Рішення від 14.06.2021 по справі 140/3481/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3481/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулась із позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - Поліська митниця ДМС, відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 19 лютого 2021 року №204120/2021/000069/1, від 22 лютого 2021 року №204120/2021/000071/2, від 22 лютого 2021 року №204120/2021/000070/2, від 24 лютого 2021 року №204120/2021/000077/2, від 17 лютого 2021 року №204120/2021/000066/2, від 27 лютого 2021 року №204120/2021/000090/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 січня 2021 року між Glory sp. Z.o.o. (Польща) та ФОП ОСОБА_1 було укладено Контракт №04/01/2021-UA. Згiднo дaнoгo кoнтpaктy продавець Польська фірма Glory sp. Z.o.o. (Польща) мала обов'язок постачати товари в адресу ФOП ОСОБА_1 на умовах DAP Луцьк згідно інвойсів та по ціні зазначеній в інвойсах.

Позивач з метою декларування товару - картопля свіжа продовольча, урожаю 2020 року, на Поліську митницю Держмитслужби подав митні декларації (далі - МД), а саме: від 19 лютого 2021 року №UA204120/2021/019159, від 22 лютого 2021 року №UA204120/2021/02005, від 22 лютого 2021 року №UA204120/2021/020006, 24 лютого 2021 року №UA204120/2021/021616, від 17 лютого 2021 року №UA204120/2021/018116, від 27 лютого 2021 року №UA204120/2021/023736.

Зазначає, що під час митного оформлення до кожної з декларацій митному органу було подано достатню кількість документів для завершення митного оформлення за першим методом, а саме: сертифікат якості, пакувальний лист, рахунок фактуру (інвойс), автотранспортну накладну, експортну декларація (країни відправлення товару), банківський платіжний документ, що підтверджує оплату товару, контракт із змінами та доповненнями (договір купівлі-продажу товару), фітосанітарний сертифікат, листи пояснення.

Однак Поліською митницею було безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 19 лютого 2021 року №204120/2021/000069/1, від 22 лютого 2021 року №204120/2021/000071/2, від 22 лютого 2021 року №204120/2021/000070/2, від 24 лютого 2021 року №204120/2021/000077/2, від 17 лютого 2021 року №204120/2021/000066/2, від 27 лютого 2021 року №204120/2021/000090/2.

Із прийнятими рішеннями позивач не погоджується, вважає їх протиправними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті всупереч положенням статей 49, 57, 58 Митного кодексу України (далі - МК України), без дотримання умов, передбачених частинами другою-третьою статті 53, частиною шостою статті 54, статтями 55, 64 МК України, та без урахування усіх фактичних обставин. Зауважила, що нею були подані всі необхідні та наявні документи, які підтверджують ціну товару і дають можливість визначити митну вартість за основним методом, до того ж надано і інші наявні додаткові документи, які витребовувались митним органом. Подані документи не містили розбіжностей, а тому твердження митного органу викладені в оскаржуваних рішеннях щодо розбіжностей є надуманими та безпідставними і відповідно ніяким чином не впливають на визначення митної вартості за першим методом, з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву від 05 травня 2021 року №7.13-10/8.19-05/351, представник відповідача заявлених позовних вимог не визнав, мотивуючи тим, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, поданих до митного оформлення в наданих документах було встановлено наступні розбіжності: в декларації країни відправлення загальна сума товару становить 5300 PLN, тоді як у відповідних фактурах вартість товару становить 6300 PLN; в прайс-листі відправника зазначено ціну товару з рахуванням розміру (5-8 см), про що не вказано в митній декларації та товаросупровідних документах; додатково надані висновки експерта носять довідковий характер; декларант не надав додаткових документів.

Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару №1: рівень митної вартості товарів, експортованих в Україну за посередницькими контрактами становить не менше 0,20 USD/кг (МД від 12 січня 2021 року №UA209140/2021/1367 - 0,20 USD/кг).

Таким чином, під час опрацювання документів позивача, поданих для підтвердження митної вартості товару встановлено, що документи подані для підтвердження митної вартості товару не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

З наведених підстав представник митного органу просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 12-25 том 2).

Представником позивача 11 травня 2021 року подано до суду відповідь на відзив, в якій додатково повідомляє, що твердження митного органу про розбіжності по вартості вказаній в інвойсах спростовується листами-поясненнями продавця, в яких зазначено, що при заповненні митної декларації суб'єкт (митний брокер) повинен вибрати та проставити в зазначеній декларації середню статистичну вартість. Стосовно надання прайс-листа відправника де зазначено ціну з врахуванням розмірів (5-8 см) вказує, що декларант не вказував таку інформацію щодо розмірів картоплі в митній декларації, оскільки така інформація не вказана у первинних товарно-супровідних документах та комерційних документах на основі яких і формується митна декларація, тому зазначення в прайс-листі такої додаткової інформації має виключно загально-інформаційний характер та не впливає на ціну конкретно купленого товару. Щодо ненадання витребуваних документів, зокрема виписки із бухгалтерської документації продавця звертає увагу, що такі документи надані не були надані митному органу, тому що вони були у декларанта відсутні та становлять комерційну таємницю продавця, про що свідчить лист продавця, який відмовив у зв'язку із цим надати їх декларанту (арк. спр. 29-37 том 2).

