Постанова
Іменем України
09 червня 2021 року
м. Київ
справа № 520/14750/19
провадження № 61-18307св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - публічне акціонерне товариство «МТБ Банк»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 січня 2020 року в складі судді: Огренич І. В., та постанову Одеського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року в складі колегії суддів: Князюка О. В., Таварткіладзе О. М., Погорєлова С. О.,
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ПАТ «МТБ Банк» про компенсацію моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2010 року з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ВАТ «МТБ Банк» було стягнуто заборгованість за кредитним договором. Відповідач з пропуском строку подав, а державний виконавець прийняв виконавчий лист, відкрив виконавче провадження в рамках якого накладено арешт на рахунки за якими позивач отримує пенсію та соціальні виплати. ОСОБА_1 зазначав, що ВАТ «МТБ Банк» своїми діями, навмисно та свідомо завдав позивачу моральну шкоду.
ОСОБА_1 просив:
стягнути з ПАТ «МТБ Банк» на його користь компенсацію моральної шкоди у розмірі 731 109 600 грн.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовано тим, що ефективним засобом захисту порушеного діями або рішеннями органів виконавчої служби (посадовими особами виконавчої служби) права сторони виконавчого провадження є подання до суду, який виніс рішення, скарги на відповідні дії або рішення. Виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2010 року не є неправомірними діями ПАТ «МТБ Банк», оскільки ПАТ «МТБ Банк» відповідного до чинного законодавства саме звернувся до суду за захистом свої порушених прав, отримав судове рішення, яке набрало законної сили та підлягає виконанню. Рішення суду виконується в примусовому порядку державним виконавцем, а не відповідачем, та на момент розгляду справи в провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Другого Київського ВДВС м. Одеси ГТУЮУ про відшкодування моральної шкоди. Відсутність доведеності вини осіб, протиправності дій чи бездіяльності відповідача, спричинення позивачу моральної шкоди, а також наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями, бездіяльністю заподіювача та спричиненою шкодою.
Апеляційний суд зазначив, що пунктами 1, 5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року «Про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи суду» передбачено, що тимчасово, на час установлення на території м. Одеси рівня епідемічної небезпеки: «помаранчевий» або «червоний», зупинити розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових процесів та припинити їх допуск до залів судових засідань. На виконання зазначеного розпорядження, сторони до судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялись. Від ОСОБА_1 29 жовтня 2020 року надійшла заява відкладення справи, в якій апелянт зазначив, що бажає надати суду пояснення та міркування з щодо подій в справі. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у частинах першій, другій статті 369 ЦПК України у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату. У статті 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Справа тривалий час перебуває в провадженні апеляційного суду, учасникам справи була надана можливість реалізувати свої процесуальні права з доведення своєї позиції по справі, вони реалізували свої процесуальні права ще до введення державою карантину. Враховуючи строки розгляду справи, тривалий розгляд справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, а також те, що учасники справи реалізували своє процесуальне право щодо участі у судовому засіданні під час розгляду справи та висловили свою процесуальну позицію, тобто, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті, колегія суддів ухвалила справу розглянути за відсутності її учасників.
Аргументи учасників справи
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить: скасувати оскаржені рішення; ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 та його адвоката не було допущено до залу судових засідань в апеляційному суді через веденні в будівлі Одеського апеляційної суду карантинні заходи для запобігання поширенню короновірусної хвороби. Тому ОСОБА_1 подав клопотання, в якому просив не розглядати справу без його участі та його адвоката, проте судом була складена довідка про неявку ОСОБА_1 .
Вказує, що суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 14 червня 2017 року у справі № 6-985цс17, від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1451цс16, від 15 листопада 2017 року у справі № 6-1718цс17, від 05 червня 2013 року у справі № 6-43цс13, рішеннях у справах № 6-255цс15, № 6-1085цс15, № 6-1077цс15, № 6-511цс15, № 6-1348цс15; постанови Верховного Суду у справах № 755/11648/15-ц, № 903/998/19, № 553/3288/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 752/13945/15-ц, від 19 червня 2018 року у справі № 910/7389/17, від 29 травня 2019 року у справі № 910/11429/18, від 03 квітня 2019 року у справі № 167/1547/15-к, від 17 липня 2018 року у справі № 161/1372/16-к, від 28 листопада 2019 року у справі № 261/0/15-18, від 30 січня 2018 року у справі № 331/5300/14, від 26 вересня 2018 року у справі № 490/8831/15-ц, від 07 жовтня 2020 року у справі № 589/2313/18, від 01 серпня 2018 року у справі № 592/11194/14-ц.
