Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1621/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ"
до СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ХАРКІВ)
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
До Господарського суду Харківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" з позовом до СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ХАРКІВ) та просить суд про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 117 811,75 грн, пені - 2 736,89 грн, трьох відсотків річних - 635,45 грн, інфляційних втрат - 4 197,32 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41SB617-499-20 від 02.03.2020.
Ухвалою від 30.04.2021 р. було відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.
Ухвалою від 20.05.2021 судом було відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (вх. 11419 від 18.05.2021).
24.05.2021 відповідачем було подано відзив на позовну заяву (вх. 11966), в якому викладено заперечення проти заявлених позовних вимог.
01.06.2021 за вх. 12772 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем деталізовано заявлені позовні вимоги з урахуванням заперечень відповідача та обґрунтовано причини пропуску строку на подання відповіді на відзив.
Відповідно до ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Розглянувши вказану заяву позивача про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив та враховуючи доводи заявника, суд, з метою дотримання прав учасників справи та забезпечення реалізації принципу змагальності, вважає за необхідне її задовольнити та прийняти до розгляду надану позивачем відповідь на відзив.
Дослідивши надані до суду заяви по суті справи, суд вважає, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.
02 березня 2020 р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (Постачальник) та Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) (Споживач) було укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41SB617-499-20 (надалі - Договір) відповідно до положень п. 1.1. якого ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» зобов'язувалось поставити Споживачеві, протягом строку дії Договору, природний газ, код за ДК 021:2015 09120000-6 - Газове паливо, належної якості та кількості у порядку, передбаченому Договором, а Споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятого газу в розмірі, строки та порядку, що визначені Договором.
Відповідно до Додаткової угоди № 9 від 28.12.2020 р. до Договору строк дії договору продовжується на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року, відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIІІ в обсязі, що не перевищує двадцять відсотків суми договору. Строк дії додаткової угоди № 9 від 28.12.2020 року до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41SB617-499-20 від 02.03.2020 р. з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року. Відповідно до п. 1.2. Договору обсяг постачання газу з 01.01.2021 року по 28.02.2021 року складає - 7371,5175 тис.куб.м. (зі змінами внесеними Додатковою угодою № 11 від 23.02.2021 р. до Договору).
Позивач фактично надав Відповідачу послуги з постачання природного газу:
- у січні 2021 р. - 12629,44 тис. куб. м. природного газу загальною вартістю 97 372.98 грн.;
- у лютому 2021р.- 12109,92 тис. куб. м. природного газу загальною вартістю 93 367,49 грн.
Відповідно до п. 2.9.2. - 2.9.5. Договору на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акту приймання - передачі природного газу (з детальним розрахунком фактично поставленого (спожитого) газу у відповідності до пункту 1.4 цього Договору) за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом п'яти днів з дати одержання акта приймання - передачі газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або гадати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання - передачі природного газу. У випадку відмови від підписання акта приймання - передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника. У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
ТОВ «ХЛРКІВГЛЗ ЗБУТ» було оформлено та направлено на адресу Відповідача акти приймання - передачі природного газу, які ним не було підписано.
Таким чином, позивач на виконання умов Договору надав Відповідачу послуги з постачання природного газу у січні та лютому 2021 р. всього 24739,36 тис.куб.м. природного газу на загальну суму 190 740,47 грн. Станом на 01.01.2021 р. в обліку Позивача існувала переплата по Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41SB617-499-20 від 02.03.2020 р. за послуги з газопостачання за попередній період (грудень 2020) у розмірі 16 094,32 грн. Крім того, 22.03.2021 р. Відповідачем було проведено оплату у сумі 56834,40 грн., а тому вказані суми оплат частково покрили заборгованість, яка склалася в обліку Позивача по Договору за спожитий в січні 2021р. природний газ.
Враховуючи вищевикладене, позивач стверджував, що сума заборгованості по вищезазначеному Договору з урахуванням часткових оплат складає 117 811,75 грн. за отриманий Відповідачем природний газ у січні 2021 р. та лютому 2021 р.
Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України у разі невиконання зобов'язання боржником та його прострочення виконання платежу, на вимогу кредитора боржник зобов'язаний сплатити суму загальної заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення платежів.