Інших заяв по суті справи, передбачених частиною другою статті 159 Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 13 том 2).

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 КАС України дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, з урахуванням строків, визначених статтею 258 КАС України.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та Glory sp. Z.o.o. (Польща) (продавець) було укладено контракт від 04 січня 2021 року №04/01/2021-UA, за умовами контракту продавець зобов'язується поставити покупцеві картоплю продовольчу врожаю 2020 року, країна походження - Республіка Польща (далі - товар) в асортименті, розміром та в кількості, установлених Контрактом, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та заплатити за нього визначену контрактом грошову суму (ціну). Асортимент, кількість, ціна одиниці товару, його розмір та загальна сума Контракту визначаються Інвойсами, що є невід'ємною частиною цього Контракту; Ціни на товар, вказані в Інвойсах, наведені у польських злотих (PLN) та включають в себе вартість товару та його упаковки. Сумарна вартість контракту складає суму всіх Інвойсів. Ціна, вартість, назва товару обумовлюється в інвойсах на кожну партію товару. Товар поставляється у мішках розміром приблизно 25 кг на піддонах або без піддонів. Покупець проводить 100% попередню оплату за товар, шляхом банківського переказу на рахунок продавця (арк. спр. 258-261 том 1).

Відповідно до додаткової згоди №1 від 14 січня 2021 року до контракту №04/01/2021-UA від 04 січня 2021 року внесено зміни, а саме: загальна сума по контракту складає 157500,00 PLN; товар поставляється в поліетиленових сітках або мішках вагою від 15 до 30 кг на піддонах або без піддонів (арк. спр. 262 том 1).

ФОП ОСОБА_1 на умовах контракту №04/01/2021-UA придбала у Польської фірми Glory sp. Z.o.o. товар з метою митного оформлення якого декларантом було подано митні декларації:

від 17 лютого 2021 року №UA204120/2021/018116, товар: картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року, вага нетто - 21000 кг, ГОСТ 7176-85, умови зберігання при температурі від +2 гр.С до +5 гр.С, термін придатності 10 місяців, упакована та фасована в 850 поліетиленові сітки вагою по 25 кг кожна на 18 дерев'яних піддонах, Виробник - GOSPODARSTWO Rolne PL (арк. спр. 70-71 том 1);

від 27 лютого 2021 року №UA204120/2021/023736, товар: картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року, вага нетто - 21000 кг, ГОСТ 7176-85, умови зберігання при температурі від +2 гр.С до +5 гр.С, термін придатності 10 місяців, упакована та фасована в 850 поліетиленові сітки вагою по 25 кг кожна на дерев'яних піддонах, Виробник - Wojtasiewicz Aleksandra (арк. спр. 30-31 том 1);

від 24 лютого 2021 року №UA204120/2021/021616, товар: картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року, вага нетто - 21000 кг, ГОСТ 7176-85, умови зберігання при температурі від +2 гр.С до +5 гр.С, термін придатності 10 місяців, упакована та фасована в 1400 поліетиленові сітки вагою по 15 кг кожна, Виробник - Lenarczyk Marek, PL (арк. спр. 107-108 том 1);

від 22 лютого 2021 року №UA204120/2021/02005, товар: картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року, вага нетто - 21000 кг, ГОСТ 7176-85, умови зберігання при температурі від +2 гр.С до +5 гр.С, термін придатності 10 місяців, упакована та фасована в 840 поліетиленові сітки вагою по 25 кг кожна на 24 дерев'яних піддонах, Виробник - GOSPODARSTWO Rolne PL (арк. спр. 182-183 том 1);-

від 22 лютого 2021 року №UA204120/2021/020006, товар: картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року, вага нетто - 21000 кг, ГОСТ 7176-85, умови зберігання при температурі від +2 гр.С до +5 гр.С, термін придатності 10 місяців, упакована та фасована в 1400 поліетиленові сітки вагою по 15 кг кожна, Виробник - Rybak Krzysztof, PL (арк. спр. 146-147 том 1);

від 19 лютого 2021 року №UA204120/2021/019159, товар: картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року, вага нетто - 21000 кг, ГОСТ 7176-85, умови зберігання при температурі від +2 гр.С до +5 гр.С, термін придатності 10 місяців, упакована та фасована в 1400 поліетиленові сітки вагою по 15 кг кожна, Виробник - Rybak Krzysztof, PL (арк. спр. 221-222 том 1);

У вказаних деклараціях вартість була визначена за основним методом - за ціною договору (контракту) - 6300 PLN.

Для підтвердження митної вартості до митної декларації від 17 лютого 2021 року №204120/2021/018116 декларант додав такі документи: рахунок-проформа 26-2021 від 10 лютого 2021 року, сертифікат якості від 15 лютого 2021 року №26, пакувальний лист від 15 лютого 2021 року №23, рахунок фактуру (інвойс) від 15 лютого 2021 року №26, фітосанітарний сертифікат від 15 лютого 2021 року, банківський платіжний документ (MUR) №30 від 10 лютого 2021 року, прайс-лист виробника товару від 05 лютого 2021 року, експортну декларація (країни відправлення товару) 21PL301010E0149772, листи-пояснення Glory sp. Z.o.o. (Польща) від 15 лютого 2021 року (арк. спр. 79-91 том 1).

