Іменем України
15 червня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/238/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження справу за заявою
позивача за первісним позовом: Фермерського господарства "Вікторія-2012",
код ЄДРПОУ 37352730,
вул. Харківська, буд. 1,село Слобода, Буринський район, Сумська область, 41715;
favoritpbkf@ukr.net
до відповідача за первісним позовом: Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат",
код ЄДРПОУ 00373942,
вул. Прилуцька, б.2, місто Ніжиин, Чернігівська область, 16600
ngkoil@ngkoil.com
предмет спору: про стягнення заборгованості за договором поставки товару в розмірі 472473,43 грн
позивач за зустрічним позовом: Приватне акціонерне товариство "Ніжинський жиркомбінат",
код ЄДРПОУ 00373942,
вул. Прилуцька, б.2, місто Ніжиин, Чернігівська область, 16600
ngkoil@ngkoil.com
відповідач за зустрічним позовом: Фермерське господарство "Вікторія-2012",
код ЄДРПОУ 37352730,
вул. Харківська, буд. 1, село Слобода, Буринський район, Сумська область, 41715 favoritpbkf@ukr.net
про стягнення штрафних санкцій в розмірі 402054,40 грн
за участю представники сторін:
позивач за первісним позовом: не з'явився
відповідач за первісним позовом: адвокат Зубенко В.М. ( свідоцтво серії ДН №5036 від 25.04.2018)
В судовому засіданні на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
09.03.2021року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Вікторія-2012" до Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" про стягнення заборгованості за Договором поставки товару в розмірі 472473,43 грн. Поданий позов мотивований порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поставки товару № 49-Ф від 18.08.2020 щодо оплати поставленого товару.
В обґрунтування поданого позову позивач посилається на те, що між ним та Приватним акціонерним товариством "Ніжинський жиркомбінат" було укладено Договір поставки № 49-Ф від 18.08.2020 за яким позивач зобов'язався поставити відповідачу на умовах поставки Incoterms 2020, а відповідач прийняти і оплатити товар (насіння соняшнику врожаю 2020 року) у кількості обумовленій у специфікації. 18.08.2020 між ФГ "Вікторія-2012" та ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" була укладена специфікація №1, згідно якої позивач зобов'язався здійснити поставку у термін до 15.10.2020року. ФГ "Вікторія-2012" було поставлено ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" 228,300 тонн насіння соняшнику врожаю 2020 року на загальну суму 2 362 187,16 грн.
Відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти за договором у розмірі 1 000 000,00 грн 27.08.2020 року та у розмірі 889 749,73 грн 15.10.2020 року. У зв'язку порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поставки товару № 49-Ф від 18.08.2020 щодо оплати поставленого товару, ФГ "Вікторія-2012" звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором у розмірі 472 473,43 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.03.2021 року позовну заяву ФГ "Вікторія-2012" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам встановлено процесуальні строки для вчинення процесуальних дій та повідомлено сторони про обмежену технічну можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції (обмежена кількість залів судових засідань, що забезпечують проведення судового засідання в режимі відеоконференції).
Дана ухвала отримана відповідачем 17.03.2021 року. В установлений строк 31.03.2021 року на електронну адресу суду з накладенням електронного цифрового підпису від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 174 від 30.03.2021 року, в якому заперечується проти заявлених позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач визнає, що між ним та ФГ "Вікторія-2012" було укладено Договір поставки № 49-Ф від 18.08.2020 за яким позивач зобов'язався поставити відповідачу на умовах поставки Incoterms 2020, а відповідач прийняти і оплатити товар (насіння соняшнику врожаю 2020 року) у кількості та по ціні обумовленій у специфікації.
Як зазначає відповідач, 18.08.2020 між сторонами була укладена Специфікація №1 до Договору поставки №49-Ф від 18.08.2020 року, за якою постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2020 року у кількості 250,00 тонн (+/- 10% на вибір покупця) за ціною 10 239,79 грн з ПДВ, що еквівалентно 375,00 доларів США (станом на 18.08.2020р.) на загальну суму 2 559 947,50грн з ПДВ у термін поставки до 15.10. 2020 року.
