14 червня 2021 року
м. Київ
справа № 204/1292/20
провадження № 51-2910ск21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2021 року,
встановив:
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 , посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2020 року. Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) та ч. 2 ст. 186 КК і призначити йому покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 185 КК на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 186 КК на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити засудженому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. В решті вирок місцевого суду залишити без змін.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити вимоги особи, до суду касаційної інстанції.
Такі вимоги мають узгоджуватися з приписами ст. 436 КПК, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Зі змісту касаційної скарги ОСОБА_5 і доданих до неї копій судових рішень вбачається, що вирок суду першої інстанції було переглянуто в апеляційному порядку та залишено без змін. Тому викладена в касаційній скарзі вимога про зміну вироку суду першої інстанції без зазначення вимоги щодо судового рішення апеляційного суду не узгоджується зі ст. 436 КПК, якою визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Наявність вказаного недоліку, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. Ця вимога не поширюється на засудженого, який тримається під вартою.
ОСОБА_5 не дотримався зазначених вимог, оскільки долучив лише 2 копії касаційної скарги, що не є достатнім, адже учасниками судового провадження згідно з долученими копіями судових рішень, окрім нього, ще є прокурор, засуджений і потерпілий.
Наявність таких недоліків унеможливлює відкриття провадження за касаційною скаргою захисника.
Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, вона не надала усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити без руху касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 і встановити строк п'ятнадцять днів із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3