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту 17 лютого 2021 року надіслано електронне повідомлення, вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпусткової ціни товару; прайс-лист, каталог виробника товару для широкого кола осіб; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість товару (арк. спр. 78 том 1).

У відповідь на вказане повідомлення позивачем листом було надано пояснення (арк. спр. 74-75 том 1) та додаткові документи, а саме: висновок експерта від 17 лютого 2020 року №33/2021 про якісні та вартісні характеристики товарів (арк. спр. 93-100 том 1), лист продавця (яким підтверджується заявлена вартість товару, пояснюється різниця заявлена в експортній декларації та інвойсі) (арк. спр. 86 том 1).

Однак, 17 лютого 2021 року відповідач прийняв рішення №204120/2021/000066/2 про коригування митної вартості товарів згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару за резервний методом у розмірі 15750,00 PLN (замість 6300 PLN, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, заявленим декларантом у зв'язку з тим, що документи, подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією містять розбіжності та неточності, зокрема: в декларації країни відправлення 21PL301010Е0149772 від 15 лютого 2021 загальна сума товару становить 5300 PLN, у фактурі №26 від 15 лютого 2021 року вартість товару становить 6300 PLN; в прайс-листі б/н відправника від 05 лютого 2021 року зазначено ціну товару з врахуванням розміру (5-8см), про що не вказано в митній декларації та товаросупровідних документах; додатково наданий висновок експерта від 17 лютого 2021 року №33/2021 носить довідковий характер. Використаний у дослідженні перелік цінових пропозицій на ринку Польщі (таблиця 1) свідчить про вищі ціни на товар. Експертом наведена середня ціна 2,30 грн/кг, що в перерахунку у валюті контракту на день митного оформлення становить (2,30 грн/7,5164PLN=0,31 PLN). Неприйнятним є коригувальний коефіцієнт в розмірі 10%, оскільки він не передбачений контрактом; декларант не наддав додаткових документів, про що повідомив листом від 17 лютого 2021 року №49/2021. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: МД від 12 січня 2021 року №UA209140/2021/1367 - 0,20 USD/кг.

За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 МК України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митницею рівнів митних вартостей. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано актуальну на дату оцінки товарів та найменшу із альтернативних вартість, що наявна у митниці. Числове значення митної вартості товару становить 118329,75 гривень, або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 15750 PLN (арк. спр. 66-67 том 1).

Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД від 17 лютого 2021 року № №UA204120/2021/018345 (арк. спр. 68-69 том 1).

Для підтвердження митної вартості до митної декларації від 27 лютого 2021 року №UA204120/2021/023736 декларант додав такі документи: рахунок-проформа 31-2021 від 16 лютого 2021 року, сертифікат якості від 23 лютого 2021 року №31, пакувальний лист від 23 лютого 2021 року №31, рахунок фактуру (інвойс) від 23 лютого 2021 року №31, фітосанітарний сертифікат від 23 лютого 2021 року, банківський платіжний документ (MUR) №32 від 16 лютого 2021 року, прайс-лист виробника товару від 05 лютого 2021 року, експортну декларація (країни відправлення товару) 21PL301010E0186537, листи-пояснення Glory sp. Z.o.o. (Польща) від 23 лютого 2021 року (арк. спр. 42-55 том 1).

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту 27 лютого 2021 року надіслано електронне повідомлення, вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпусткової ціни товару; прайс-лист, каталог виробника товару для широкого кола осіб; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість товару (арк. спр. 37-38 том 1).

У відповідь на вказане повідомлення позивачем листом було надано пояснення та додаткові документи, а саме: висновок експерта від 27 лютого 2020 року №49/2021 про якісні та вартісні характеристики товарів (арк. спр. 56-63 том 1), лист продавця (яким підтверджується заявлена вартість товару, пояснюється різниця заявлена в експортній декларації та інвойсі) (арк. спр. 49 том 1).

Однак, 27 лютого 2021 року відповідач прийняв рішення №204120/2021/000090/2 про коригування митної вартості товарів згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару за резервний методом у розмірі 15493,80 PLN (замість 6300 PLN, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, заявленим декларантом у зв'язку з тим, що документи, подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією містять розбіжності та неточності, зокрема: в декларації країни відправлення 21PL301010E0186537 від 24 лютого 2021 загальна сума товару становить 5300 PLN, у фактурі від 23 лютого 2021 року №31 вартість товару становить 6300 PLN; в прайс-листі б/н відправника від 05 лютого 2021 року зазначено ціну товару з врахуванням розміру (5-8см), про що не вказано в митній декларації та товаросупровідних документах; в контракті від 04 січня 2021 року №04/01/2021-UA відсутні відомості про загальну сум контракту; додатково наданий висновок експерта від 27 лютого 2021 року №49/2021 носить довідковий характер. Використаний у дослідженні перелік цінових пропозицій на ринку Польщі (таблиця 1) свідчить про вищі ціни на товар. Експертом наведена середня ціна 2,30 грн/кг, що в перерахунку у валюті контракту на день митного оформлення становить (2,30 грн/7,5708 PLN =0,30 PLN). Неприйнятним є коригувальний коефіцієнт в розмірі 10%, оскільки він не передбачений контрактом; декларант не наддав додаткових документів, про що повідомив листом від 27 лютого 2021 року №65/2021. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: МД від 12 січня 2021 року №UA209140/2021/1367 - 0,20 USD/кг.

Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митницею рівнів митних вартостей. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано актуальну на дату оцінки товарів та найменшу із альтернативних вартість, що наявна у митниці. Числове значення митної вартості товару становить 117300,4610 грн, або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 15493,80 PLN (арк. спр. 35-36 том 1).

Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД від 27 лютого 2021 року №UA204120/2021/023775 (арк. спр. 28-29 том 1).

Для підтвердження митної вартості до митної декларації 24 лютого 2021 року №UA204120/2021/021616 декларант додав такі документи: рахунок-проформа 30-2021 від 16 лютого 2021 року, сертифікат якості від 19 лютого 2021 року №30, пакувальний лист від 19 лютого 2021 року №30, рахунок фактуру (інвойс) від 19 лютого 2021 року №30, фітосанітарний сертифікат від 19 лютого 2021 року, банківський платіжний документ (MUR) №32 від 16 лютого 2021 року, прайс-лист виробника товару від 05 лютого 2021 року, експортну декларація (країни відправлення товару) 21PL301010Е0177103 від 22 лютого року 2021 року, листи-пояснення Glory sp. Z.o.o. (Польща) від 19 лютого 2021 року (арк. спр. 118-130 том 1).

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту 24 лютого 2021 року надіслано електронне повідомлення, вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпусткової ціни товару; прайс-лист, каталог виробника товару для широкого кола осіб; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість товару (арк. спр. 113-114 том 1).

У відповідь на вказане повідомлення позивачем листом було надано пояснення (арк. спр. 115-117 том 1) та додаткові документи, а саме: висновок експерта від 24 лютого 2020 року №41/2021 про якісні та вартісні характеристики товарів (арк. спр. 132-139 том 1), лист продавця (яким підтверджується заявлена вартість товару, пояснюється різниця заявлена в експортній декларації та інвойсі) (арк. спр. 123 том 1).

Однак, 24 лютого 2021 року відповідач прийняв рішення №UA204120/2021/000077/2 про коригування митної вартості товарів згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару за резервний методом у розмірі 15581,93 PLN (замість 6300 PLN, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, заявленим декларантом у зв'язку з тим, що документи, подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією містять розбіжності та неточності, зокрема: в декларації країни відправлення 21PL301010Е0177103 від 22 лютого року 2021 року загальна сума товару становить 5300 PLN, в фактурі №30 від 19 лютого 2021 року вартість товару становить 6300 PLN; в прайс-листі б/н відправника від 05 лютого 2021 року зазначено ціну товару з врахуванням розміру (5-8 см), про що не вказано в митній декларації та товаросупровідних документах; додатково наданий висновок експерта від 24 лютого 2021 №41/2021 не пояснює формування ціни товару та носить довідковий характер; декларантом не надано додаткових документів, про що повідомлено листом від 24 лютого 2021 №56/21. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: МД від 12 січня 2021 року №UA209140/2021/1367 - 0,20 USD/кг.

Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митницею рівнів митних вартостей. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано актуальну на дату оцінки товарів та найменшу із альтернативних вартість, що наявна у митниці. Числове значення митної вартості товару становить 117169,8808 грн, або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 15581,93 PLN (арк. спр. 109-110 том 1).

Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД від 24 лютого 2021 року №UA204120/2021/021886 (арк. спр. 105-106 том 1).

Для підтвердження митної вартості до митної декларації від 22 лютого 2021 року №UA204120/2021/020006 декларант додав такі документи: рахунок-проформа 29-2021 від 16 лютого 2021 року, сертифікат якості від 19 лютого 2021 року №29, пакувальний лист від 19 лютого 2021 року №29, рахунок фактуру (інвойс) від 19 лютого 2021 року №29, фітосанітарний сертифікат від 19 лютого 2021 року, банківський платіжний документ (MUR) №32 від 16 лютого 2021 року, прайс-лист виробника товару від 05 лютого 2021 року, експортну декларація (країни відправлення товару) 21PL301010Е0169389 від 19 лютого 2021 року, листи-пояснення Glory sp. Z.o.o. (Польща) від 19 лютого 2021 року (арк. спр. 154-167 том 1).

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту 22 лютого 2021 року надіслано електронне повідомлення, вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпусткової ціни товару; прайс-лист, каталог виробника товару для широкого кола осіб; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість товару (арк. спр. 150 том 1).

У відповідь на вказане повідомлення позивачем листом було надано пояснення (арк. спр. 151-153 том 1) та додаткові документи, а саме: висновок експерта від 22 лютого 2020 року №38/2021 про якісні та вартісні характеристики товарів (арк. спр. 168-179 том 1), лист продавця (яким підтверджується заявлена вартість товару, пояснюється різниця заявлена в експортній декларації та інвойсі) (арк. спр. 160 том 1).

