ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.06.2021Справа № 910/9316/21
Суддя Сівакова В.В., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальне Рішення"
до Фізичної особи-підприємця Косенко Геннадія Сергійовича
про стягнення 33.097,20 грн
09.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальне Рішення" до Фізичної особи-підприємця Косенко Геннадія Сергійовича про стягнення 33.097,20 грн боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань по сплаті поставленого товару згідно видаткових накладних № 262 від 03.09.2020, № 266 від 22.09.2020 та № 271 від 29.09.2020.
Позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Проте у позовній заяві не наведений та до позову не поданий окремим документом обгрунтований розрахунок суми позову.
Відповідно до п.п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити:
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідно до видаткових накладних № 262 від 03.09.2020, № 266 від 22.09.2020 та № 271 від 29.09.2020 відповвдачу поставлений товар на загальну суму 33.097,20 грн, проте це не відповідає дійсності і загальна вартість товару згідно вказаних накладних становить 78.217,20 грн. При цьому позивач в позовній заяві не вказує на здійснення відповідачем часткової оплати товару.
Позивач в позовній заяві зазначає, що згідно акту взаємних розрахунків за період з 01.08.2020 по 20.10.2020 заборгвоаність становить 33.097,20 грн.
Суд відзначає, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік". Більш того, поданий позивачем акт взаємних розрахунків з боку відповідача не підписаний.
Згідно зі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. При цьому слід звернути увагу, що у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд з власної ініціативи не може збирати докази, що стосуються предмета спору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином, позивач в якості належних доказів надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів має подати розрахунковий документ (касовий чек, поштову квитанцію), який підтверджує факт прийняття для пересилання поштового відділенням зв'язку разом з описом вкладення кореспонденції у цінний лист, який підтверджує зміст поштового відправлення.
Незважаючи на згадку серед додатків до позовної заяви про те, що до позовної заяви додаються "докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу" фактично до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу, про що відділом діловодства Господарського суду міста Києва складено акт від 09.06.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання
- обґрунтованого розрахунку суми боргу;
- пояснення чи було здійснення часткової оплати товару відповідачем (за наявності надати відповідні докази);
- доказів надіслання відповідачу вказаних вище документів;
- доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Попередити позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набрала чинності 15.06.2021 та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В.Сівакова