26.08.2020 року між сторонами було укладено додаткову угоду , відповідно до якої змінено порядок оплати товару. 27.08.2020 року ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" було здійснено попередню оплату за Договором №49-Ф у розмірі 1 000 000,00 грн.
30.09.2020 року між сторонами було укладено додаткову угоду №2 про фіксування ціни товару у розмірі 10 527,19 грн з ПДВ за одну тонну.13.10.2020 року ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" було здійснено попередню оплату за Договором №49-Ф у розмірі 889 749,73 грн.
У зв'язку з недопоставкою позивачем 21,70 тонн товару, відповідач листами вих№ 793 від 24.11.2020 та вих№ 16 від 13.01.2021 року попередив про можливе призупинення подальшої оплати за Договором та застосування до позивача штрафних санкцій.
У зв'язку з невиконанням позивачем свого обов'язку щодо поставки товару в повному обсязі в кількості 250 тонн відповідач призупинив подальшу оплату за Договором №49-Ф. На думку відповідача у нього не виник обов'язок зі здійснення остаточного розрахунку за товар.
31.03.2020 року на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області з накладенням електронного цифрового підпису надійшов зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" до Фермерського господарства "Вікторія-2012" про стягнення штрафних санкцій за Договором поставки товару в розмірі 402 054,40 грн. Зустрічну позовну заяву обґрунтовано неналежним виконанням ФГ "Вікторія-2012" взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної та повної поставки товару згідно Договору поставки товару № 49-Ф.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2021 року постановлено прийняти зустрічну позовну заяву та об'єднати в одне провадження з первісним позовом.
28.04.2021 року від Фермерського господарства "Вікторія-2012" на адресу суду надійшов відзив на зустрічний позов, в якому відповідач за зустрічним позовом зазначає, що ним виконано умови Договору № 49-Ф у повному обсязі з урахуванням умов специфікації №1 щодо поставки продукції у кількості +/-10% від 250 тонн та заперечує проти стягнення штрафних санкцій у розмірі 402 054,40 грн.
06.05.2021 року Приватним акціонерним товариством "Ніжинський жиркомбінат" подано відповідь на відзив на зустрічний позов в якій зазначено, що право на зміну обсягу поставки у розмірі +/-10% мав лише покупець, тобто ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат". На думку позивача за зустрічним позовом остаточні розрахунки за специфікацією №1 повинні бути виконані ним лише після поставки 100% кількості товару за специфікацією в повному обсязі, а саме 250 тон.
Протокольною ухвалою суду від 17.05.2021 року продовжено підготовче провадження у даній справі.
03.06.2020 року суд почав розгляд даної справи по суті.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:
18.08.2020 року ФГ «Вікторія-2012» (як постачальник, продавець) та ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" (як покупець) уклали Договір поставки № № 49-Ф за умов п. 1.1 якого ФГ «Вікторія-2012» зобов'язалось поставити, а ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" зобов'язалось прийняти і оплатити товар.
За умовами п.2.1,п.3.1, п.4.2 Договору № 49-Ф, кількість, ціна, загальна вартість товару, а також термін поставки обумовлюється сторонами в специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору.
ФГ «Вікторія-2012» зобов'язався поставити товар відповідачу на умовах поставки Incoterms 2020.
Пунктом 4.3. Договору № 49-Ф сторони погодили, що датою поставки товару (частини товару) вважається день фактичного прийняття товару покупцем за кількістю та якістю, який зазначений у відповідних документах на товар (його частину) - товаро-транспортній накладній, розрахунку вартості товару за показниками якості, та видатковій накладній.
Згідно п. 4.5 Договору № 49-Ф сторони погодили, що в залежності від умов поставки товару у специфікаціях можуть бути узгоджені інші умови щодо постачання товару.