Крім того, відповідно до п. 6.2.1. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, віл суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Враховуючи викладене, ТОВ «ХАРКІВГАЗБУТ» здійснило розрахунок заборгованості за спожитий природний газ відповідно до умов Договору № 41SB617-499-20 від 02.03.2020 р. з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних витрат.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач вказував, що 23.02.2021 між Позивачем та Відповідачем було укладено до Договору Додаткову угоду № 10, вказана Додаткова угода була укладена відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та частини 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Додатковою угодою № 10 внесено зміни до Договору та передбачено, що сума договору з 01.01.2021 по 28.02.2021 не перевищує 20% загальної суми договору на 2020 рік і становить 56834,40 грн. Тобто, передбачалась поставка природного газу СМУМЮ (м. Харків) в обсязі, що не перевершує 20% суми, визначеної в договорі, укладеному у попередньому році, а саме у визначеному додатковою угодою розмірі 56834,40 грн.
На адресу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Харків) надійшов акт приймання-передачі природного газу від 19.03.2021 № Х0381001047 на суму 56834,40 грн. Платіжним дорученням № 4873 від 19.03.2021 Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) 22.03.2021 перерахувало на рахунок Позивача 56834,40 гри згідно акту приймання-передачі природного газу від 19.03.2021 № ХО381001047.
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) у повному обсязі виконало взяті на себе зобов'язання.
Щодо проведення розрахунків з ТОВ “Харківгаз збут" за актами Х1Х0381001047 і № Х0381005118, відповідач зазначав, що статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, то будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Згідно із статтею 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м Харків), як державна установа, яка фінансується з державного бюджету, оплачує отримані послуги на підставі документів, перелік яких визначений відповідними нормативно-правовими актами. А отже, не може виходити за межі договірних зобов'язань та відповідно сплачувати за послуги, що надаються поза межами умов договору. Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) при укладанні додаткових угод на продовження постачання послуг мало право продовжити постачання природного газу лише в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в Договорі як, в свою чергу, визначено додатковими угодами. Крім того, відповідач звертав увагу, що Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) є державною установою і фінансується з Державного бюджету України, воно позбавлене можливості самостійно впливати на сплату розрахунків за постачання природного газу.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог і викладених сторонами доводів та заперечень, суд виходить з наступного.
За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до положень п. 1.1. укладеного сторонами Договору ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» зобов'язувалось поставити Споживачеві, протягом строку дії Договору, природний газ, код за ДК 021:2015 09120000-6 - Газове паливо, належної якості та кількості у порядку, передбаченому Договором, а Споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятого газу в розмірі, строки та порядку, що визначені Договором. Відповідно до Додаткової угоди № 9 від 28.12.2020 р. до Договору строк дії договору продовжується на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року, відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII в обсязі, що не перевищує двадцять відсотків суми договору. Строк дії додаткової угоди № 9 від 28.12.2020 року до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41SB617-499-20 від 02.03.2020 р. з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року.
Відповідно до п. 1.2. Договору обсяг постачання газу з 01.01.2021 року по 28.02.2021 року складає - 7371,5175 тис.куб.м. (зі змінами внесеними Додатковою угодою № 11 від 23.02.2021 р. до Договору). Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що оплата газу здійснюється Споживачем за рахунок бюджетних коштів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку, до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу за фактично спожитий обсяг постачання газу за умови своєчасного надання (до 05 числа місяця) належним чином оформлених актів прийому- передачі наданих послуг (з детальним розрахунком фактично поставленого (спожитого) газу у відповідності до пункту 1.4. цього Договору) та рахунків для сплати.
Відповідно до п. 2.9.2. - 2.9.5. Договору на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акту приймання - передачі природного газу (з детальним розрахунком фактично поставленого (спожитого) газу у відповідності до пункту 1.4 цього Договору) за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом п'яти днів з дати одержання акта приймання - передачі газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання - передачі природного газу. У випадку відмови від підписання акта приймання - передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника. У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Позивачем на прохання Відповідача було надано наступні акти:
- акт приймання-передачі природного газу № Х0381001047 від 31.01.2021р. відповідно до якого Позивачем у період з 01.01.2021 р. по 19.01.2021 р. були передані Відповідачу 7371,517 тис.куб.м. природного газу вартістю 56 833,40 гривень;
- акт приймання-передачі природного газу № Х0381001047/1 від 31.01.2021р. відповідно до якого Позивачем у період з 20.01.2021 р. по 31.01.2021 р. були передані Відповідачу 5 257,923 тис.куб.м. природного газу вартістю 40 538,58 гривень.
