просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
15 червня 2021 року м.Харків Справа № 913/373/21
Провадження №34/913/373/21
Суддя господарського суду Луганської області Іванов А.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Буд Компані» від 12.06.2021 про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Буд Компані», м. Сєвєродонецьк Луганської області,
до Служби автомобільних доріг у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області,
про визнання недійним дострокового одностороннього розірвання договору, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
Без повідомлення учасників справи
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Буд Компані» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Служби автомобільних доріг у Луганській області, в якій просило визнати недійсним дострокове одностороннє розірвання Договору підряду №16-2021 від 26.05 2021 на підставі рішення відповідача від 08.06.2021, яким Договір вважається розірваним, скасувати рішення Служби автомобільних доріг Луганської області про одностороннє розірвання Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021 та зобов'язати Службу автомобільних доріг у Луганській області виконати умови Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.05.2021 між сторонами було укладено Договір підряду №16-2021 від 26.05.2021 за результатами проведення Закупівлі за процедурою відкритих торгів. Вказаний Договір було оприлюднений відповідачем в системі PROZZORO 31.05.2021.
Однак, як вказує позивач, 10.06.2021 відповідач надіслав йому лист №1-978 від 08.06.2021, в якому повідомив останнього про прийняття рішення про розірвання в односторонньому порядку з 16.06.2021 Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021.
Позивач не погоджується з рішенням відповідача про розірвання в односторонньому порядку Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021 і, як наслідок, його фактичним одностороннім достроковим розірванням, вважає зазначені дії відповідача такими, що грубо порушують норми діючого законодавства та права Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Буд Компані».
Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2021 справу №913/373/21 передано на розгляд судді Іванову А.В.
Разом з позовною заявою 14.06.2021 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Буд Компані» надійшла заява від 12.06.2021 про забезпечення позову, в якій позивач просить зупинити дію рішення Служби автомобільних доріг Луганської області щодо одностороннього розірвання Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021, зокрема викладеного у листі №1-978 від 08.06.2021 «Щодо рішення замовника про розірвання договору», до набрання рішенням законної сили у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Буд Компані» до Служби автомобільних доріг Луганської області про визнання недійсним одностороннього розірвання договору.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що 08.06.2021 надіслав відповідачу Інформаційний запит №522 від 08.06.2021, в якому повідомив про заходи, які було ним вжито на виконання умов Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021 та про готовність до надання послуг (виконання робіт) згідно умов Договору. Проте, як вказує позивач, відповідачем вищезазначену інформацію було проігноровано. Натомість відповідачем надіслано позивачу повідомлення про дострокове одностороннє розірвання Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021. Позивач вважає, що в наслідок таких дій буде спричинено занепад відповідної інфраструктури у вигляді автомобільних доріг загального користування державного значення у Луганській області, а йому та державі будуть завдані значні збитки. В зв'язку з викладеним просить зупинити дію рішення відповідача.
Відповідно до витягу з протоколу з передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.06.2021 заяву у справі №913/373/21 передано на розгляд судді Іванову А.В.
Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).
За змістом п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду.
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Наведене узгоджується з позицією Верховного суду у складі Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 13.01.2020 року у справі №922/2163/17.
З матеріалів поданої заяви вбачається, що позивач в її обґрунтування посилається на те, що повідомляв відповідача про заходи, які було ним вжито на виконання умов Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021 та про готовність до надання послуг (виконання робіт) згідно умов Договору. У свою чергу, відповідач вищезазначену інформацію було проігнорував та надіслав позивачу повідомлення про дострокове одностороннє розірвання Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021. На думку позивача, в наслідок таких дій буде спричинено занепад відповідної інфраструктури у вигляді автомобільних доріг загального користування державного значення у Луганській області, а йому та державі будуть завдані значні збитки, в зв'язку з чим просив зупинити дію рішення Служби автомобільних доріг Луганської області щодо одностороннього розірвання Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021, зокрема викладеного у листі №1-978 від 08.06.2021 «Щодо рішення замовника про розірвання договору», до набрання рішенням законної сили у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Буд Компані» до Служби автомобільних доріг Луганської області про визнання недійсним одностороннього розірвання договору.
Разом з тим, для застосування заходів забезпечення позову, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
До того ж, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Суд зауважує, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати права осіб, які не є учасниками судового процесу або встановлювати обмеження, не пов'язані з предметом спору, що відповідає висновкам, наведеним у постанові Верховного Суду від 22.02.2018 у справі №910/15811/17.
При цьому, заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.
Однак у поданій до суду заяві про забезпечення позову позивачем не зазначено яким чином невжиття заходів забезпечення позову у цій справі унеможливить чи істотно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову. Доказів на підтвердження вказаного не надано.
Відтак, самі лише твердження позивача про те, що йому можуть бути завдані значні збитки, без належного обґрунтування яким чином невжиття заходів забезпечення позову у цій справі унеможливить чи істотно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову та без долучення відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Крім того, застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії рішення Служби автомобільних доріг Луганської області щодо одностороннього розірвання Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021, зокрема викладеного у листі №1-978 від 08.06.2021 «Щодо рішення замовника про розірвання договору», до набрання рішенням законної сили у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Буд Компані» до Служби автомобільних доріг Луганської області про визнання недійсним одностороннього розірвання договору, є втручанням у здійснення відповідачем господарської діяльності, що є неприпустимим, і за умови недоведеності наявності порушення прав заявника у зв'язку з прийняттям такого рішення свідчить про його неспівмірність та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи.
Згідно з абз. 3 п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За змістом статей 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи, що позивач не обґрунтував припущення того, що невжиття заходів до забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у даній справі, доказів на підтвердження можливості ухилення відповідача від виконання судового рішення не надав, суд приходить до висновку, що подана позивачем заява про забезпечення позову, за своїм змістом, зводиться лише до припущень щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, не містить документального обґрунтування та надання належних і допустимих доказів саме неможливості або істотного ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв'язку з чим в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Буд Компані» від 12.06.2021 про забезпечення позову у справі №913/373/21 слід відмовити.
Приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на заявника.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 79, 86, 129, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Буд Компані» від 12.06.2021 про забезпечення позову у справі №913/373/21 відмовити.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1 135 грн. 00 коп. покласти на заявника.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 15.06.2021 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та порядку, визначеному пп. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Суддя А.В. Іванов