15 червня 2021 року справа №380/8910/21
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сакалоша В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в якій позивач просить суд:
- скасувати постанову державного виконавця від 18.05.2021 ВП №59933331 про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 у справі №813/1460/18.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржувана постанова винесена на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 у справі № 813/1460/18, яке набрало законної сили 27.09.2018 року на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області проведено нарахування пенсії ОСОБА_1 . Як вбачається із матеріалів пенсійної справи термін дії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_1 закінчився 12.11.2017, а відтак, оскільки в органів Пенсійного фонду відсутні документи, які підтверджують належність ОСОБА_1 до громадянства України, нарахована ОСОБА_1 доплата в сумі 28 131,53 грн. не виплачена, а тому позивач вважає, що державним виконавцем безпідставно винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду .
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою суду від 07.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Учасники справи в судове засідання не прибули,були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, проте про причини своєї неявки в судове засідання суд не повідомили.
Згідно частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши доводи позивача, викладені в позовній заяві, подані письмові докази, суд встановив наступне.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області 21.05.2021 за №6982/14 одержало постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 18.05.2021 ВП № 59922331 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 у справі № 813/1460/18, яким зобов'язано Головне управління провести нарахування пенсії ОСОБА_1 з 29.03.2016 .
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 у справі № 813/1460/18 на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду Головним управлінням виконано: проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 29.03.2016 року.
Як вбачається із матеріалів пенсійної справи термін дії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_1 закінчився 12.11.2017.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листами від 15.09.2020 № 1300-0308-8/71953 та від 11.03.2020 № 1300-0308-8/1300 повідомляло державного виконавця про призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2018 року.
18.05.2021 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) Леськів Б.Я. було винесено постанову ВП № 59922331 про накладення на позивача штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду у сумі 5100 грн.
Вважаючи, що відповідач протиправно виніс постанову про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. (далі Закон №1404).
Згідно частини 1 статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно пункту 16 частини 3 статті 18 Закону №1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно частини 2 статті 63 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно частини 1 статті 75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною 2 статті 75 Закону №1404 визначено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу вказаних норм вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 року по справі №0840/3476/18, від 19.09.2019 року по справі №686/22631/17 та від 07.11.2019 року по справі №420/70/19 та відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Судом встановлено, що позивач на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 у справі №813/1460/18 на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду провів нарахування пенсії ОСОБА_1 з 29.03.2016 року.
Приймаючи постанову про накладення штрафу, відповідач виходив з того, що позивач не виплатив ОСОБА_1 пенсію у сумі 28 131 грн. 53 коп. без поважних причин.
Стосовно наявності підстав для накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду в Львівській області , суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень -коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, необхідно встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Крім того суд зазначає, що державним виконавцем не було вчинено всіх залежних від нього дій та не надано суду належних і допустимих доказів того, що рішення суду є не виконане в повному обсязі та без поважних причин.
Відтак, часткове невиконання судового рішення відбулось з незалежних від позивача причин, які за переконанням суду є поважними у розумінні Закону № 1404-VIII, що не було перевірено відповідачем під час прийняття спірної постанови та виключає можливість накладення штрафу на боржника. Державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не надано вмотивованого обґрунтування про визнання або не визнання причин не виконання рішення суду неповажними.
Зважаючи на те, що Головне управління Пенсійного фонду в Львівській області виконало конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 у справі 813/1460/18,а саме провело нарахування пенсії ОСОБА_1 , повідомило листами від 15.09.2020 № 1300-0308-8/71953 та від 11.03.2020 № 1300-0308-8/1300 державного виконавця про припинення подальшої виплати пенсії , суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області штрафу за невиконання судового рішення, тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 420/5465/18, від 22.04.2021 у справі № 1440/2242/18, від 09.12.2020 у справі № 522/19758/18, від 19.08.2020 у справі № 140/784/19, від 21.02.2018 у справі № 814/2655/14.
З огляду на наведене, постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
При цьому суд зазначає, що вказане не виключає існування принципу обов'язковості виконання судового рішення.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене сплачений позивачем при поданні позову судовий збір в розмірі 2270,00 грн. підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 139,242-246, 250, 255, 287, 293-295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову державного виконавця від 18.05.2021 ВП №59933331 про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 у справі №813/1460/18.
Стягнути з бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (79007, м.Львів,пл.Шакевича 1, ЄДРПОУ: 43317547) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (79016,м.Львів,вул.Митрополита Андрея 10, ЄДРПОУ: 13814885) судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Сакалош