про залишення позовної заяви без руху
15.06.2021 р. Справа № 914/1656/21
Суддя Господарського суду Львівської області Б.І. Яворський,
розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи: Львівської міської ради, м.Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Неро-Продмаркет», м.Львів,
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
без повідомлення сторін.
На розгляд господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Неро-Продмаркет» про витребування майна з чужого незаконного володіння/
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11 червня 2021 року справу № 914/1956/21 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Пунктом 2 частини 1 статті 163 ГПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Таким чином, позовна вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння у розумінні змісту наведених статтей є майновою вимогою, і судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.
Суд звертає увагу на те, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду). Аналогічного правового висновку щодо майнового характеру спору дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в ухвалах по справах №911/3045/16 від 23.01.2018, №903/14416/17 від 25.01.2018 та №923/441/18 від 04.03.2019.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Згідно з п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір”).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на працездатних осіб встановлено в розмірі 2'270,00 гривні.
Згідно з ч.1 та п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч.2 ст.9 Закону України “Про судовий збір” суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як докази сплати судового збору до матеріалів позовної заяви ЛМР долучено платіжне доручення №238 від 13.05.2021 на суму 2'270,00 грн. та платіжне доручення №298 від 01.06.2021 на суму 1'135,00 грн.
У свідоцтві, виданому нотаріусом за результатами проведених електронних торгів спірного приміщення, вказано, що його вартість складає 636'106,00 грн. Тому саме з цієї суми необхідно виходити при визначенні вартості ціни позову. Отже, судовий збір повинен становити 9'541,59 грн.
Згідно п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем до позовної заяви долучено низку документів у копіях. При цьому, у порушення вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позивач не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналів доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу 7-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху на виправлення допущених недоліків шляхом подання суду:
- доказів доплати судового збору;
- інформації із зазначенням про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню прокурору зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Б.І. Яворський