79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.06.2021 Cправа № 914/383/21
За позовом Комунальної організації (установа, заклад) Миколаївський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), м. Миколаїв Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Ойл Сервіс”, м. Львів
про стягнення 41 533, 60 грн
Суддя Галамай О.З.
Секретар судового засідання Полюхович Х.М.
За участю представників:
від позивача: Адам Н.П. - керівник;
від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області Комунальною організацією (установа, заклад) Миколаївський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (правонаступник Миколаївського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)) подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Ойл Сервіс” про стягнення 41 533, 60 грн (враховуючи відмову позивача від позову в частині вимоги про розірвання договору).
Хід розгляду справи.
Ухвалою суду від 15.03.2021 відкрито загальне позовне провадження.
Подальший розгляд справи відображено у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою суду від 09.06.2021 суд відмовив відповідачу в поновленні строку на подання відзиву на позовну заяву та залишив такий без розгляду; поновив позивачу строк на подання додаткових доказів, зокрема, листа-звернення № 1309/01 від 10.02.2021 з додатком та прийняв такі докази.
У судовому засіданні 09.06.2021 представник позивача просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання вкотре не забезпечив.
Слід зазначити, що усі ухвали суду скеровувались відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак такі повертаються відділом поштового зв'язку із зазначенням причин повернення: “за закінченням терміну зберігання”.
Проте відповідачем неодноразово подавались клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позов. Тобто відповідач знав про розгляд Господарським судом Львівської області цієї справи.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі “Пономарьов проти України” зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, суд здійснив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про розгляд справи.
У судовому засіданні 09.06.2021 судом оглянуто оригінали талонів, копії яких долучені до позову.
Аргументи сторін.
Позовна заява обґрунтована невиконанням укладеного сторонами договору № 23 від 02.09.2020 на суму 40 981, 20 грн. Також за прострочення виконання зобов'язання позивачем заявлено до стягнення на підставі п. 7.2 договору 552, 40 грн пені.
Відзив на позовну заяву судом залишено без розгляду, тому такому оцінка судом не надається.
Обставини справи.
03.08.2020 Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області виставив оголошення про проведення закупівлі бензину А-92 в кількості 2 220 л через систему електронних закупівель Ргоzоrrо.
Переможцем аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю “Транс Ойл Сервіс”.
10.08.2020 відповідач надав позивачу довідку про перелік АЗС ТОВ «ІНТЕР КАРД» по всій Україні. У зазначеній довідці проінформовано про можливість обслуговування за скретч-картками (талонами), емітованими ТОВ «ІНТЕР КАРД» по всій мережі партнерських АЗС ТОВ «ІНТЕР КАРД» з наведеним переліком АЗС та їх місцерозташуванням.
02.09.2020 Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області (Покупець) та ТОВ "ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС" (Постачальник) укладено договір № 23 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник прийняв на себе зобов'язання передати Покупцю у власність паливо: бензин А-92 (ДК 021:2015:09130000-9 - нафта і дистиляти) надалі - Товар, а Покупець зобов'язався сплатити і прийняти вказаний Товар.
Відпуск товару з АЗС здійснюється за талонами на отримання Товару відповідно до «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 (п. 1.3 договору).
Згідно з п. 2.1 договору Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту отримання Товару згідно умов Договору.
Відповідно до п. 3.1. договору, його ціна становить 40 981, 20 грн.
Оплата за Товар здійснюється шляхом сплати за фактично отриманий товар згідно накладної (п. 4.1 договору).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що поставка Товару здійснюється у вигляді талонів за адресою: 81600, Львівська обл, Миколаївський район.
Передача Покупцю Товару за цим договором здійснюється Постачальником на АЗС шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця талонів. Талон є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у талоні об'єму, марки Товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених талонах вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в талоні (пункти 5.2, 5.3 договору).
Відповідальність сторін передбачена у розділі 7 договору, зокрема, у п. 7.2 встановлено, що у разі порушення будь-якою із Сторін строків виконання зобов'язань стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.
Згідно з п. 10.2 строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього Договору та діє до 31.12.2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань.
На виконання умов договору, 10.09.2020 позивач перерахував відповідачу кошти на суму 40 981, 20 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 287. У призначенні платежу зазначено: «оплата за бензин А-92; зг. угоди від 02.09.2020 № 23; накл. від 04.09.2020 № 371».
Відповідач передав позивачу талони на 2 200 л бензину А-92 загальною кількістю 182 штуки, з яких 142 шт по 10 л та 40 штук по 20л.
Як ствердив позивач, його представник, пред'явивши талони на АЗС «Glusco», що знаходиться за адресою: Львівська область, Тростянець, урочище Трикутник, 1 отримав відмову у видачі пального та усне роз'яснення про те, що заправку автомобіля за наданими талонами не проводять.