Розділом 6 Договору № 49-Ф (Відповідальність сторін) сторони погодили відповідальність сторін. Зокрема п. 6.2. сторони визначили, що у разі несвоєчасної поставки або не поставки товару, або його частини, постачальник сплачує договірну штрафну санкцію в розмірі 1% від вартості не поставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожен день прострочення і , крім того, відшкодовує всі заподіяні цим збитки. В разі несвоєчасної поставки або не поставки товару, або його частини, на строк понад 10 календарних днів постачальник також додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості не поставленого (несвоєчасно поставленого) товару, або його частини.
Згідно п.6.5 Договору № 49-Ф сторони визначили, що у разі несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує пеню в розмірі 1% від вартості неоплаченого (несвоєчасно оплаченого) товару за кожен день прострочення і , крім того, відшкодовує всі заподіяні збитки.
Сторони погодили в Договорі № 49-Ф й інші умови, зокрема право покупця призупинити будь-які оплати/платежі на користь постачальника як за цим Договором поставки, а так само за будь-яким іншим триваючим договором з постачальником, у разі отримання покупаем будь-якої Негативної інформації щодо: а) постачальника та/або суб'єктів господарювання по ланцюгу поставки, аж до виробника Товару, що є предметом цього Договору та/або
б) осіб, які пов'язані з постачальником відносинами контролю у розумінні ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», враховуючи суб'єктів господарювання, де один або декілька з них, здійснюють контроль над іншим;
б) порушення постачальником Гарантій, які визначено в п. 8.4 цього Договору.
Про таке призупинення оплат покупець повідомляє постачальника у письмовій Формі та/або електронній Формі( п.8.7).
У відповідності з п. 8.2. Договору № 49-Ф, цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 серпня 2021 року, але в будь-якому випадку до остаточного його виконання сторонами.
Договір № 49-Ф підписаний уповноваженими представниками сторін цього Договору та скріплений печатками юридичних осіб.
18.08.2020 року між ФГ «Вікторія-2012» та ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" була укладена Специфікація№1 до Договору поставки № 49-Ф, за якою постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2020 року у кількості 250,00 тонн(+/ - 10% на вибір покупця) за ціною 10 207,05 грн з ПДВ, що еквівалентно 372,00доларів США (станом на 26.08.2020) на загальну суму 2 551 762,50 грн з ПДВ, термін поставки до 15.10.2020 року.
26.08.2020 року сторонами була підписана Додаткова угода, відповідно до умов якої сторони прийшли до взаємної згоди внести зміни до п.1 та п.2 Специфікації № 1. Згідно вказаних змін постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2020 року у кількості 250,00 тонн(+/ - 10% на вибір покупця) за ціною 10 239,79 грн з ПДВ, що еквівалентно 375,00доларів США (станом на 18.08.2020) на загальну суму 2 559 947,50 грн з ПДВ, термін поставки до 15.10.2020 року.
Оплата за товар має здійснюватися наступним чином:
2.1. Попередня оплата в сумі 1000 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20%, вказаної у п.1 цієї специфікації, протягом 3 банківських днів з дати укладення сторонами цієї Додаткової угоди до Договору поставки № 49-Ф від 18.08.2020року;
2.2. Решту 80% вартості товару вказаної у п.1 цієї специфікації, протягом 3 банківських днів з дати отримання повідомлення постачальника про готовність відвантажити товар;
2.2.Остаточні розрахунки здійснюються протягом 3 банківських днів з дати поставки постачальником товару, у кількості, передбаченій п.1 цієї специфікації, але не раніше отримання покупцем квитанції про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН, на всю кількість поставленого товару та отримання всіх оригіналів первинних документів - відповідно до пп.4.6 цього Договору. Можлива оплата товару частинами.
2.3. Для здійснення розрахунків за поставлений товар, остаточна ціна товару формується на день, що передує дню здійснення платежу за пп.2.2 цієї специфікації шляхом перерахунку валютного еквівалента, вказаного в п. 1.2. даної специфікаціії, у гривню за офіційним курсом НБУ на день, що передує дню здійснення платежу за пп.2.2 цієї специфікації. Зміну ціни товару в національній валюті у зв'язку зі зміною курсу долара США (остаточна ціна) сторони зобов'язуються затвердити в додатковій угоді до даного договору.
