Ухвала від 14.06.2021 по справі 920/574/20

УХВАЛА

14 червня 2021 року

м. Київ

справа № 920/574/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючого, Банаська О.О., Погребняка В.Я.,

учасники справи:

позивач - Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради,

відповідач - Акціонерне товариство "Сумиобленерго",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Суми",

розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради за вх. № 4879/2021

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021

у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. (головуючий), Агрикової О.В., Козир Т.П.

та на рішення Господарського суду Сумської області від 17.11.2020

у складі судді Котельницької В.Л.

у справі за позовом Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради

до Акціонерного товариства "Сумиобленерго",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми",

про стягнення 30 708,75 грн,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2020 Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства "Сумиобленерго" про стягнення 30 708,75 грн коштів надміру виплаченої суми житлової субсидії внаслідок неправомірних дій/бездіяльності з боку їх отримувачів, а також витрати по сплаті судового збору.

17.11.2020 рішенням Господарського суду Сумської області у справі № 920/574/20 у задоволенні позову Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради до Акціонерного товариства "Сумиобленерго" відмовлено.

12.04.2021 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 17.11.2020 у справі № 920/574/20 залишено без змін. Матеріали справи № 920/574/20 повернуто до місцевого господарського суду.

20.05.2021 (згідно з відміткою на конверті "Укрпошта") Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 та рішення Господарського суду Сумської області від 17.11.2020 у справі № 920/574/20, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, а саме стягнути з АТ "Сумиобленерго" на користь Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради /40035, м. Суми, вул. Харківська, 35, код 26440890, МФО 820172, № рахунку UA368201720343110007000025712 відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ/ суму коштів в розмірі 30 505,71 грн (тридцять тисяч п'ятсот п'ять гривень 71 коп.), що надміру компенсована йому у вигляді житлових субсидій, внаслідок неправомірних дій/бездіяльності з боку їх отримувачів.

Також у касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 та на рішення Господарського суду Сумської області від 17.11.2020 у даній справі.

25.05.2021 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною п'ятою статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини сьомою статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Позов у зазначеній справі подано у 2020 році.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у цій справі є стягнення 30 708,75 грн коштів надміру виплаченої суми житлової субсидії внаслідок неправомірних дій/бездіяльності з боку їх отримувачів, що значно менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа № 920/574/20 є малозначною.

Обґрунтовуючи підстави відкриття касаційного провадження скаржником зазначено, що дана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу та становить значний суспільний інтерес, адже стосується правовідносин котрі регулюють питання надання встановлених державою соціальних гарантій. Скаржник звертає увагу, що наразі оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій фактично створюють прецедент для погіршення прав громадян з надання державних соціальних гарантій, адже визначають обов'язок органу соціального захисту населення стягувати кошти надміру отриманої житлової субсидії, котра надавалась не у грошовій формі з отримувачів такої житлової субсидії, що, у свою чергу, створює надмірний тягар для відповідної особи та суперечить вимогам законодавства.

Крім того, скаржник вважає, що дана справа також має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, адже наразі Верховним Судом не здійснювався розгляд аналогічних справ, а відтак відсутня правова позиція суду, котрий наділений повноваженнями з формування єдиної правозастосовної практики. З урахуванням викладеного, з метою отримання висновків Верховного Суду для розгляду в аналогічних справах, котрі можуть бути враховані судами першої та апеляційної інстанцій, на думку скаржника, справа підлягає розгляду в порядку касаційного оскарження.

Разом з цим, наведені скаржником у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема, що результат вирішення цього спору судами виходить за межі звичайних наслідків вирішення такого роду спорів. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судом апеляційної інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради за вх. № 4879/2021 немає.

Верховний Суд зазначає, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині другій статті 293 Господарського процесуального кодексу України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради за вх. № 4879/2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 та на рішення Господарського суду Сумської області від 17.11.2020 у справі № 920/574/20, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради за вх. № 4879/2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 та на рішення Господарського суду Сумської області від 17.11.2020 у справі № 920/574/20, розгляд клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 та рішення Господарського суду Сумської області від 17.11.2020 у даній справі, колегією суддів не здійснюється.

Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 920/574/20 за касаційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради за вх. № 4879/2021 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 та на рішення Господарського суду Сумської області від 17.11.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Погребняк

Попередній документ
97656811
Наступний документ
97656813
Інформація про рішення:
№ рішення: 97656812
№ справи: 920/574/20
Дата рішення: 14.06.2021
Дата публікації: 16.06.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.07.2021)
Дата надходження: 26.07.2021
Предмет позову: про стягнення 30 708,75 грн
Розклад засідань:
16.07.2020 10:30 Господарський суд Сумської області
03.09.2020 12:30 Господарський суд Сумської області
24.09.2020 11:45 Господарський суд Сумської області
03.11.2020 10:00 Господарський суд Сумської області
17.11.2020 10:30 Господарський суд Сумської області