ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
про залишення заяви без розгляду
09 червня 2021 року Справа № 923/494/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі судового засідання Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за заявою: ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , м. Херсон, ІПН НОМЕР_1 ,
За участю представників сторін:
від заявника - не з'явився.
У відповідності до ч.3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
12 квітня 2021 року ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Господарського суду Херсонської області із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 07 травня 2021 року заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність прийнято до розгляду та призначено заяву до розгляду у підготовчому засіданні на 26 травня 2021 року об 11:00 год.
З метою надання можливості всім учасникам справи прийняти участь у підготовчому засіданні і реалізувати свої процесуальні права ухвалою суду 26 травня 2021 року продовжено строк проведення підготовчого засідання у справі № 923/494/21 на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та призначено підготовче засідання у справі на 09 червня 2021 року об 11:00 год., яке відбудеться в залі судових засідань № 207.
Вказаною ухвалою суду викликано у підготовче засідання ОСОБА_1 та визнано явку у підготовче засідання обов'язковою.
Також зазначено ухвалою суду попереджено ОСОБА_1 , що у випадку не з'явлення у підготовче засідання без поважних причин, суд має право залишити заяву без розгляду.
Зазначену ухвалу суду направлено в електронному вигляді заявнику в його електронний кабінет на електронну адресу.
Відповідно до ч. 6 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Згідно розділу ХІ "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) від 22.12.2018 №628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов'язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 у відповідній редакції (далі - Положення №30).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Відтак, відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та відповідно, права особи на подання та направлення останній процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.
Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.08.2020 у справі № 160/1841/19.
Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення № 30).
Згідно із вимогами розділу XI Положення №30 обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Відомості про доставку документа, його реєстрацію в АСДС та інші відомості надсилаються до електронного кабінету автора в автоматичному режимі.
Згідно довідки Господарського суду Херсонської області про доставку електронного листа, документ (ухвала суду від 26.05.2021 по справі №923/494/21 (суддя Нікітенко С.В.) доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 - 31.05.2021.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що ухвала суду про відкладення підготовчого засіданні у справі № 923/494/21 була належним чином отримана ОСОБА_1 - 31 травня 2021.
У призначене підготовче засідання 26.05.2021 заявник до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Судом враховано, що матеріали справи містять докази вручення ухвали суду від 07 травня 2021 року заявнику ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Разом з тим, судом враховано, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника сторін.
Суд звертає увагу, що ухвалою суду від 07 травня 2021 року явку ОСОБА_1 було визнано обов'язковою та роз'яснено наслідки не з'явлення заявника у підготовче засідання.
За приписами частини 2 статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов'язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Кодекс України з процедур банкрутства не містить норми, яка з врегульовувала порядок розгляду заяви боржника про залишення поданої ним заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність без розгляду.
Положеннями ст.11 ГПК України закріплено один з основних принципів господарського судочинства - верховенство права, а також визначено джерела права, що застосовуються судом. Зокрема, за змістом вказаної статті, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Згідно з ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Згідно частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами пунктів 2,3 та 4 частини другої статті 42 наведеного Кодексу учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Подібний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та у Постанові Касаційного господарського суду складі Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 903/630/18.
Крім того, згадані приписи стосуються дій саме заявника, що цілком відповідає принципам змагальності та диспозитивності господарського процесу, оскільки кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 910/5187/19.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 1 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
За приписами ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Згідно ч.3 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Згідно ч.1 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Вказана норма права містить вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та чіткий перелік документів, що додаються до заяви (ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства), а саме:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Згідно з приписами ч.ч.1-3 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Про наявність підстав, передбачених статтею 115 КУзПБ для відкриття провадження у справах про неплатоспроможність боржника, мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в КУзПБ нормами вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Матеріали справи свідчать, відповідно до наданого конкретизованого списку кредиторів заявник зазначає про наявні заборгованості перед 26 кредиторами та відсутність фінансової можливості погашати вимоги перед кредиторами.
На підтвердження зазначеного заявником до заяви про відкриття провадження про свою неплатоспроможність зокрема додано документи сформовані з сайту "Українського бюро кредитних історій", клопотання про витребування відомостей про вся наявні рахунки боржника у тому числі депозитні, відкриті в банках та інших фінансово - кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, клопотання про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, конкретизований список кредиторів, план реструктуризації боргів, декларації про майновий стан боржника, кредитний договір №00-2647653 від 20.02.2021 з додатком, кредитний договір 200921-002 від 21.09.2020 з додатком, кредитний договір "1200042-А" від 18.01.2021.
Розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам щодо її форми та змісту, встановленим статтею 116 КУзПБ, та з'ясувати за поданими боржником доказами наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 КУзПБ .
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами ч. 1, ч. 3 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ГПК України докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються
За приписами частини 3 ст. 119 КУзПБ За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Отже, у підготовчому засіданні, місцевий господарський суд повинен був з'ясувати за поданими боржником документами наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , визначених частиною другою статті 115 КУзПБ.
Проте, суд зазначає, що у зв'язку з неявкою у судове засідання ОСОБА_1 , суд позбавлений можливості з'ясувати питання чому роздруківка кредитного Звіту (т.1, а.с. 8-38) не підписана (а тому не є належним доказом наявності кредитних договорів), а також якими доказами підтверджується виникла заборгованість у розмірі 164127,37 грн., тощо.
Отже, у зв'язку з неявкою у судове засідання ОСОБА_1 , суд позбавлений можливості з'ясувати наявні у суду питання до ОСОБА_1 та почути на них відповідь.
Суд вважає, що вказана поведінка заявника свідчить лише про одне, що заявник витратив інтерес до розгляду та вирішення по суті своєї заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до положень частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).
З наведених норм вбачається, що прийняття судом рішення у справі залежить, зокрема, від того, чи підтримує особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України), тобто позивач, заявлені власні позовні вимоги (предмет та підстави позову) станом на дату розгляду справи у суді, так як суд розглядає справу та, відповідно приймає рішення, виключно в межах заявлених позивачем вимог (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).
Аналізуючи в сукупності положення ч.1, 4 ст. 202 ГПК України, п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України, та матеріали справи (неявка заявника у друге поспіль судове засідання без поважних причин, неподання заяви про розгляд справи за його відсутності), суд дійшов висновку, що продовження з розгляду справи № 923/494/21 за відсутності заінтересованості заявника у розгляді його заяви, порушуватиме розумні строки тривалості судового провадження, що, в свою чергу, є порушенням прав учасників даної справи на справедливий та публічний розгляд справи, права на ефективний засіб юридичного захисту в суді.
Таким чином, враховуючи, що суд ухвалою від 26.05.2021 визнав обов'язковою явку у підготовче засідання заявника, який без наявності поважних причин не з'явився у підготовче засідання 09.06.2021, суд вбачає правові підстави для залишення зяви без розгляду.
У той же час за змістом частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутись до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (Вх. №1076/21 від 12.04.2021).
2. Копію ухвали направити заявнику.
Звернути увагу сторін, що у зв'язку з відсутністю асигнувань на оплату послуг з відправки поштової кореспонденції Господарським судом Херсонської області зупинено поштову відправку судової кореспонденції.
При необхідності отримання паперової копії процесуальних документів, сторони можуть отримати безпосередньо у Господарському суді Херсонської області.
Одночасно суд звертає увагу сторін про можливість отримання копії ухвали суду по справі засобами електронного зв'язку, при зверненні до суду з відповідною заявою та зазначенням електронної адреси.
Ухвала набирає чинності у строк та порядку, визначеному ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Ухвалу підписано 15.06.2021.
Суддя С.В. Нікітенко