27.08.2020 року ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" перерахувало на поточний рахунок ФГ «Вікторія-2012» оплату в розмірі 1000 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 14969.
30.09.2020 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2, якою було затверджено остаточну ціну товару , шляхом перерахунку валютного еквівалента 372,00 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 30.09.2020 року, в розмірі 10 527,19грн з ПДВ.
13.10.2020 року ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" перерахувало на поточний рахунок ФГ «Вікторія-2012» оплату в розмірі 889 749,73 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 15811.
ФГ «Вікторія-2012» в установлений договором строк було поставлено ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" 228,300 тон насіння соняшнику врожаю 2020 року на загальну суму 2 362 187,16 грн з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № ВІ-0000008 від 02.10.2020, № ВІ-0000009 від 02.10.2020, № ВІ-0000010 від 05.10.2020, № ВІ-0000011 від 05.10.2020, № ВІ-0000012 від 07.10.2020, № ВІ-0000013 від 08.10.2020, № ВІ-0000014 від 08.10.2020, № ВІ-0000015 від 08.10.2020 та розрахунком вартості товару від 15.10.2020 року, підписаного сторонами.
ФГ «Вікторія-2012» були складені та зареєстровані податкові накладні та розрахунки коригування №2 від 27.08.2020, №1 від 02.10.2020, №2 від 05.10.2020, №2 від 05.10.2020,№3 від 07.10.2020, №4 від 08.10.2020, №5 від 08.10.2020 №6 від 08.10.2020.
24.11.2020 та 13.01.2021 ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" було надіслано на адресу ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" листи відповідно № 793 та № 16 з вимогою про здійснення повної поставки товару.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що ФГ «Вікторія-2012», на підставі Договору № 49-Ф було поставлено ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" 228,300 тон насіння соняшнику врожаю 2020 року на загальну суму 2 362 187,16 грн з ПДВ, а ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат", на підставі Договору № 49-Ф було оплачено поставлений товар в розмірі 1 889 749,73 грн З ПДВ.
За таких підстав ФГ «Вікторія-2012» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення боргу в розмірі 472 473,43 грн у зв'язку з невиконанням ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" своїх зобов'язань за Договором № 49-Ф щодо повної оплати товару, а ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" звернулось до господарського суду з зустрічним позовом про стягнення з ФГ «Вікторія-2012» штрафних санкцій в розмірі 402 054,40 грн у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань щодо поставки товару в повному обсязі.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, Договір № 49-Ф від 04.08.2020, укладений між ФГ «Вікторія-2012» та ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" за своєю правовою природою відноситься до договорів поставки.
Пунктом 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Cудом встановлено, що ФГ «Вікторія-2012», на підставі Договору № 49-Ф в установлений строк було поставлено ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" 228,300 тон насіння соняшнику врожаю 2020 року на загальну суму 2 362 187,16 грн з ПДВ, а ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат", на підставі Договору № 49-Ф було оплачено поставлений товар в розмірі 1 889 749,73 грн З ПДВ. Грошові кошти у розмірі 472 473,43 грн Приватним акціонерним товариством "Ніжинський жиркомбінат" Фермерському господарству «Вікторія-2012» не сплачено, отже ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" не здійснив оплату вартості поставленого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.
За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФГ «Вікторія-2012» про стягнення 472 473,43 грн за поставлений товар є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо зустрічних позовних вимог ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" до ФГ «Вікторія-2012» про стягнення штрафних санкцій в розмірі 402 054,40 грн у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань щодо поставки товару в повному обсязі суд зазначає наступне.
Як встановлено судом ФГ «Вікторія-2012» згідно Договору поставки № 49-Ф та Специфікація№1 до Договору поставки № 49-Ф взяло на себе зобов'язання поставити, а ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2020 року у кількості 250,00 тонн(+/ - 10% на вибір покупця). В установлений строк було поставлено ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" 228,300 тон насіння соняшнику врожаю 2020 року. Таким чином, ФГ «Вікторія-2012» недопоставило ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" 21,700 тонн товару.