Як стверджує позивач, та що не було спростовано відповідачем, з матеріалів справи, акти приймання - передачі природного газу Відповідачем, не було підписано, мотивованої та обґрунтованої відмови в підписанні Відповідач Постачальнику не надав.
Як було встановлено судом, позивач на виконання умов Договору надав Відповідачу послуги з постачання природного газу у січні та лютому 2021 р. всього 24739,36 тис.куб.м. природного газу на загальну суму 190 740,47 грн. Відповідач споживав газ протягом січня та лютого 2021 р. з ресурсу позивача, заперечень щодо об'єму спожитого газу відповідачем не висловлювалось.
Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи (операторами ГРМ) регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1382/27827 (із змінами, внесеними згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 № 1437). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та операторів ГРМ/ГТС.
Відповідно до п. 11.8. Договору при вирішенні питань, що не врегульовані цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання газу, Кодексом ГРС, Кодексом ГРМ, іншими діючими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини на ринку природного газу.
Відповідно до п.1 розділу II Правил підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків.
У відповідності до п.2 розділу II Правил Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Згідно з п.3 розділу II Правил Укладення договору постачання природного газу здійснюється, зокрема з урахуванням таких вимог: споживач має право укласти договір постачання природного газу з будь-яким постачальником за умови відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником; договір постачання природного газу не укладається в разі закупівлі природного газу постачальником на власні потреби з власного обсягу природного газу; договір постачання природного газу укладається на весь очікуваний обсяг споживання природного газу в розрахунковому періоді, необхідний споживачу, або по його точці комерційного обліку, якій присвоєно окремий ЕІС-КОД.
Пунктом 10 розділу II Правил передбачено, що споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання. Споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу -тобто, у обох сторін Договору, протягом місяця постачання є можливість коригувати обсяги.
Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об'ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VII цих Правил.
Крім того, пунктом 20 розділу II Правил також передбачено, що Споживач зобов'язується самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: порушення строків оплати за договором на постачання природного газу; відсутності споживача у розрахунковому періоді в Реєстрі будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС; перевищення підтвердженого обсягу природного газу без узгодження з постачальником; відсутності укладеного договору постачання природного газу. Аналогічні зобов'язання Споживача передбачені і п. 5.3.2 Договору відповідно до якого Споживач має право самостійно припиняти (обмежувати) відбір природного газу для власних потреб з дотриманням вимог чинного законодавства.
Однак, відповідач споживання природного газу у січні та лютому 2021 року, який належить ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ», проводив у необхідних для задоволення власних потреб обсягах без обмежень сумою Договору.
Згідно п.10 Розділу II Правил, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об'ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу.
З врахуванням вищенаведеного, поставка природного газу Позивачем Відповідачеві з перевищенням договірних обсягів була здійснена на підставі укладеного між Сторонами Договору, а відтак, є договірною поставкою. Відповідачем не заперечується обсяг отриманого природного газу, а тому він має бути оплачений у відповідності до умов Договору та діючих нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини на ринку природного газу.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 6.2.1. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, віл суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню 3% річних - 635,45 грн, інфляційних втрат - 4 197,32 грн і 2 736,89 грн пені, суд вважає їх обґрунтованими, а вимоги по їх стягненню такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи зазначені положення діючого законодавства України, встановлені обставини, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути зі СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ХАРКІВ) (Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО, будинок 16, ідентифікаційний код особи 43315445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (Україна, 61093, Харківська обл., місто Харків, вул.Болбочана Петра, будинок 54, ідентифікаційний код особи 39590621) заборгованість в розмірі 117 811,75 грн, пеню - 2 736,89 грн, три відсотки річних - 635,45 грн, інфляційні втрати - 4 197,32 грн та 2 270,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "15" червня 2021 р.
Суддя Л.С. Лаврова