14 червня 2021 року Справа № 915/178/18
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
розглянувши матеріали
заяви ліквідатора Товариства з додатковою відповідальністю “Миколаївське підприємство “Ера” Сашина Олександра Андрійовича (а/с 194, м. Миколаїв, 54001)
до відповідача 1: ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
до відповідача 2: ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 );
до відповідача 3: ОСОБА_3 (ідент. номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 );
до відповідача 4: ОСОБА_4 (ідент. номер НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 );
до відповідача 5: ОСОБА_5 (ідент. номер НОМЕР_5 , АДРЕСА_5 );
про покладення субсидіарної відповідальності на засновників банкрута - заінтересованих осіб та керівника банкрута
у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю “Миколаївське підприємство “Ера”, у якій
кредитори:
1) Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001);
2) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області (пр. Центральний, 93, м. Миколаїв, 54017);
3) Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020);
банкрут: Товариство з додатковою відповідальністю “Миколаївське підприємство “Ера” (вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54030);
ліквідатор: арбітражний керуючий Сашин О.А. (а/с №194, м. Миколаїв, 54001)
встановив:
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/178/18 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ) “Миколаївське підприємство “Ера”; постановою від 23.07.2018 визнано товариство банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сашина О.А.
Ліквідатор ТДВ “Миколаївське підприємство “Ера” арбітражний керуючий Сашин О.А. 09.09.2021 звернувся до господарського суду Миколаївської області із заявою від 07.06.2021 вих. № 02-01/65/59 про покладення субсидіарної відповідальності на засновників банкрута - заінтересованих осіб та керівника банкрута у зв'язку з доведенням до банкрутства ТДВ “Миколаївське підприємство “Ера” та просить стягнути солідарно з відповідачів грошові кошти у сумі 4459772,80 грн.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення даної заяви без руху, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається як різниця між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Згідно приписів ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Судом встановлено, що при зверненні до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на засновників банкрута - заінтересованих осіб та керівника банкрута, ліквідатором було додано документи, засвідчені з використанням факсимільного відтворення підпису арбітражного керуючого Сашина О.А., що суперечить приписам ч.ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України, згідно яких письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Законодавством встановлено, що копії письмових доказів, які подаються суду, оформлюються відповідно до вимог п. 5.27 “Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ4163-2003”, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, згідно якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.
Частина 1 ст. 74 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За таких обставин, суд вважає, що ліквідатором Сашиним не виконано приписів ч. 2 ст. 162 ГПК України щодо надання до заяви всіх наявні в позивача (у даному випадку заявника) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи наведене, суд вважає необхідним залишити заяву про покладення субсидіарної відповідальності без руху та встановити ліквідатору ТДВ “Миколаївське підприємство “Ера” десятиденний строк на усунення недоліків з моменту одержання даної ухвали.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити заяву ліквідатора ТДВ “Миколаївське підприємство “Ера” Сашина О.А. від 07.06.2021 вих. № 02-01/65/59 про покладення субсидіарної відповідальності без руху.
2. Встановити ліквідатору ТДВ “Миколаївське підприємство “Ера” Сашину О.А. строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня одержання даної ухвали.
3. Повідомити ліквідатору ТДВ “Миколаївське підприємство “Ера” Сашину О.А., що у разі невиконання вимог даної ухвали, заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.
4. Ухвалу направити на адресу ліквідатора ТДВ “Миколаївське підприємство “Ера” Сашина О.А.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М.Давченко