14.06.2021 Справа № 914/1649/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З., розглянувши заяву про забезпечення позову
за заявою Самбірської районної ради Львівської області
у справі № 914/1649/21
за позовом: Самбірської районної ради Львівської області, м. Самбір Львівської області
до відповідача1: Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, м. Турка Львівської області
до відповідача2: ОСОБА_1 , м. Львів
про витребування майна з незаконного володіння
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Самбірської районної ради Львівської області до відповідача1: Турківської міської ради Самбірського району Львівської області до відповідача2: ОСОБА_1 про витребування майна з незаконного володіння.
Разом з позовною заявою позивачем також подано заяву про забезпечення позову.
Необхідність забезпечення позову обґрунтовує тим, що під час судового розгляду спору відповідачі матимуть можливість відчужити спірне майно.
Тому заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірне майно, передбачене в додатку до рішення Самбірської районної ради від 23.12.2020 № 16 «Про передачу у комунальну власність Турківської міської ради нерухомого майна спільної власності територіальних громад Турківського району».
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться в нього чи в інших осіб.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Застосувуючи такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись майном, а тому може застосуватися у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.
Однак заявником не долучено до заяви жодного доказу, який би підтверджував обставини, на які він посилається.
Тому наведені у заяві припущення, за умови відсутності доказів на їх підтвердження, не дають можливості дійти однозначних висновків щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Саме лише посилання заявника не може слугувати достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, суд звертає увагу заявника, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову та викладені у позовній заяві доводи не досліджуються, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для задоволення поданої Самбірською районною радою Львівської області заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 74, 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви Самбірської районної ради Львівської області про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та оскаржується в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Галамай О.З.