У зв'язку з відмовою в заправці автомобіля, позивач звернувся до керівництва АЗК - 17007 з письмовим зверненням № 8 від 12.01.2021 з проханням надати пояснення про причини такої відмови.
АЗК - 17007 надала відповідь, у якій зазначила, що заправка автотранспорту бензином А-92 в кількості 2 220 л за усіма пред'явленими талонами на АЗК - 17007, с. Тростянець, урочище Трикутник, 1 не може здійснюватись з причин відсутності коштів на їх отоварення.
Окрім того, 13.01.2021 позивач звернувся до керівництва ТОВ «ГЛУСКО- КАРТ УКРАЇНА» з листом № 12, та отримали відповідь від 16.01.2021 про те, що у ТОВ «ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА» відсутні договірні відносини з ТОВ «ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС», листа-гарантії щодо дозволу на участь в тендері ТОВ «ГЛУСКО- КАРТ УКРАЇНА» не надавало. У відповіді також вказано те, що між ТОВ «ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА» та ТОВ «ІНТЕР КАРД» був укладений договір на продаж нафтопродуктів через мережу АЗС Сіизсо, проте останні порушили договірні зобов'язання в частині оплати отриманого палива, у зв'язку з чим перші зупинили постачання палива.
Позивач звертався до відповідача з претензією № 826 від 03.12.2020, в якій зазначив, що йому не вдається здійснити заправку на АЗС за адресою: Львівська область, Тростянець, урочище Трикутник, 1 та просив терміново усунути порушення договору та технічних вимог заявника.
Зазначену претензію відповідач отримав 11.12.2020, проте відповіді на неї матеріали справи не містять.
05.01.2021 позивач направив відповідачу ще одну претензію № 1 за вих. № 3, в якій просив надати дійсні талони, на підставі яких можна здійснити заправку автомобіля на АЗС Glusco, що знаходиться за адресою: Львівська область, Тростянець, урочище Трикутник, 1, або на іншій станції в межах 10 км від м. Миколаїв Львівської області, відповідно до умов Договору, або ж повернути кошти у сумі 40 981, 20 гривень в термін до 12.01.2021.
Відповіді на зазначену претензію матеріали справи не містять. Проте позивачем долучено до матеріалів справи лист-звернення відповідача № 1309/01 від 10.02.2021, в якому останній просив відтермінувати строки виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг. Додатком до цього листа є додаткова угода № 1, у п. 2 якої зазначено: «Відповідно до умов Договору та з метою виконання зобов'язань за Договором, Сторони, керуючись п. 4 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» погодились продовжити строк дії Договору та виконання зобов'язань за Договором до 31 грудня 2021 року, з відтермінуванням виконання зобов'язань Постачальника до 01.06.2021 року».
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача 40 981, 20 грн заборгованості та 552, 40 грн пені.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України № 281/171/578/155 від 20.05.2008 зазначено, що талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання умов договору № 23 від 02.09.2020 оплатив відповідачу вартість бензину на суму 40 981, 20 грн та отримав талони для заправки автомобілів.
Однак пред'явивши талони у кількості 2 200 л на АЗК-17007, такому було відмовлено у заправці із зазначенням причини - відсутність коштів на їх отоварення, що підтверджено листом від 12.01.2021.
Тобто відповідач не виконав своїх зобов'язань, що також підтверджується і надісланим проектом додаткової угоди № 1 від договору № 23 від 02.09.2020, в якому останній пропонував відтермінувати йому зобов'язання постачальника до 01.06.2021.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).
Враховуючи надіслання позивачем відповідачу претензії від 03.12.2020, яка отримана останнім 11.12.2020, відсутності у матеріалах справи доказів повернення відповідачем сплачених позивачем на виконання умов договору коштів та отоварення талонів, позовні вимоги в частині стягнення 40 981, 20 грн підлягають задоволенню.
Щодо заявленої до стягнення пені.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.
Позивачем заявлено до стягнення 552, 40 грн пені, нарахованої за період 18.12.2020-27.01.2021.
Проте позивач безпідставно почав нарахування пені з 18.12.2020, оскільки враховуючи отримання відповідачем претензії 11.12.2020, останній день семиденного строку і є 18.12.2020, тобто прострочення настало 19.12.2020.
Здійснивши власний розрахунок пені, судом встановлено, що до стягнення підлягає 537, 68 грн, а в задоволенні решти пені слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ГПК України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
Щодо судового збору.
В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Ойл Сервіс” (місцезнаходження: 79008, місто Львів, вул. Староєврейська, будинок 7А, ідент. код: 42647162) на користь Комунальної організації (установа, заклад) Миколаївський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (місцезнаходження: 81600, Львівська обл., Миколаївський р-н, місто Миколаїв, пл. Ринок, будинок 14, ідент. код: 22362152) 41 518, 88 грн, з яких: 40 981, 20 грн основної заборгованості, 537, 68 грн пені та 2 269, 20 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 14 .06.2021.
Суддя Галамай О. З.