Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" червня 2021 р. м ХарківСправа № 922/2306/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
розглянувши матеріали
позовної заяви Керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області (64309, Харківська область, м. Ізюм, вул. Донця Захаржевського, 4) в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, ідентифікаційний код 37999518)
до Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство" (64332, Харківська область, Ізюмський район, с. Левківка, вул. Горянівська, 16, ідентифікаційний код 00993113)
про стягнення 875441,66 грн.
Керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до відповідача - Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство", в якій прокурор просить стягнути з відповідача шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у загальному розмірі 875 441,66 грн. Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області проведено перевірку ДП "Ізюмське лісове господарство" щодо дотримання відповідачем законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. До виявлених в результаті перевірки порушень, які було зафіксовано в Акті перевірки від 30.09.2020 року № 937/12-02/06-04, було віднесено, зокрема: у кварталі 168 виділ 10 Студинецького лісництва було виявлено факт незаконної рубки 436 дерев; у кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва незаконно вирублено сирорастучих і 109 сухостійних дерев.
У подальшому Держекоінспекцією, на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665, 20.08.2019 здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяної державі ДП "Ізюмське лісове господарство" внаслідок незаконного вирубування дерев, загальна сума яких склала 768 619,56 грн, а саме:
- у кварталі 158 виділ 10 Студинецького лісництва - 478 086, 34 грн;
- у кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва - 37 818,28 грн;
- у кварталі 548 виділ 7 Піщанського лісництва - 252 714,94 грн;
З метою добровільного відшкодування вказаної шкоди Держекоінспекцією у Харківській області надіслані на адресу ДП "Ізюмське лісове господарство" претензії за №№ 208, 209 та 210 від 28.10.2020 за вих. №№4415-06-04, 4419-06- 07, 4418-06-04 відповідно, щодо сплати шкоди у добровільному порядку.
Прокурор зазначає, що на даний час дана шкода в добровільному порядку ДП "Ізюмське лісове господарство" не відшкодована.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення планового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, Держекоінспекції у Харківській області 21.10.2020 винесено припис за № 04-06-10 який вручено працівнику ДП "Ізюмське лісове господарство" Романенку С.С.
Також, прокурор зазначив, що дії Держекоінспекції у Харківській області під час проведення заходу державного нагляду щодо дотримання ДП "Ізюмське лісове господарство" законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що оформлені актом від 30.09.2020 № 937/12-02/06-04 ДП "Ізюмське лісове господарство" оскаржено в судовому порядку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі № 520/15476/2020, що залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 у вказаній справі, в задоволенні вимог ДП "Ізюмське лісове господарство» відмовлено, чим підтверджено законність та правомірність дії посадових осіб Державної екологічної інспекції у Харківській області в ході проведення вказаного позапланового заходу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Згідно з п.3 ч.3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п.1 ч.1 ст. 163 ГПК України).
В той час, судом встановлено, що прокурор зазначає ціну позову у розмірі 768 619,56 грн, проте сума, яка заявлена до стягнення є 875441,66 грн, а тому вказані недоліки позовної заяви мають бути усунуті прокурором шляхом визначення вірної ціни позову або подання заяви про уточнення позовних вимог.
Також, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Факт надання послуг поштового зв'язку підтверджує розрахунковий документ, встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) (п. 2 Правил).
Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").
З огляду на наведене, належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення до цінного листа та розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Втім, прокурором у якості доказу направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів надані описи вкладення поштового направлення, проте всупереч п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України не додано розрахункових документів про направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу сторін у справі, а саме позивача у справі: Державної екологічної інспекції у Харківській області та відповідача у справі: Державного підприємства "Ізюмське лісове господарство".
Також, суд зазначає, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевикладене за подання даної позовної заяви до суду позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 13131,62 грн, який розрахований від суми заявленої до стягнення (875441,66 грн).
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Прокурором до позовної заяви в якості доказу сплати судового збору надано ксерокопію платіжного доручення: № 1425 від 01.06.2021 на суму 11529,34 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Отже, суд не приймає у якості доказу сплати судового збору вищезазначену копію платіжного доручення, оскільки її не засвідчено належним чином, тому суд приходить до висновку, що прокурором не надано до позовної заяви доказів сплати судового збору, що має бути усунуто прокурором шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 13 131,62 грн в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.
Також, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 та ч. 5 ст. 91 ГПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Під час перевірки копій документів, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України “Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003”, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки “Для копій”.
У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка “Копія”.
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення “Згідно з оригіналом” чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №160/7887/18, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.07.2018 №904/8549/17.
Судом встановлено, що не всі надані прокурором до позовної заяви копії документів засвідчені належним чином, зокрема: лист Державної екологічної інспекції України у Харківській області за вих. № 2477-13-13 від 31.05.2021 не містить: назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позовну заяву у відповідності до положень ст. 174 ГПК України слід залишити без руху, надати прокурору 10-денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення вище перелічених недоліків, шляхом визначення вірної ціни позову або подання заяви про уточнення позовних вимог; подання доказів направлення на адресу позивача та відповідача копій позовної заяви та доданих до неї документів (розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо)); доказів сплати судового збору у розмірі 13 131,62 грн в оригіналі або в належним чином засвідченій копії; засвідченої відповідно до вимог чинного законодавства копії листа Державної екологічної інспекції України у Харківській області за № 2477-13-13 від 31.05.2021. за подання даної позовної заяви до суду в оригіналі, або засвідченій належним чином копії; засвідченої відповідно до вимог чинного законодавства копії листа Державної екологічної інспекції України у Харківській області за № 2477-13-13 від 31.05.2021.
Суд звертає увагу прокурора, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Залишити позовну заяву Керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області без руху.
Встановити прокурору для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення даної ухвали.
Прокурору у встановлений строк подати до господарського суду Харківської області:
- заяву про визначення вірної ціни позову або надати заяву про уточнення позовних вимог;
- докази направлення на адресу позивача та відповідача копій позовної заяви та доданих до неї документів (розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо));
- докази сплати судового збору у розмірі 13 131,62 грн в оригіналі або в належним чином засвідченій копії;
- засвідчену відповідно до вимог чинного законодавства копію листа Державної екологічної інспекції України у Харківській області за № 2477-13-13 від 31.05.2021.
Звернути увагу сторін на те, що усі заяви, клопотання, пояснення, докази тощо, які подаються до суду, мають бути одночасно направлені іншим учасникам справи.
Роз'яснити, що якщо заявник усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили 15.06.2021.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу складено (підписано) 15.06.2021.
Суддя І.О. Чистякова