29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"09" червня 2021 р. Справа № 924/116/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Маєвській Н.В., розглянувши матеріали справи
за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ
до комунального підприємства теплових мереж Дунаєвецької міської ради м. Дунаївці, Хмельницької області
про стягнення 166866,20 грн., з яких 92164,12 грн. пені, 14209,16 грн. 3% річних, 60492,92 грн. інфляційних витрат
Представники сторін:
від позивача: Безпалюк О.Л. - за довіреністю №14-338 від 22.12.2020р.
від відповідача: не з'явився
У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ звернулося з позовною заявою до комунального підприємства теплових мереж Дунаєвецької міської ради м. Дунаївці, Хмельницької області про стягнення 166866,20 грн., з яких 92164,12 грн. пені, 14209,16 грн. 3% річних, 60492,92 грн. інфляційних витрат.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем не було виконано обов'язок зі своєчасної оплати отриманого газу відповідно до договору постачання природного газу від 21.12.2015р. №2147/16-ТЕ-34. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 655, 629, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230-232, 264, 265 ГК України.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.02.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.03.2021р.
Ухвалою суду від 11.03.2021р. підготовче засідання відкладено на 30.03.2021р.
Ухвалою суду від 30.03.2021р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/116/21 на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 14.04.2021р.
Ухвалою суду від 14.04.2021р. у задоволенні клопотання комунального підприємства теплових мереж Дунаєвецької міської ради про витребування доказів відмовлено, підготовче засідання у справі №924/116/21 відкладено на 28.04.2021 року.
Ухвалою суду від 06.05.2021р. підготовче засідання призначено на 26.05.2021р.
Ухвалою суду від 26.05.2021р. відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача від 11.05.2021р. про призначення судової економічної експертизи, закрито підготовче провадження та призначено справу № 924/116/21 до судового розгляду по суті на 09.06.2021р.
Відповідач у відзиві на позов заперечує проти позовних вимог. Посилається на те, що на день подання позову відповідач повністю розрахувався перед позивачем за поставлений природний газ. Крім того, повідомив, що позивач провів нарахування штрафних санкцій за період, в якому не виключено: період, на який заборонено Законом України №1730 проводити нарахування штрафних санкцій; період на оплату, відповідно до п.6. „Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу”. Проте, позивачем не підтверджений початок періоду нарахувань штрафних санкцій, так як період нарахування штрафних санкцій є неточним, тому сума штрафних санкцій не коректна. Також повідомив, що відповідно до умов Договору №2147/1 б-ТЕ-34 купівлі-продажу природного газу від 21.12.2015р., позивач поставив Відповідачу природній газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, організаціями та іншими споживачами, (п. 1.2. Договору), за який Відповідач прострочив оплату по причині не погашення заборгованості споживачами теплової енергії. Відповідач є комунальним не прибутковим підприємством. А тому на підставі наведеного просить в позові відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
21.12.2015р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та комунальним підприємством теплових мереж Дунаєвецької міської ради (споживач) було укладено договір постачання природного газу №2147/16-ТЕ-34 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.
У п. 1.2 договору зазначено, що газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Згідно з п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу з 01.01.2016р. по 31.03.2016р. (включно) природний газ обсягом до 850 тис. куб. метрів, у тому числі по місяцях: січень - 310,0, лютий - 310,0, березень - 230,0 (перший квартал 2016 - 850,0).
Відповідно до п. 2.1.5 договору, розподіл/транспортування природного газу за цим договором здійснює(ють) Оператор(и) газорозподільних мереж (газотранспортної системи), з яким (якими) Споживач укладає відповідний договір (договори), про що повідомляє Постачальника протягом 3-х днів з дати їх укладання.
Розділом 3 договору визначений порядок та умови передачі природного газу.
Зокрема, у п. 3.1 договору вказано, що постачальник передає Споживачу газ у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на газ переходить від Постачальника до Споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
Відповідно до п. 3.2 договору, Споживач до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає Постачальнику належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Обсяг поставки підтверджується Постачальником Споживачу на відповідний місяць поставки (розрахунковий період) в установленому порядку.