У березні 2021 року ПАТ «МТБ Банк» через представника Черкасову О. О. надав відзив на касаційну скаргу в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені рішення - без змін. Відзив мотивований тим, що доводи касаційної скарги зводяться до незгоди позивача із діями державного виконавця. Вимоги позивача про стягнення компенсації моральної шкоди не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 надав заперечення на відзив, в яких зазначає про необґрунтованість доводів банку, викладених у відзиві на касаційну скаргу.
У квітні 2021 року ПАТ «МТБ Банк» через представника Черкасову О. О. подало заяву про закриття касаційного провадження. Заява мотивована тим, що висновки, на які посилається позивач у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі, що переглядається.
У квітні 2021 року ПАТ «МТБ Банк» через представника Черкасову О. О. надало письмові пояснення, в яких зазначає, що позивачем не доведено у чому саме полягає заподіяна йому шкода та якими діями відповідача її заподіяно.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 січня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року в частині посилання у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та в частині посилання на постанову Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 2-685/10 (провадження № 61-15324св19), ухвалу Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 127/22669/17, рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справах № 6-45018св14 та № 6-1648ск16, рішення Вищого адміністративного суду України від 15 вересня 2016 року у справі № К/800/37663/15, рішення Вищого господарського суду України у справі № 904/4950/15; повернуто.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2021 року: у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення терміну подання доказів, розгляду та долучення доказів відмовлено; справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 11 березня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 14 червня 2017 року у справі № 6-985цс17, від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1451цс16, від 15 листопада 2017 року у справі № 6-1718цс17, від 05 червня 2013 року у справі № 6-43цс13, рішеннях у справах № 6-255цс15, № 6-1085цс15, № 6-1077цс15, № 6-511цс15, № 6-1348цс15; постанови Верховного Суду у справах № 755/11648/15-ц, № 903/998/19, № 553/3288/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 752/13945/15-ц, від 19 червня 2018 року у справі № 910/7389/17, від 29 травня 2019 року у справі № 910/11429/18, від 03 квітня 2019 року у справі № 167/1547/15-к, від 17 липня 2018 року у справі № 161/1372/16-к, від 28 листопада 2019 року у справі № 261/0/15-18, від 30 січня 2018 року у справі № 331/5300/14, від 26 вересня 2018 року у справі № 490/8831/15-ц, від 07 жовтня 2020 року у справі № 589/2313/18, від 01 серпня 2018 року у справі № 592/11194/14-ц; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Позиція Верховного Суду
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (пункт 3 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Цивільне судочинствоздійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Згідно частини першої статті 240 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що:
ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні в приміщенні Одеського апеляційного суду на 28 травня 2020 року на 09 год. 30 хв. (а. с. 104);
згідно довідки від 28 травня 2020 року слухання справи відкладено на 29 жовтня 2020 року о 11 год 45 хв. (а. с. 117);
29 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся із клопотанням, в якому зазначив, що розгляд справи не відбувається, зі слів помічника головуючого судді у зв'язку з карантинними заходами по запобіганню коронавірусної хвороби. Тому ОСОБА_1 просив справу не розглядати без його участі та участі його адвоката, оскільки має намір особисто давати суду свої міркування та пояснення по справі (а. с. 124);
згідно довідки від 29 жовтня 2020 року у зв'язку із неявкою сторін згідно вимог ЦПК України справа розглянута за відсутності осіб, які беруть участь у справі (а. с. 125);
в оскарженій постанові стосовно заяви ОСОБА_1 від 29 жовтня 2020 року апеляційний суд зазначив, що учасники справи реалізували своє процесуальне право щодо участі у судовому засіданні під час розгляду справи та висловили свою процесуальну позицію. Також апеляційний суд вказав, що пунктами 1, 5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року «Про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи суду» передбачено, що тимчасово, на час установлення на території м. Одеси рівня епідемічної небезпеки: «помаранчевий» або «червоний», зупинити розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових процесів та припинити їх допуск до залів судових засідань. При цьому копіярозпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року «Про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи суду» у матеріалах справи відсутня.
У справі, що переглядається, апеляційний суд: не звернув увагу, що принципами цивільного судочинства є, зокрема, гласність і відкритість судового процесу; не врахував, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. За таких обставин апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 29 жовтня 2020 року про відкладення розгляду справи а тому зробив неправильний висновок про можливість розгляду справи без участі позивача та його представника.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу належить задовольнити частково; оскаржену постанову апеляційного суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; відмовити в задоволенні заяви ПАТ «МТБ Банк» про закриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», яка підписана представником Черкасовою Оленою Олексіївною, про закриття касаційного провадження, відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року скасувати.
Передати справу № 520/14750/19 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Одеського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук
М. Ю. Тітов