15 червня 2021 року Справа №160/9116/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного ОСОБА_1 до Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.06.2021р. (згідно штемпеля поштового зв'язку) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області та просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача з невиділення позивачеві в натурі земельної ділянки в рахунок земельної частки (паю) у розмірі 9,59 умовних кадастрових га із земель на території Зайцівської ОТГ Синельниківського району Дніпропетровської області;
- зобов'язати відповідача виділити позивачеві в натурі земельну ділянку в рахунок земельної частки (паю) у розмірі 9,59 умовних кадастрових га із земель на території Зайцівської ОТГ Синельниківського району Дніпропетровської області.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що слід прийняти дану справу до свого провадження та зазначений позов залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2021р. складає 2270 грн.
Тобто, позивач за подання даного позову немайнового характеру повинен був сплатити судовий збір у розмірі 908 грн., виходячи із розрахунку 2270 грн.х0,4=908 грн.
Так, документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або оригінал платіжного доручення, із зазначенням у ньому всіх необхідних реквізитів, зокрема, ПІБ платника - позивача, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про виконання платіжного доручення.
Дана позиція відповідає позиції Державної судової адміністрації України, викладеній у інформаційних листах №12-6621/11 від 10.11.2011р. та №11-3740/12 від 07.07.2012р.
Разом з тим, як вбачається зі змісту квитанції №0.0.2121259547.1 від 13.05.2021р., вказана квитанції не містить обов'язкових реквізитів, а саме: ПІБ платника - позивача, а отже не може бути належним доказом сплати судового збору, оскільки до позову повинен бути поданий оригінал платіжного документу із зазначенням обов'язкових реквізитів згідно до вимог ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, слід зазначити, що згідно вказаної квитанції платником за нею є ОСОБА_2 , тоді як позивачем у даній справі є інша особа - ОСОБА_1 .
Так, згідно ст.2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно листа Державної судової адміністрації України №6-17517-18 від 14.09.2018р. "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору", на суд покладено обов'язок при розгляді, зокрема, позовних заяв перевіряти чи є заявник (позивач) платником судового збору відповідно до документів, що підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Тобто, як вбачається із доданих до позовної заяви документів, позивачем до адміністративного позову не додано оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 908 грн. саме заявником позову ( ОСОБА_1 ) із зазначенням у ньому обов'язкових для платіжних документів про сплату судового збору реквізитів в порушення вимог ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем у позові не викладено обставин в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача виділити позивачеві в натурі земельну ділянку в рахунок земельної частки (паю) у розмірі 9,59 умовних кадастрових га із земель на території Зайцівської ОТГ Синельниківського району Дніпропетровської області з урахуванням того, що такі рішення приймаються депутатами виключно на сесіях органу місцевого самоврядування згідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та з урахуванням того, що таке рішення було прийнято 11.12.2017р. №40-3/VІІ, доказів оскарження якого позивачем до позову не додано в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Окрім того, у відповідності до положень ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що копії документів, які надаються до суду в якості доказів повинні бути засвідчені у встановленому законом порядку.
Загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади встановлені Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 (далі - Типова інструкція).
Згідно з пунктом 71 Типової інструкції напис про засвідчення документа складається із слів “Згідно з оригіналом”, найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа “Підпис”.
Враховуючи викладене, засвідчення оригіналу документа передбачає: 1) вчинення відповідного напису уповноваженою на таку дію особою із зазначенням її посади, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, слів “Згідно з оригіналом”, а також дати засвідчення копії; 2) скріплення напису про засвідчення копії підписом уповноваженої особи.
Однак, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, позивачем до позовної заяви додано копії документів (окрім паспорту), які не засвідчені у встановленому законодавством порядку, а отже, не є належними доказами у розумінні ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, позивачем до позову не додано копії відповіді Синельниківського міськрайонного суду в порушення вимог ч.4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується актом відділу з організаційного забезпечення розгляду адміністративних справ №987 від 08.06.2021р.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у позові викладу обставин та доказів, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги про зобов'язання відповідача виділити позивачеві в натурі земельну ділянку в рахунок земельної частки (паю) у розмірі 9,59 умовних кадастрових га із земель на території Зайцівської ОТГ Синельниківського району Дніпропетровської області з урахуванням того, що такі рішення приймаються депутатами виключно на сесіях органу місцевого самоврядування згідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та з урахуванням того, що таке рішення було прийнято 11.12.2017р. №40-3/VІІ доказів оскарження якого позивачем до позову не додано, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, а саме: копій документів доданих до позовної заяви, засвідчених належним чином у відповідності до вимог ст.94, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- копії відповіді Синельниківського міськрайонного суду, засвідченої у встановленому законодавством порядку, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 908 грн. за подання даного адміністративного позову платником із зазначенням у платіжному документі ПІБ платника - позивача ( ОСОБА_3 ), а також із зазначенням у ньому обов'язкових для платіжних документів про сплату судового збору реквізитів у відповідності до вимог ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.94, п.5 ч.5 ст.160, ч.3, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачеві у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у позові викладу обставин та доказів, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги про зобов'язання відповідача виділити позивачеві в натурі земельну ділянку в рахунок земельної частки (паю) у розмірі 9,59 умовних кадастрових га із земель на території Зайцівської ОТГ Синельниківського району Дніпропетровської області з урахуванням того, що такі рішення приймаються депутатами виключно на сесіях органу місцевого самоврядування згідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та з урахуванням того, що таке рішення було прийнято 11.12.2017р. №40-3/VІІ доказів оскарження якого позивачем до позову не додано, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, а саме: копій документів доданих до позовної заяви, засвідчених належним чином у відповідності до вимог ст.94, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- копії відповіді Синельниківського міськрайонного суду, засвідченої у встановленому законодавством порядку, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 908 грн. за подання даного адміністративного позову платником із зазначенням у платіжному документі ПІБ платника - позивача ( ОСОБА_3 ), а також із зазначенням у ньому обов'язкових для платіжних документів про сплату судового збору реквізитів у відповідності до вимог ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва