмірі 24000,00 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1404-VІІІ).
Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VІІІ установлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.
За змістом пункту 5 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VІІІ постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди також є виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Пунктом 1 частини 4 статті 12 Закону визначено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При цьому виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. (п.1 ч.2 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”).
За приписами частини 5 статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частин першої та третьої статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір за примусове виконання рішення немайнового характеру стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника-фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника-юридичної особи.
Згідно із нормами ч. 3 ст. 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1302/29432 далі - Інструкція).
Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5 передбачено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11, 14, 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Суд зазначає, що виведена в окреме виконавче провадження для подальшого виконання постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору згідно із пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII є виконавчим документом та відповідає вимогам, зазначеним у статті 4 цього Закону. З огляду на відсутність підстав для повернення цього виконавчого документа, передбачених у частині 4 статті 4 Закону №1404-VIII, відповідач правомірно виніс спірну постанову про відкриття виконавчого провадження з метою стягнення з боржника виконавчого збору.
Суд наголошує, що сума виконавчого збору 24000,00 грн визначена у постанові державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 26.02.2021 ВП № 56751447 і саме ця постанова є виконавчим документом, на підставі якого було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2021 ВП № 64692215.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №0340/1792/18 (провадження №11-733апп19) та в постанові Верховного суду від 26.08.2020 у справі № 360/4369/19.
Позивач просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 64692215 про стягнення з КП “Дрогобицький ринок” виконавчого збору за ВП 56751447 в розмірі 24000,00 грн, обґрунтовуючи протиправність такого рішення тим, що стягнення з позивача виконавчого збору є неправомірним, оскільки, фактично виконання рішення суду №442/5348/17 не відбулося, відповідно ані комунальним підприємством “Туристичний комплекс “Дрогобич”, комунальним підприємством “Дрогобицький ринок” та голової комісії з реорганізації КП “Туристичний комплекс “Дрогобич” Білогана В.Є. не вчинялось жодних дій, які могли би перешкоджати ОСОБА_1 у користуванні її майном.
Позивач не обґрунтовує протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження, а фактично наводить доводи щодо незгоди із постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, яку у цій справі не оскаржує. Матеріали справи також не містять доказів оскарження або скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 26.02.2021 ВП № 56751447.
Постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документу щодо стягнення виконавчого збору є самостійним рішенням суб'єкта владних повноважень, а підстави і порядок його прийняття врегульовано Законом № 1404-VІІІ.
У межах спірних правовідносин доводи позивача про неправомірність стягнення з нього виконавчого збору не мають правового значення для вирішення даного спору щодо законності відкриття нового виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, яка є виконавчим документом.
Крім того суд зазначає, що оскільки постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 26.02.2021 ВП № 56751447 є чинною та ніким не скасованою, тому винесення постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору є обов'язком державного виконавця, а не правом відповідно до ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”.
Враховуючи відсутність порушення відповідачем порядку прийняття оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2021 ВП № № 64692215 та факт не оскарження позивачем постанови державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору 26.02.2021 ВП № 56751447, відсутні підставі для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2021 ВП № 64692215 про стягнення виконавчого збору в розмірі 24000,00 грн.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, в процесі судового розгляду позивач не обґрунтував протиправність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови, натомість відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість прийняття рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, в задоволенні позову необхідно відмовити.
З огляду на те, що позивачеві відмовлено у задоволенні її позову, підстави для стягнення на її користь понесених нею судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 77, 90, 242-246, 268-272, 287, 294, пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ “Перехідні положення” КАС України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Гулкевич І.З.