Уважаючи недостатніми, неповними ці докази, 22 лютого 2021 року відповідач прийняв рішення №204120/2021/000070/2 про коригування митної вартості товарів згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару за резервний методом у розмірі 15540 PLN (замість 6300 PLN, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, заявленим декларантом у зв'язку з тим, що документи, подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією містять розбіжності та неточності, зокрема: в декларації країни відправлення 21PL301010Е0169389 від 19 лютого 2021 року загальна сума товару становить 5300 PLN, у фактурі №29 від 19 лютого 2021 року вартість товару становить 6300 PLN; додатково наданий висновок експерта №38/2021 від 22 лютого 2021 року носить довідковий характер. Використаний у дослідженні перелік цінових пропозицій на ринку Польщі (таблиця 1) свідчить про вищі ціни на товар. Експертом виведена середня ціна 2,30 грн/кг, що в перерахунку у валюті контракту на день митного оформлення становить (2,30 грн/7,5164 PLN =0,31 PLN). Неприйнятним є; коригувальний коефіцієнт в розмірі 10%, оскільки він не передбачений контрактом; декларант не надав додаткових документів, про що повідомив листом №53/2021 від 22 лютого 2021 року Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: МД від 12 січня 2021 року №UA209140/2021/1367 - 0,20 USD/кг.

Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митницею рівнів митних вартостей. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано актуальну на дату оцінки товарів та найменшу із альтернативних вартість, що наявна у митниці. Числове значення митної вартості товару становить 117143,628 грн, або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 15540,00 PLN (арк. спр. 149-150 том 1).

Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД від 22 лютого 2021 року №UA204120/2021/020417 (арк. спр. 144-145 том 1).

Для підтвердження митної вартості до митної декларації від 22 лютого 2021 року №UA204120/2021/02005 декларант додав такі документи: рахунок-проформа 28-2021 від 16 лютого 2021 року, сертифікат якості від 19 лютого 2021 року №28, пакувальний лист від 19 лютого 2021 року №28, рахунок фактуру (інвойс) від 19 лютого 2021 року №28, фітосанітарний сертифікат від 19 лютого 2021 року, банківський платіжний документ (MUR) №32 від 16 лютого 2021 року, прайс-лист виробника товару від 05 лютого 2021 року, експортну декларація (країни відправлення товару) 19 лютого 2021 року 21PL301010Е0169841, листи-пояснення Glory sp. Z.o.o. (Польща) від 19 лютого 2021 року (арк. спр. 194-206 том 1).

У відповідь на вказане повідомлення позивачем листом було надано пояснення (арк. спр. 191-193 том 1) та додаткові документи, а саме: висновок експерта від 22 лютого 2020 року №36/2021 про якісні та вартісні характеристики товарів (арк. спр. 207-218 том 1), лист продавця (яким підтверджується заявлена вартість товару, пояснюється різниця заявлена в експортній декларації та інвойсі) (арк. спр. 204 том 1).

Уважаючи недостатніми, неповними ці докази, 22 лютого 2021 року відповідач прийняв рішення №204120/2021/000071/2про коригування митної вартості товарів згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару за резервний методом у розмірі 15515,18 PLN (замість 6300 PLN, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, заявленим декларантом у зв'язку з тим, що документи, подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією містять розбіжності та неточності, зокрема: в декларації країни відправлення від 19 лютого 2021 року 21PL301010Е0169841 загальна сума товару становить 5300PLN, в фактурі від 19 лютого 2021 року №28 вартість товару становить 6300 PLN; в прайс-листі б/н відправника від 05 лютого 2021 року зазначено ціну товару з захуванням розміру (5-8см), про що не вказано в митній декларації та товаросупровідних документах; додатково наданий висновок експерта від 22 лютого 2021 року не пояснює формування ціни товару та носить довідковий характер; декларантом не надано додаткових документів, про що повідомлено листом від 22 лютого 2021 року №52/21. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: МД від 12 січня 2021 року №UA209140/2021/1367 - 0,20 USD/кг.

За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України.

Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митницею рівнів митних вартостей. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано актуальну на дату оцінки товарів та найменшу із альтернативних вартість, що наявна у митниці. Числове значення митної вартості товару становить 116956,5298 грн, або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 15515,18 PLN (арк. спр. 184-185 том 1).

Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД від 22 лютого 2021 року №UA204120/2021/020449 (арк. спр. 180-181 том 1).

Для підтвердження митної вартості до митної декларації від 9 лютого 2021 року №UA204120/2021/019159 декларант додав такі документи: рахунок-проформа 27-2021 від 10 лютого 2021 року, рахунок фактуру (інвойс) від 17 лютого 2021 року №27, банківський платіжний документ (MUR) №30 від 10 лютого 2021 року, прайс-лист виробника товару від 05 лютого 2021 року, експортну декларація (країни відправлення товару) від 17 лютого 2021 року 21PL301010Е0159935, сертифікат якості від 17 лютого 2021 року №30, пакувальний лист від 19 лютого 2021 року №27, листи-пояснення Glory sp. Z.o.o. (Польща) від 17 лютого 2021 року (арк. спр. 227-235, 240-244 том 1).

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту 19 лютого 2021 року надіслано електронне повідомлення, вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпусткової ціни товару; прайс-лист, каталог виробника товару для широкого кола осіб; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість товару (арк. спр. 236 том 1).

У відповідь на вказане повідомлення позивачем листом було надано пояснення (арк. спр. 237-239 том 1) та додаткові документи, а саме: висновок експерта від 19 лютого 2020 року №34/2021 про якісні та вартісні характеристики товарів (арк. спр. 2462-257 том 1), лист продавця (яким підтверджується заявлена вартість товару, пояснюється різниця заявлена в експортній декларації та інвойсі) (арк. спр. 234 том 1).

Уважаючи недостатніми, неповними ці докази, 19 лютого 2021 року відповідач прийняв рішення №204120/2021/000069/1про коригування митної вартості товарів згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару за резервний методом у розмірі 15750,0PLN (замість 6300 PLN, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, заявленим декларантом у зв'язку з тим, що документи, подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією містять розбіжності та неточності, зокрема: в декларації країни відправлення від 17 лютого 2021 року 21PL301010Е0159935 загальна сума товару становить 5300 PLN, в фактурі від 17 лютого 2021 року №27 вартість товару становить 6300 PLN; в прайс-листі б/н відправникавід 05 лютого 2021 зазначено ціну товару з рахуванням розміру (5-8см), про що не вказано в митній декларації та товаросупровідних документах; додатково наданий висновок експерта від 19 лютого 2021 року №34/2021 носить довідковий характер. Використаний у дослідженні перелік цінових пропозицій на ринку Польщі(таблиця 1) свідчить про вищі ціни на товар. Експертом виведена середня ціна 2,30 грн/кг, що в перерахунку у валюті контракту на день митногооформлення становить (2,30 грн /7,5164PLN =0,31 PLN). Неприйнятним коригувальний коефіцієнт в розмірі 10%, оскільки він не передбачений контрактом; декларант не наддав додаткових документів, про що повідомив листом від 19 лютого 2021 року №50/2021. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: МД від 12 січня 2021 року №UA209140/2021/1367 - 0,20 USD/кг.

Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митницею рівнів митних вартостей. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано актуальну на дату оцінки товарів та найменшу із альтернативних вартість, що наявна у митниці. Числове значення митної вартості товару становить 118093,50 грн, або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 15750, 00 PLN (арк. спр. 226-227 том 1).

Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД від 19 лютого 2021 року №UA204120/2021/019630 (арк. спр. 219-220 том 1).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У свою чергу, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).

Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №821/110/18 зазначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У графі 33 оскаржуваних рішень, посадовою особою митного органу зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Однак, суд звертає увагу, що в оскаржуваних рішеннях відповідач не вказав на невірність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі № 826/2313/16 та 13 червня 2019 року у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як зазначено судом в митного органу по усіх шести вищезазначених деклараціях були винесені рішення про коригування митної вартості із ідентичними зауваженнями, а саме в декларації країни відправлення та в фактурі різниться вартість товару та запропоновано надати наступні документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару; прайс-лист, каталог виробника товару для широкого кола осіб; якщо здійснювалось страхування то надати страхові документи.

Під час митного оформлення митному органу було подано наступні документи: сертифікат якості; пакувальний лист; рахунок фактура (інвойс); автотранспортна накладна; експортна декларація (країни відправлення товару); банківський платіжний документ, що підтверджує оплату товару; контракт із змінами та доповненнями (договір купівлі-продажу товару); прайс лист; фітосанітарний сертифікат; листи пояснення.

Так, зокрема оплата коштів за куплений товар по всіх інвойсах здійснювалась в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів продавцеві за SWIFT рахунком, який надавався митному органу і суми в зазначених SWIFT рахунках повністю збігаються із сумами зазначеними в інвойсах.

Щодо додаткових витребовуванимх митним органом документів на виконання вимог митного органу декларантом було надано наступні додаткові документи: прайс лист (який підтверджує запропоновану ціну); лист продавця (яким підтверджується заявлена вартість товару, пояснюється різниця заявлена в експортній декларації та інвойсі); висновок про вартісні характеристики (у всіх випадках декларування було замовлено та надано митному органу висновки судового експерта ОСОБА_2 , якими, останній повністю підтвердив, що заявлена митна вартість задекларованого товару відповідає вартості заявленій в інвойсах). Вказані Висновки експерта, які відповідач вимагав у декларанта не були останнім взяті до уваги.

Крім того, суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару. З цього приводу суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Виписку із бухгалтерської документації продавця документи надані не були, оскільки такі документи у позивача відсутні та вони становлять комерційну таємницю продавця, про що свідчить лист продавця.

Щодо надання документів на страхування вантажу, то такі документи митному органу надати немає можливості, оскільки страхування вантажу не здійснювалось.

