Ухвала
іменем України
14 червня 2021 року
м. Київ
справа № 225/5860/20
провадження № 51-2912ск21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 24 березня 2021 року щодо нього,
встановив:
Дзержинський міський суд Донецької області ухвалою від 20 жовтня 2020 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_4 , засудженого вироком Селидівського міського суду Донецької області від 4 серпня 2016 року, про зарахування в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК.
Донецький апеляційний суд ухвалою від 24 березня 2021 року зазначену ухвалу залишив без зміни, а апеляційну скаргу засудженого - без задоволення.
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на порушення судом кримінального та кримінального процесуального закону, порушує питання про перевірку зазначеного судового рішення з використанням загальних норм Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). На обґрунтування своїх доводів указує, що в період з 26 листопада 2018 по 30 січня 2020 року він перебував у слідчому ізоляторі у зв'язку з розглядом його касаційної скарги, тому на його думку, в строк відбування покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а ухвалу місцевого суду скасувати.
Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 424 КПК передбачено судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Відповідно до частин 1, 2 цієї статті у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, та судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції, а також ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених КПК.
Питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом
за правилами розділу VIII КПК «Виконання судових рішень» і порядок їх вирішення врегульовано статтею 539 цього Кодексу, згідно з якою за наслідками розгляду відповідного клопотання (подання) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом, суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. Право на касаційне оскарження такого рішення цією статтею не передбачене.
Таким чином рішення суду, яким вирішуються питання, пов'язані з виконанням вироку, не підлягають касаційному оскарженню, оскільки таке оскарження не передбачене у статті 539 КПК.
Також таке право не може бути виведене із загальних положень ст. 424 КПК. Відповідно до цієї статті в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Така позиція узгоджується з висновком, викладеним у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 18 березня 2019 року (справа №756/9514/15-к, провадження №51-115кмо17), та положенням частини 1 статті 36 Закону України від
2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» щодо єдності судової практики. Відповідно до частини 6 статті 13 цього Закону, суди зобов'язані дотримуватися правозастосовної практики у справах про тотожній предмет оскарження, яким у цьому випадку є можливість касаційного оскарження рішень на стадії виконання вироку.
У вищевказаній постанові Верховним Судом надано висновок про те, що за змістом пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, частини 2 статті 424, частини
6 статті 539 КПК ухвали суду першої інстанції про вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку, оскарженню у касаційному порядку не підлягають.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 24 березня 2021 року щодо нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3