ФГ «Вікторія-2012» зазначає, що ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" в установлений строк поставки не скористався своїм правом визначити остаточну кількість поставки (+/- 10%), а тому ФГ «Вікторія-2012» здійснило поставку товару у кількості 228,300 тон, що складає 90% визначеної кількості товару у Специфікації №1 до Договору поставки № 49-Ф. Як зазначає ФГ «Вікторія-2012», ним було повністю виконане зобов'язання по поставці товару в межах домовленостей між сторонами.
Судом встановлено, що Договір поставки № 49-Ф та Специфікація №1 до Договору поставки № 49-Ф не містять умов, що визначають порядок та спосіб повідомлення покупцем про необхідність поставки продукції у кількості +/-10% від кількості продукції, вказаної у п.1.1. Специфікації №1 до Договору поставки № 49-Ф. При цьому визначення остаточної кількості товару має відбуватись за вибором покупця. Таким чином, право на зміну обсягу товару має лише ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат".
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що ФГ «Вікторія-2012» порушило умови Договору поставки № 49-Ф та Специфікації №1 щодо поставки ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" товару в повному обсязі, а саме 250 тон.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Стаття 663 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок продавця передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 611 Цивільного кодексу України законодавець визначив правові наслідки порушення зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до положень Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст.230).
Згідно положень ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Як встановлено судом, розділом 6 Договору № 49-Ф (Відповідальність сторін) сторони погодили відповідальність сторін. Зокрема п. 6.2. сторони визначили, що у разі несвоєчасної поставки або не поставки товару, або його частини, постачальник сплачує договірну штрафну санкцію в розмірі 1% від вартості не поставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожен день прострочення і , крім того, відшкодовує всі заподіяні цим збитки. В разі несвоєчасної поставки або не поставки товару, або його частини, на строк понад 10 календарних днів постачальник також додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості не поставленого (несвоєчасно поставленого) товару, або його частини.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що вимога ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" до ФГ «Вікторія-2012» про стягнення штрафних санкцій у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань щодо поставки товару в повному обсязі правомірна та обґрунтована. Здійснивши арифметичну перевірку розрахунку розміру штрафної санкції, суд задовольняє позовні вимоги ПрАТ "Ніжинський жиркомбінат" до ФГ «Вікторія-2012» про стягнення штрафних санкцій в розмірі 402 054,40 грн.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.
Враховуючи повне задоволення первісного та зустрічного позовів про стягнення грошових сум, з врахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати в розмірі 7 086,56 грн за первісним позовом покладаються на Приватне акціонерне товариство «Ніжинський жиркомбінат», відповідно судові витрати в розмірі 6030,82 грн за зустрічним позовом на Фермерське господарство "Вікторія-2012".
При цьому суд вважає за необхідне провести зустрічне зарахування сум, що підлягають стягненню зі сторін, та стягнути різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму в порядку п.11 ст.238 та п.11 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
З врахуванням того, що з Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" присуджено до стягнення 472 473,43 грн боргу та 7 086,56 грн судового збору, а з Фермерського господарства "Вікторія-2012" - 402 054,40 грн штрафних санкцій та 6 030,82 грн судового збору, стягненню з Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" підлягає 70 419,03 грн заборгованості та 1055,74грн судового збору.
Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Первісний позов Фермерського господарства "Вікторія-2012" до Приватного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» про стягнення заборгованості за договором поставки товару в розмірі 472 473,43 грн задовольнити в повному обсязі.
2.Зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" до Фермерського господарства "Вікторія-2012" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 402 054,40 грн задовольнити в повному обсязі.
3. Провести зустрічне зарахування сум, що підлягають стягненню зі сторін.
4.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" (код ЄДРПОУ 00373942, вул. Прилуцька, б.2, місто Ніжиин, Чернігівська область, 16600, ngkoil@ngkoil.com) на користь Фермерського господарства "Вікторія-2012" (код ЄДРПОУ 37352730, вул. Харківська, буд. 1,село Слобода, Буринський район, Сумська область, 41715; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 70 419,03 грн заборгованості та 1055,74грн судового збору.
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 15.06.2021 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/