Про ці факти було повідомлено митний орган листом в якому наведені відповідні пояснення, однак митний орган замість того, щоб прийняти дану інформацію до уваги та врахувати при митному оформленні незважаючи на подані пояснення продублював її із листів у оскаржуваних рішеннях, не враховуючи, що такі документи відсутні оскільки страхування товару не проводилось.

Щодо різниці ціни вказаної в експортній декларації та в інвойсі слід зазначити, що дана обставина вказана NIETEN SERWIS CELNY (Польська фірма декларант) листом, який був наданий митному органу повідомляє, що при заповнення митної декларації, згідно Польського законодавства Міністерство фінансів - Національна податкова адміністрація Інструкції по заповненню митних декларацій A1S/IMPORT, AES AHCS2, NCTS2 від 22 травня 2019 року Варшава, 2019, 4 пункт 4 Закону від 8 січня 1993 року «З податку на товари та послуги та акцизного податку», вибирається середня статистична вартість.

Тому жодних розбіжностей в поданих до митного оформлення документах немає, а тому, твердження митного органу викладені в оскаржуваному рішенні щодо розбіжностей є надуманими та безпідставними і відповідно ніяким чином не впливають на визначення митної вартості за першим методом.

Щодо зазначених у відзиві розбіжностей, а саме відносно пакування товару та кількості кілограм у мішку, то декларантом було надано теж письмове роз'яснення з цього приводу.

А саме було звернуто увагу на те, що інспектором не досліджено контракт та його додатки в яких зазначено, що картопля розфасована в сітках вагою від 15-30 кг, а не по 25 кг. (пункт 4.1 Контракту) як вказував інспектор і такі додатки надавались митному органу до листа пояснення на запит митного органу.

Слід зауважити, що такі розбіжності щодо пакування товару не зазначались у жодному із оскаржуваних рішень митного органу і також не вказувались та не вимагались жодним листом митниці в адресу декларанта по оскаржуваних рішеннях, що свідчить про те, що митний орган навіть не вникає і не досліджує свої ж документи.

Щодо надання прайс-листа відправника, де зазначено ціну з врахуванням розмірів (5-8 см.) декларант не вказував таку інформацію в митній декларації, оскільки така інформація не вказана у первинних товарно-супровідних документах та комерційних документах на основі яких і формується митна декларація, тому зазначення в прайс-листі такої додаткової інформації має виключно загально-інформаційний характер та не впливає на ціну конкретно купленого товару підтвердженого не лише інвойсом, Свіфт рахунком про оплату таких інвойсів, але й листами продавця, які також були надані митному органу однак безпідставно проігноровані.

Згідно із частиною шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу:

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачене частиною п'ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені цим кодексом, а саме частиною третьою статті 53 МК України надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Саме по собі спрацювання автоматизованої системи аналізу і управління ризиками не є безумовною підставою витребувати додаткові документи.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 804/7761/15, від 10 жовтня 2019 року у справі №809/1469/16.

При цьому, коли відповідач просив надати додаткові документи в супереч статей 53, 54 Митного кодексу митним органом не зазначалось, які складові частини митної вартості необхідно підтвердити, що власне вказує на незаконність та безпідставність вимог щодо витребування додаткових документів

Одним із принципів здійснення державної митної справи є принцип, додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб (пункт 7 частини першої статті 8 МКУ). У контексті процедури перевірки заявленої митної вартості під час митного контролю та митного оформлення згаданий принцип, означає обов'язок органу доходів і зборів вживати заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із попередньою оцінкою, даною органом доходів і зборів доказам у справі. Це означає, що орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.

В пункті 2 частини другої статті 52 МКУ вказано не на самому обов'язку надавати відомості, а на тому, якими мають бути ці відомості. А сам обов'язок подання відомостей закріплений у частині першій статті 53 МКУ. При цьому виконання згаданого обов'язку становить підставу презумпції: факт подання документів разом із митною декларацією є підставою для застосування правових наслідків презумпції - автоматичного визнання митної вартості. У свою чергу зміст презумпції, виходячи з положення частини сьомої статті 54 МКУ, полягає в обов'язку органу доходів і зборів «аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів».

Як вказано в постанові Верховного Суду від 28 травня 2019 року в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень очевидним є те, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх.

Відповідач, зазначивши у спірному рішенні про проведення письмових консультацій з декларантом, не надав доказів того, що він їх провів у належний спосіб. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів. повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Оскаржувані рішення про коригування митної вартості не містять жодного джерела використаної інформації, навіть на наявну у них митну базу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 19 серпня 2020 року в справі №140/754/19, від 12 березня 2018 року у справі №809/4367/15, від 8 лютого 2019 року у справі №825/648/17, де вказано, що сама по собі наявність у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів є підставою лише для витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів, але не для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов'язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

При цьому, рішення про коригування митної вартості товарів таких відомостей не містять. Взагалі, в оскаржуваних рішеннях не вказано належного джерела інформації, а також всупереч вказаній нормі в рішенні відсутній обґрунтований розрахунок числового значення скоригованої митної вартості, а також такий розрахунок в супереч статті 55 МК не був наданий декларанту на його письмову вимогу.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися інформація спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари да/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; Інформація отримана з мережі Інтернет. Тобто, серед такої величезної кількості дозволених джерел інформації митним органом в оскаржуваному рішенні в графі 33 «Джерела використаної інформації» не зазначено жодного.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товару.