Як передбачено п. 3.4 договору, приймання-передача природного газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання газу Споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.
Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, Споживач зобов'язується надати Постачальнику: завірену копію акта про фактичний обсяг розподіленого/протранспортованого за цим договором природного газу за розрахунковий місяць, складеного між Споживачем та оператором ГРМ/ГТС; у разі надання технічного акту на загальний обсяг розподіленого/про транспортованого природного газу, Споживач надає детальну розбивку газу за категоріями (в т.ч. за цим договором) за власним підписом; підписані та скріплені печатками Споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 8-го числа повертає Споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами. У випадку ненадання або несвоєчасного надання Споживачем акту приймання-передачі природного газу обсяги використання встановлюються відповідно до даних оператора ГРМ/ГТС. У випадку відмови Споживача від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до умов договору або в порядку, передбаченому чинним законодавством України. До врегулювання сторонами розбіжностей, обсяги використання встановлюються відповідно до даних оператора ГРМ/ГТС. (п. 3.5 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору, регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015р. №758.
Згідно із п. 5.2. договору, ціна за 1000 куб. метрів газу за цим договором в період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 грн., крім того збір у вигляді цільової надбавки до ціни на природний газ - 2% -; податок на додану вартість за ставкою - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1806,15 грн., крім того ПДВ - 20% - 361,23 грн., всього з ПДВ - 2167,38 грн.
Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.4 договору).
Як передбачено п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 6.3 договору, сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначені платежу посилання на номер договору є обов'язковим. Оплата за газ здійснюється наступним чином: 1) У разі, якщо Споживач підпадає під дію статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами перерахування коштів, затвердженими відповідною постановою уповноваженого органу, та зараховується як оплата за газ, поставлений Постачальником Споживачу в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. У разі якщо на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, Споживач в будь-якому випадку зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватись за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 цього договору. 2). У разі, якщо Споживач не підпадає під дію статті 19-1 Закону України „Про теплопостачання” в частині відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання оплата за газ здійснюється з поточного рахунку Споживача на поточний рахунок і спеціальним режимом використання Постачальника та зараховується як оплата за газ, поставлений Постачальником Споживачу в порядку, визначеному нормами чинного законодавства України. 3). За наявності заборгованості у Споживача за цим договором Постачальник зараховує кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від Споживача, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором. 4). Оплата інших платежів (пені, штрафи, судові збори, інфляційні витрати тощо), крім суми основного боргу, сплачуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника.
У разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості, незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості.
Розділом 7 договору, визначені права та обов'язки сторін, де в п. 7.1 вказано, що споживач має право, зокрема отримувати природний газ відповідно до умов цього договору. У свою чергу, споживач зобов'язаний, зокрема своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором (п. 7.2 договору). Постачальник зобов'язаний, з-поміж іншого, забезпечувати постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договору; забезпечувати споживача прозорими та простими способами досудового вирішення спорів (п. 7.4 договору).
У п. 8.1 договору зазначено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством України, а також цим договором.
Відповідно до п. 8.2 договору, у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору Постачальник має право не здійснювати поставку газу Споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Споживачем пункту 6.1 договору він зобов'язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 10.3 договору визначено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років.
Відповідно до п. 11.3 договору, сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору, зокрема: усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 11.5 та 11.6 цього договору.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016р. до 31.03.2016р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12 договору).
Договір скріплений підписами представників та печатками обох сторін.
30.12.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору постачання природного газу від 21.12.2015р. №2147/16-ТЕ-34 наступній редакції:
1. Викласти пункт 1.3. статті 1 „Предмет Договору” Договору у наступній редакції:
„1.3. За цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, везеного на митну територію України Публічною акціонерною компанією "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»).
2. Викласти пункт 2.1.5. статті 2 „”Кількість та фізико-хімічні показники газу” Договору, у наступній редакції:
« 2.1.5. Розподіл природного газу за цим договором здійснює Оператор ГРМ, з яким Споживач укладає відповідний договір, про що повідомляє Постачальника протягом 3 (трьох днів) з дати їх укладання.»
