Ухвала
11 червня 2021 року
м. Київ
справа № 370/476/16-ц
провадження № 61-10242св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Макарівського районного суду Київської області від 29 листопада 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року,
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просив стягнути з відповідача на свою користь відшкодування суми некоректних операцій у розмірі 75 000 доларів США, 213 570 грн - пені, 17 553,70 грн - 3 % річних та судові витрати.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 29 листопада 2016 року позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 75 000 доларів США, 213 570 грн - пені та 17 553,70 грн - 3 % річних. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судом апеляційної інстанції справа розглядалася неодноразово.
Останньою постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») залишено без задоволення, а рішення Макарівського районного суду Київської області від 29 листопада 2016 року - без змін.
09 липня 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Макарівського районного суду Київської області від 29 листопада 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Макарівського районного суду Київської області.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Макарівського районного суду Київської області від 29 листопада 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2020 року призначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у кількості п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко