14 червня 2021 року Справа 160/9090/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно - Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з позовними вимогами до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно - Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій просить:
- визнати протиправною постанову державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (серія та номер 49381886) від 19.11.2015 року про накладення арешту на належне майно позивача;
- скасувати постанову державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (серія та номер 49381886) від 19.11.2015 року про накладення арешту на належне майно позивача.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено частинами 1 та 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Проте, до матеріалів позовної заяви позивачем не додано копію паспорта громадянина України, що не дає можливості суду встановити наявність у позивача адміністративної процесуальної дієздатності.
Згідно частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовані статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 2 якої передбачено, що позовну заяву до суду може бути подано, у 10-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує постанову про накладення штрафу від 31.10.2019. В той час, як позовну заяву до суду подано лише в червні 2020 року, тобто з пропуском 10-денного строку, встановленого статтею 287 КАС України.
Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Отже, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин поважності його пропуску або докази звернення до суду в межах строків, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, згідно частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги. В той же час, частиною 4 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить визнати протиправним та скасувати постанову державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (серія та номер 49381886) від 19.11.2015 року та в позовній заяві зазначає про неможливість її надання.
Однак, суд зазначає, що саме на позивача покладено обов'язок надання до суду доказів, якими він обгрунтовує свої позовні вимоги. Або дакази на підтвердження того, що позивач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на їх отримання.
Позивач не надав суду ані докази, якими він обгрунтовує свої позовні вимоги, ані тих, які підтверджують, що позивач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на їх отримання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява надійшла до суду 07.06.2021, п'ятим днем для вирішення питання про залишення позовної заяви без руху є 12.06.2021 (субота - вихідний день).
За правилами частини 6 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
З урахуванням зазначеного, суд вирішує питання про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі №160/9090/21 в перший робочий день 14.06.2021.
Керуючись статтями 43, 79, 122, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно - Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, шляхом надання до суду:
- належним чином завіреної копії паспорта ОСОБА_1 ;
- належним чином завірену копію постанови державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (серія та номер 49381886) від 19.11.2015 року або доказів, які б підтверджували здійснення позивачем усіх залежних від неї дій, спрямованих на отримання відповідного доказу;
- доказів звернення до суду в межах строків, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України або подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин його пропуску.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Маковська