3. Викласти п. 3.1 статті 3 „Порядок та умови передачі газу” Договору у наступній редакції:
„3.1. Постачальник передає Споживачу газ на газорозподільних станціях (ГРС) ПАТ „Укртрансгаз» або у точці балансового розмежування (для об'єктів, які безпосередньо приєднані до магістральних трубопроводів ПАТ «Укртрансгаз»). Право власності на газ переходить від Постачальника до Споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.»
4. Викласти статтю 4 „Порядок обліку газу” Договору в наступній редакції:
„4.1. Кількість газу, яка продається Споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу у відповідності до вимог, встановлених Кодексом газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2494 та Кодексом газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП від 30,09.15 № 2493.
„4.2. Вимоги до складових частин комерційного вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання обсягів та визначення якості природного газу визначаються Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими Наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005 №618.»
5. Викласти пункт 5.1, 5.2 статті 5 „Ціна газу” Договору у наступній редакції:
„5.1. Регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період з 01 січня 2016 по 31 березня 2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758. Тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» установлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), і є обов'язковими за цим Договором з моменту введення їх в дію.
„5.2. Ціна за 1000 куб.м газу за цим договором в період з 01 січня по 31 березня 2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 грн., крім того податок на додану вартість - 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газ з магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» - 111,80 грн,, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 134,16 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 882,54 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 2 259,05грн.”
6. Викласти підпункт 2 пункту 7.2. статті 7 «Права та обов'язки Сторін» Договору у наступній редакції:
„2) забезпечити відповідність комерційного вузла обліку газу вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Правилам обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 618, державним стандартам, експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки (ЗВТ), що входять до складу цього вузла. Кодексу газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30,09.15 № 2494 та Кодексу газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.15 На 2493.»
7. Решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання Сторонами.
8. Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з дати її підписання Сторонами і діє з 01 січня 2016 року.
Дана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками сторін.
29.01.2016р. між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору постачання природного газу від 21.12.2015р. №2147/16-ТЕ-34, яка підписана сторонами та скріплена печатками сторін у наступній редакції:
1. Викласти п.1.3 статті 1 „Предмет договору” Договору у наступній редакції:
„1.3. За цим договором може бути поставлений газ власного видобутку (газ, видобутий на території України” та/або імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, везений Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” на митну територію України).”
2. Решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання Сторонами.
3. Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з дати її підписання Сторонами і поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 січня 2016 року.
31.03.2016р. між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору постачання природного газу від 21.12.2015р. №2147/16-ТЕ-34 в наступній редакції:
1. Додати пункт 2.1 статті 2 „Кількість та фізико-хімічні показники газу” Договору у наступиш редакції:
«Постачальник передає Споживачу з 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року (включно) газ обсягом до 80 тис.куб.м..
2. Викласти пункти 3.1 та 3.2 статті „Порядок та умови передачі газу” Договору у наступній редакції:
„3.1. Постачальник передає Споживачу газ у загальному потоці газу: у разі передачі газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі газу від газодобувних підприємств та від підземних сховищ газу (далі - ПСГ) у газотранспортну систему; у разі передачі імпортованого газу (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України) - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему.
Право власності на газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
3.2. Споживач до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає Постачальнику належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі ненадання або несвоєчасного надання заявки Споживачем, Постачальник може користуватися плановими обсягами, зазначеними в пункті 2.1, цього договору на відповідний місяць.
Обсяг поставки підтверджується Постачальником шляхом надання оператору ГТС номінації на відповідний місяць поставки (розрахунковий період) в установленому чинним законодавством України порядку.”
3. Замінити пункт 3.5. статті 3 „Порядок та умови передачі газу” Договору пунктами 3.5 та 3.6 у наступній редакції:
« 3.5. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Споживач зобов'язується надати Постачальнику:
- завірену копію акта наданих послуг з розподілу/транспортування природного газу за розрахунковий місяць, складеного між Споживачем та оператором ГРМ/ГТС; до копії акту Споживач за підписом уповноваженої особи надає інформацію стосовно детальної розбивки кількості газу, зазначеної в акті, за категоріями (в т.ч. за цим договором);
- підписані та скріплені печатками Споживача два примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.
3.6. Постачальник не пізніше 8-го числа повертає Споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання Постачальником акту приймання-передачі газу, Постачальник письмово повідомляє Споживача про причини такого не підписання акта.
У випадку ненадання або несвоєчасного надання Споживачем Поетачальнику акту приймання-передачі природного газу такі дії (бездіяльність) з боку Споживача вважаються односторонньою відмовою Споживача від поставки природного газу за цим договором за відповідний розрахунковий період, при цьому :
3.6.1. Споживач розуміє та визнає, що порушення ним п. 3,5 цього договору Сторони вважають односторонньою відмовою Споживача від поставки природного газу за цим договором у відповідному розрахунковому періоді;
3.6.2. Споживач не має право заперечувати проти недоставки Постачальником природного газу на його користь за цим договором за відповідний розрахунковий період;
3.6.3. Споживач розуміє, не заперечує та визнає, що порушення ним п. 3.5, цього договору може бути причиною виникнення у Постачальника негативного небалансу, витрати на врегулювання якого (послуги балансування) Споживач зобов'язаний оплатити Постачальнику у порядку, визначеному цим договором.
4. Доповнити статтю 3 «Порядок та умови передачі газу» Договору пунктами 3.7, 3,8 у наступній редакції:
3.7. Якщо оператор ГТС за підсумками розрахункового періоду встановить негативний небаланс за об'єктами Споживача, то Споживач зобов'язаний у порядку, визначеному цим договором, оплатити Постачальнику витрати на врегулювання такого небалансу, зокрема, оплатити вартість послуги оператора ГТС з балансування. При цьому Споживач погоджується на оплату вартості послуги оператора ГТС з балансування, надану Постачальнику, у безумовному порядку.
Якщо між Споживачем та Постачальником укладено декілька договорів постачання природного газу, то Постачальник самостійно обирає договір постачання природного газу, по якому Споживач зобов'язаний в повному обсязі оплатити Постачальнику у порядку, визначеному таким договором, вартість послуги оператора ГТС з балансування.
Сторони погодили виключний перелік документів, які вони вважають достатніми та належними для підтвердження Постачальником його витрат на врегулювання негативного небалансу, зокрема, оплату вартості послуги балансування:
- рахунок Постачальника на оплату Споживачем вартості послуги оператора ГТС з балансування;
- копія платіжного доручення Постачальника про оплату оператору ГТС послуги балансування або витяг з додатку до рахунку-фактури на послуги оператора ГТС з балансування, наданого Постачальнику, з деталізацією вартості послуг балансування по споживачам - на вибір Постачальника один із зазначених документів по цьому підпункту.
3.8. У разі, якщо при складанні/підписанні акту приймання-передачі природного газу у Сторін виникають розбіжності щодо вартості газу, переданого за договором, Сторони врегульовують спірні питання відповідно до умов цього договору або в порядку, передбаченому чинним законодавством України. До врегулювання Сторонами розбіжностей, обсяги переданого газу встановлюються відповідно до даних оператора ГРМ/ГТС, а вартість газу розраховується Постачальником відповідно до умов, зазначених у п. 5.2 даного договору.»
5. Викласти пункти 5.1 та 5.2 статті 5 „Ціна газу” Договору у наступній редакції:
« 5.1. Регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період з 01 квітня 2016 по 30 квітня 2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.16 № 234.
5.2. Ціна за 1000 куб.м газу за цим договором в період з 01 квітня 2016 по 30 квітня 2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 грн., крім того податок на додану вартість - 20%, Всього до сплати з ПДВ 2124,89 грн.»
6. Викласти абзац другий пункту 6.1 статті 6 „Порядок та умови проведення розрахунків” Договору у наступній редакції:
«Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.»
7. Доповнити статтю 6 «Порядок та умови проведення розрахунків» Договору пунктом 6.6 у наступній редакції:
« 6.6. Оплата Споживачем Постачальнику вартості послуги оператора ГТС з балансування здійснюється з урахуванням положень п.3.7 цього договору в наступному порядку:
6.6.1. Споживач сплачує Постачальнику вартість послуги оператора ГТС з балансування на підставі рахунку Постачальника протягом 5-ти банківських днів з дня отримання такого рахунку.
6.6.2. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок Постачальника, який зазначається у рахунку, із призначенням платежу відповідно до складеного Постачальником рахунку.
6.6.3. У разі несплати або несвоєчасної оплати Постачальником вартості послуги балансування оператора ГТС згідно складеного Постачальником та направленого Споживачу рахунку. Споживач несе відповідальність перед Постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України.»
8. Доповнити пункт 12 статті 7 «Права та обов'язки Сторін» Договору підпунктами у наступній редакції;
« 8) оплатити Постачальнику вартість послуг оператора ГТС з балансування згідно п.3.7 та п. 6.6 цього договору;
9) своєчасно у порядку, визначеному п. 3.5 цього договору, передавати Постачальнику підписані та скріплені печатками Споживача два примірники акта приймання-передачі газу.»
9. Доповнити пункт 7.3 статті 7 «Права та обов'язки Сторін» Договору підпунктом у наступній редакції:
« 5) вимагати від Споживача безумовної оплати Постачальнику вартість послуг оператора ГТС з балансування згідно п.3.7 та п.6.6 цього договору.»
Відповідно до п. 10 додаткової угоди №3, розділ 12 Договору викладено у наступній редакції: «Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01 січня 2016 року до 30 квітня 2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
11. Решта умов цього договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання Сторонами.
12. Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з дати її підписання Сторонами і діє з 01 квітня 2016 року, а в частині пунктів 4, 7, 8, 9 поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01 січня 2016 току.
Дана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками сторін.
20.04.2016р. між сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору постачання природного газу від 21.12.2015р. №2147/16-ТЕ-34 про наступне:
1. В пункт 6.1 Договору додати останній абзац в наступній редакції:
«Сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3 цього Договору укладення договору(ів) про організацію взаєморозрахунків, крім того, підписання Сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р, № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не змінює строків, термінів та умов розрахунків за цим Договором, не звільняє Споживача від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, включаючи, але не обмежуючись обов'язком Споживача сплатити на користь Постачальника неустойку (штраф, пеню), платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.»
2. Статтю 8 „Відповідальність Сторін”, Договору доповнити пунктом 8.6 в наступній редакції:
« 8.6, Сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3 цього Договору укладення договору(ів) про організацію взаєморозрахунків, крім того, підписання Сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р, № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє Споживача від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, включаючи, але не обмежуючись обов'язком Споживача сплатити на користь Постачальника неустойку (штраф, пеню), платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості, в тому числі на суму заборгованості, яка є предметом регулювання договором(ами) про організацію взаєморозрахунків та спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ, за весь час прострочення до повного погашення заборгованості за цим Договором.»
3. В статті 11 «Інші умови» Договору пункт 11.3 викласти в наступній редакцій:
« 11.3. Сторони погодили наступний порядок внесення змін до цього Договору:
11.3.1 Усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово в формі додаткової угоди або угоди про внесення змін до цього Договору та підписуються уповноваженими представниками Сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 11.5. 11.6 цього договору.
11.3.2. Сторони погодили, що зміни до цього Договору, викладені не в формі додаткової угоди або угоди про внесення змін до цього Договору, не можуть бути застосовані до відносин сторін за цим Договором.
11.3.3. Договір про організацію взаєморозрахунків не вносить змін до цього Договору, та не може бути застосований до відносин за цим Договором без підписання сторонами окремої додаткової угоди або угоди про внесення змін до цього Договору.
11.3.4. Будь-які спільні протокольні рішення, в тому числі спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписані Сторонами; відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р, № 20, протоколи нарад, дво- та багатосторонніх зустрічей, листування між Сторонами не вносять змін до цього Договору, та не можуть бути застосовані до відносин за цим Договором без підписання Сторонами окремої додаткової угоди або угоди про внесення змін до цього Договору.
