Постанова
іменем України
8 червня 2021 року
м. Київ
справа № 568/961/20
провадження № 51-1215 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_6 (далі - прокурора) на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року про повернення його апеляційної скарги.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою судді Радивилівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні подання Радивилівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Рівненській області про приведення вироку Демидівського районного суду Рівненської області від 25 червня 2020 року відносно ОСОБА_7 у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року в частині вирішення питання про зниження покарання до максимальної межі, встановленої санкцією нового закону, або пом'якшення призначеного покарання.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Радивилівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2020 року повернуто апелянту на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд справи у суді апеляційної інстанції. При цьому зазначає, що про факт ухвалення судом першої інстанції незаконного рішення стосовно ОСОБА_7 . Рівненській обласній прокуратурі стало відомо у ході проведення у порядку ст. 26 Закону України «Про прокуратуру» перевірки стану додержання кримінального, кримінально-виконавчого та кримінального процесуального законодавства уповноваженими органами пробації Рівненської області у зв'язку із набранням чинності Законами України № 2617-8 та № 720-9. Також прокурор вказує на те, що судовий розгляд справи було проведено за відсутності прокурора, при цьому всупереч вимогам ст. 376 КПК копія ухвали
від 23 жовтня 2020 року Радивилівським районним судом до Радивилівського відділу Дубенської місцевої прокуратури не надсилалась, у зв'язку з чим прокурором було порушено питання про поновлення строку апеляційного оскарження з огляду на поважність причин його пропуску. Крім того, прокурор на обґрунтування своїх вимог послався на правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові
від 11 серпня 2020 року (справа № 404/4551/19).
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу обґрунтованою та просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5 та перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
У п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК встановлено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.
Апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК).
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.
Виходячи із змісту норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 4 грудня 2020 року прокурором була подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду на ухвалу Радивилівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2020 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Причини пропуску цього строку прокурор обґрунтував тим, що справу щодо ОСОБА_7 було розглянуто без участі прокурора, а про факт постановлення судом оскаржуваної ухвали Рівненській обласній прокуратурі стало відомо у ході проведення у порядку ст. 26 Закону України «Про прокуратуру» перевірки стану додержання кримінального, кримінально-виконавчого та кримінального процесуального законодавства уповноваженими органами пробації Рівненської області у зв'язку із набранням чинності Законами України № 2617-8 та № 720-9 якими внесено ряд змін до чинного законодавства.
Водночас суд апеляційної інстанції, розглядаючи клопотання прокурора, зазначив, що, як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокуратура Радивилівського відділу Дубенської місцевої прокуратури повідомлялась про розгляд подання Радивилівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Рівненській області на 16 годину 23 жовтня 2020 року і зазначене повідомлення було отримано прокуратурою 12 жовтня 2020 року (а.п. 7).
Крім того, про факт того, що прокуратурі було відомо про дату та час судового розгляду вказаного подання свідчить і наявна в матеріалах справи заява прокурора Радивилівського відділу Дубенської місцевої прокуратури ОСОБА_8 про розгляд подання за відсутності останнього, із зазначенням, що підстав для зміни вироку не він вбачає, яка датована 23 жовтня 2020 року і отримана судом першої інстанції цього ж дня за вх. № 2449/20 (а.п. 10).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції згідно з вимогами ч. ч. 2, 3
ст. 395 КПК подається протягом семи днів із дня її оголошення, якщо ухвалу судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Отже, семиденний строк подання апеляційної скарги, встановлений п. 2 ч. 2
ст. 395 КПК, у даному випадку, враховуючи, що прокурор був належним чином повідомлений про дату і час розгляду даного подання, закінчився 30 жовтня 2020 року.
Однак, прокурором подано апеляційну скаргу лише 4 грудня 2020, про що свідчить календарний штемпель Укрпошти на конверті, яка отримана судом першої інстанції відповідно до штампа суду 7 грудня 2020 року за вх. № 3254/20.
Таким чином, при постановленні ухвали про повернення прокурору поданої ним апеляційної скарги на ухвалу Радивилівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2020 року суд апеляційної інстанції виходив із матеріалів справи за поданням й обставин, зазначених у клопотанні, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що доводи клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його поновлення.
Такий висновок апеляційного суду узгоджується із правовою позицією висловленою у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2018 року (справа № 222/466/17, провадження №51-4649 км 18), згідно з якою поняття «прокурор», яке вживається у ст. ст. 393 та 425 КПК як суб'єкт апеляційного та касаційного оскарження, охоплює не лише певну посадову особу, яка здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні та визначена у порядку ст. 37 КПК, але й прокурорів вищого рівня, визначених у ч. 4 ст. 36 КПК (Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, керівники регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники). А тому особливості організації внутрішнього документообігу у системі органів прокуратури не можуть змінювати загальний порядок обчислення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, визначений у ч. 2 ст. 395 КПК.
При цьому суд касаційної інстанції не може взяти до уваги посилання у касаційній скарзі прокурора на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 11 серпня 2020 року (справа № 404/4551/19, провадження № К/9901/7347/20), оскільки, як убачається зі змісту вищезазначеної постанови, вказаний правовий висновок було зроблено судом в адміністративному провадженні з посиланням на норми Кодексу адміністративного судочинства України.
Що ж стосується доводів прокурора про ненаправлення судом першої інстанції на адресу Радивилівського відділу Дубенської місцевої прокуратури прийнятого судового рішення, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що зазначений довід у цьому конкретному випадку не змінює висновків апеляційного суду про відсутність об'єктивних обставин, що перешкодили поданню апеляційної скарги прокурором у визначені в п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК строки.
За таких обставин доводи прокурора про незаконність та необґрунтованість судового рішення апеляційного суду, постановленого за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Радивилівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2020 року, не знайшли свого підтвердження, а тому касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441,442 КПК України, Суд
Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року залишити без зміни, а касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_6 - без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3