В даному випадку митним органом ні в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, ні у відзиві на позовну заяву не надано жодних пояснень з приводу застосування резервного (шостого) методу, а не як то передбачено порядком застосування кожного з методів, що передує методу, обраному митним органом та, як наслідок не можливістю здійснення розрахунку ціни товару за іншими другорядними методами.

Окрім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На переконання суду, позивачем доведено задекларовану за основним методом митну вартість ввезеного на митну територію України, натомість відповідачем не виконано обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для визначення за резервним методом митної вартості, а також не наведено обґрунтованих доводів невизнання митної вартості, визначеної декларантом та підтверджених документами, наданими митниці, тобто при винесенні рішення, суб'єкт владних повноважень, Поліська митниця Держмитслужби діяла не в спосіб визначений законом та не надала суду достатніх доказів правомірності свого рішення, відтак, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на встановлені судом обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішень відповідача про коригування митної вартості товарів від 19 лютого 2021 року №204120/2021/000069/1, від 22 лютого 2021 року №204120/2021/000071/2, від 22 лютого 2021 року №204120/2021/000070/2, від 24 лютого 2021 року №204120/2021/000077/2, від 17 лютого 2021 року №204120/2021/000066/2, від 27 лютого 2021 року №204120/2021/000090/2.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 13620,00 грн (тринадцять тисяч шістсот двадцять гривень 00 копійок), який сплачений відповідно до квитанцій від 30 березня 2021 року №85, №84, №89, №87, №88, №86 (арк. спр. 15-20 том 1) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідними виписками (арк. спр. 1-6 том 2).

Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) суд зазначає наступне.

Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правничої допомоги від 19 березня 2021 року №19/03/21-01, акт приймання-передачі наданих послуг від 23 березня 2021 року, рахунок-фактуру від 23 березня 2021 року №23/03/21-01, квитанція від 30 березня 2021 року (арк. спр. 23-27 том 1).

Згідно пункту 4.1 договору про надання правничої допомоги від 19 березня 2021 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Преміум Сервіс», за правничу допомогу клієнт оплачує винагороду в розмірі вказаному в актах виконаних робіт/наданих послуг. Розрахунки за виконану роботу здійснюються клієнтом у безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на рахунок Адвокатського об'єднання протягом трьох робочих днів з дня виставлення відповідного рахунку.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 23 березня 2021 року згідно договору про надання правничої допомоги від 19 березня 2021 року №19/03/21-01 вбачається, що Адвокатське об'єднання на виконання договору надало, а клієнт ФОП ОСОБА_1 прийняла наступні роботи/послуги: надання правової інформації, консультацій, роз'яснень з питань правомірності винесення Поліською митницею Держмитслужби оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів (затрачено часу - 1 годину), - З000,00 грн (з розрахунку 2000,00 грн. за 1 годину та 1,5 годин витраченого часу); складання позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів Поліської митниці Держмитслужби - 7000,00 грн. (з розрахунку 2000,00 грн. за 1 годину та 3,5 годин витраченого часу).

Представник у відзиві на позовну заяву заперечує проти стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн та просить зменшити розмір таких втрат. Вказує, що у акті лише в загальному зазначено про характер виконаної роботи, а саме вказано надання усних консультацій та роз'яснень клієнту з приводу замовлених ним виду правової допомоги, що не відповідає критерію обґрунтованості, у іншому пункті видів наданих послуг, серед іншого, зазначається про надання позовної заяви 3,5 години, однак, беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування, вказана справа не потребує значного часу, на вивчення нормативної бази та документів у сфері коригування митної вартості товару та відмови у митному оформленні, для захисту порушеного права (арк. спр. 12-25 том 2).

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що предметом судового розгляду у даній справі були рішення про коригування митної вартості, які скадені за наслідками митного декларування товарів по одному і тому ж самому договорі та із одним і тим же контрагентом та провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справи.

Окрім того, спірні правовідносини регулюються нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумний розмір.

Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року по справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року по справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року по справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.

Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідачів щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи незначну складність справи заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів є сума 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок). Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Поліської митниці Держмитслужби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, ідентифікаційний код юридичної особи 43350097) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 19 лютого 2021 року №204120/2021/000069/1, від 22 лютого 2021 року №204120/2021/000071/2, від 22 лютого 2021 року №204120/2021/000070/2, від 24 лютого 2021 року №204120/2021/000077/2, від 17 лютого 2021 року №204120/2021/000066/2, від 27 лютого 2021 року №204120/2021/000090/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 13620,00 грн (тринадцять тисяч шістсот двадцять гривень 00 копійок) та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення виготовлено 14 червня 2021 року.

Попередній документ

97657424

Наступний документ

97657426

Інформація про рішення:

№ рішення:	97657425
№ справи:	140/3481/21
Дата рішення:	14.06.2021
Дата публікації:	17.06.2021
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (21.02.2022)
Дата надходження:	21.02.2022
Предмет позову:	про заміну відповідача у справі