11.3.5. Після отримання коду ЕІС Сторони повідомляють про це одна одну листом.
11.3.6. У разі, якщо Споживач не підписав додаткову угоду щодо зміни ціни на газ, та продовжує споживати природний газ за цим Договором, Споживач погоджується, що при зазначенні ціни на природний газ, переданий за цим договором у звітному періоді, приймаються ціни, зазначені в прейскуранті на звітний місяць, розміщеному на сайті Постачальника. Ціни зазначаються в акті приймання-передачі природного газу.»
4. Статтю 11 «Інші умови» Договору додати пунктом 11.9 в наступній редакції:
« 11.9. Цей Договір, включаючи всі додатки і доповнення, складений при повному розумінні Сторонами предмету та умов Договору.
Споживач розуміє та погоджується, що отримав повну, достовірну та достатню інформацію, необхідну для підписання Договору.»
5. Решта умов Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання Сторонами.
6. Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з дата її підписання та скріплення печатками Сторін, поширює свою дію на відносини Сторін, що фактично склались з дати укладення цього Договору, і діє протягом дії Договору.
Дана додаткова угода підписана сторонами та скраплена печатками сторін.
Матеріали справи не містять доказів в підтвердження припинення або визнання недійсним Договору та Додаткових угод до нього.
Між сторонами були складені, скріплені підписами та печатками обох сторін акти приймання-передачі природного газу : від 31.01.2016р. за січень 2016 року на суму 623445,29 грн. (275,977 тис. куб. м), від 29.02.2016р. за лютий 2016 року на суму 356086,96 грн. (157,627 тис. куб. м), від 31.03.2016р. за березень 2016 року на суму 264164,03 грн. (1146,936 тис. куб. м). ), згідно з якими публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передано, а комунальним підприємством теплових мереж Дунаєвецької міської ради прийнято природний газ власного видобутку, виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню відповідно до договору №2147/16-ТЕ-34 від 21.12.2015р., всього на загальну суму 1243696,28 грн.
Між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (сторона 1), Департаментом фінансів Хмельницької облдержадміністрації (сторона 2), комунальним підприємством теплових мереж Дунаєвецької міської ради (сторона 3), Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України" (сторона остання) з метою погашення взаємної заборгованості були складені, скріплені підписами та печатками сторін спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету № 1308 від 20.04.2016р. на суму 418519,13 грн.; за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України № 1451 від 17.05.2016р. на суму 60501,91 грн., природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України № 1672 від 14.06.2016р. на суму 29531,42 грн., природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України № 1838 від 14.07.2016р. на суму 37494,57 грн., за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України № 2178 від 14.04.2017р. на суму 53804,37 грн.
Предметом цих спільних протокольних рішень є організація проведення cторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій” (розділ 1 рішень).
Розділом 3 рішень, визначені зобов'язання сторін, де зазначено, що з метою реалізації цього Спільного протокольного рішення сторони зобов'язуються: забезпечити подання до органів Державної казначейської служби України належним чином оформлених спільних протокольних рішень та платіжних доручень згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03 серпня 2015 року № 493/688; перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання - до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок; оперативно обмінюватись наявною інформацією, виходячи з принципів задоволення взаємних інтересів у процесі реалізації цього спільного протокольного рішення; забезпечити проведення розрахунків відповідно до цього спільного протокольного рішення та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою цим спільним протокольним рішенням.
Розділом 4 рішень встановлена відповідальність сторін, де в п. 4 вказано, що сторони, що підписали це Спільне протокольне рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови Уряду від 11.01.2005р. № 20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов'язань за цим Спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України.
Згідно із п. 5.3. рішення, це спільне протокольне рішення є чинним лише у разі проведення відповідного фінансування.
У матеріали справи надано інформацію по рахунку акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за період з 01.01.2016р. по 30.11.2020р. (“Сальдо”, “Операції по договору №2147/16-ТЕ-34”).
Враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором №2147/16-ТЕ-34 від 21.12.2015р. в частині оплати за поставлений природний газ здійснював несвоєчасно, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 166866,20 грн., з яких 92164,12 грн. пені, 14209,16 грн. 3% річних, 60492,92 грн. інфляційних витрат.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір постачання природного газу від 21.12.2015р. №2147/16-ТЕ-34, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. (п.1.2 Договору).
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України)
У п. 6.1 договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 1243696,28 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими відтисками їхніх печаток актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2016р. за січень 2016 року на суму 623445,29 грн. (275,977 тис. куб. м), від 29.02.2016р. за лютий 2016 року на суму 356086,96 грн. (157,627 тис. куб. м), від 31.03.2016р. за березень 2016 року на суму 264164,03 грн. (1146,936 тис. куб. м).
Відповідачем здійснювались розрахунки за отриманий згідно з договором постачання природного газу від 21.12.2015р., що відображено у виписці по операціях за договором та не заперечується сторонами.
З огляду на несвоєчасне здійснення повного розрахунку за природний газ позивач просить стягнути з відповідача 92164,12 грн. пені, 14209,16 грн. 3% річних та 60492,92 грн. індексу інфляції згідно з поданим розрахунком.
Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, судом враховується наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив до стягнення 14209,16 грн. 3% річних.
Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок 3% річних, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 14209,16 грн. Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
В свою чергу, позов в частині стягнення з відповідача нарахувань індексу інфляції, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 59386,33 грн., у зв'язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування інфляції. В позові, в частині стягнення з відповідача індексу інфляції на суму 1106,59 грн., суд вважає за необхідне відмовити.
Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Судом враховується, що ст. 230 ГК України, передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 8.2 договору, у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору Постачальник має право не здійснювати поставку газу Споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Споживачем пункту 6.1 договору він зобов'язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Згідно п. 2 додаткової угоди №4 від 20.04.2016р. доповнено договір №2147/16-ТЕ-34 від 21.12.2015р. пунктом 8.6 в наступній редакції, а саме, що Сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3 цього Договору укладення договору(ів) про організацію взаєморозрахунків, крім того, підписання Сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р, № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє Споживача від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, включаючи, але не обмежуючись обов'язком Споживача сплатити на користь Постачальника неустойку (штраф, пеню), платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості, в тому числі на суму заборгованості, яка є предметом регулювання договором(ами) про організацію взаєморозрахунків та спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ, за весь час прострочення до повного погашення заборгованості за цим Договором.»
З огляду на зазначене, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум пені, судом встановлено, що останні нараховані з урахуванням умов договору та вимог чинного законодавства.
За таких обставин, враховуючи зазначені вимоги законодавства, суд прийшов до висновку що позов в частині стягнення пені обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково на суму 91996,48 грн., у зв'язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування пені. В позові, в частині стягнення з відповідача пені на суму 167,64 грн., суд вважає за необхідне відмовити.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищенаведені обставини справи та положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Також у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України" Суд вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Судові витрати зі сплати судового збору згідно зі ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до комунального підприємства теплових мереж Дунаєвецької міської ради м. Дунаївці, Хмельницької області про стягнення 166866,20 грн., з яких 92164,12 грн. пені, 14209,16 грн. 3% річних, 60492,92 грн. інфляційних витрат задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства теплових мереж Дунаєвецької міської ради (32400, м. Дунаївці, Хмельницької області, вул. Франца Лендера, 53, код 14151748) на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код 20077720) - 91996,48 грн. (дев'яносто одна тисяча дев'ятсот дев'яносто шість гривень 48 коп.) пені, 14209,16 грн. (чотирнадцять тисяч двісті дев'ять гривень 16 коп.) 3% річних, 59386,33 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят шість гривень 33 коп.) інфляційних втрат, 2483,88 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят три гривні 88 коп.) витрат зі сплати судового забору.
В позові в частині стягнення 167,64 грн. пені та 1106,59 грн. інфляційних втрат відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням ч. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення".
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України.
Повний текст рішення складено 15.06.2021р.
Суддя С.В. Гладій
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6), (реком. з повід.)
3 - відповідачу (32400, м. Дунаївці, Хмельницької області, вул. Франца Лендера, 53)(реком. з повід.)