14 червня 2021 року
м. Київ
справа № 285/4480/20
провадження № 61-8122ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської областівід 25 січня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми авансу, сплаченого за придбання житлового будинку,
У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що у червні 2019 року, маючи намір придбати належний відповідачу житловий будинок, розташований у с. Морозівка Новоград-Волинського району Житомирської області, сплатила йому 600,00 дол. США. Сторони дійшли згоди, що вказані кошти будуть зараховані як аванс для укладення договору купівлі-продажу житлового будинку та здійснення розрахунку у повному обсязі.
Відповідач ухилявся від укладення договору купівлі-продажу та відмовляється у добровільному порядку повернути сплачені кошти.
ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача аванс у розмірі 16 878,00 грн, що за курсом Національного банку України, встановленим на 19 листопада 2020 року, є еквівалентним 600,00 дол. США.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року, позов задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений аванс за житловий будинок у розмірі 16 878,00 грн, що еквівалентно 600 дол. США за курсом Національного банку України станом на 19 листопада 2020 року.
Суд першої інстанції виходив з того, що внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б могло випливати із договору, укладеного між сторонами. Оскільки такий договір між сторонами укладений не був, то передані відповідачеві кошти у розмірі 600 дол. США є авансом.
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 січня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 270,00 грн.
Предметом спору у зазначеній справі є стягнення коштів у розмірі 16 878,00 грн. Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн*100=227 000,00 грн).
Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вимог закону і окремого визнання її такою не потребує.
У касаційній скарзі заявника немає посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 січня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року постановлені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 січня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми авансу, сплаченого за придбання житлового будинкувідмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко