ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.06.2021Справа № 910/5607/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в
порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали
господарської справи
за позовом Фермерського господарства «Добробут-10»
до Моторно транспортного страхового бюро України
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
на стороні відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове
товариство «Домінанта»
про стягнення 100 000,00 грн.
Фермерське господарство «Добробут-10» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторно транспортного страхового бюро України про стягнення 100 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі положень статей 20, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у відповідача виник обов'язок відшкодувати збитки понесені в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/5607/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Представник відповідача подав до суду відзив, у якому просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» в особі ліквідатора Горячова Василя Михайловича.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта».
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
За наслідками зіткнення двох автомобілів, що відбулось о 09 годині 16.12.2017 на проспекті Князя Володимира у місті Біла Церква було пошкоджено автомобіль «Jeep Grand Cheroke» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), який належить позивачу.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.01.2018 у справі № 357/15580/17 ОСОБА_1 визнано винним у здійсненні ДТП.
Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 210 від 22.12.2018 вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Jeep Grand Cheroke», реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 156 979, 50 грн.
Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Київського апеляційного суду від 05.10.2020 у справі № 357/9502/18 позов Фермерського господарства «Добробут-10» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Добробут-10» матеріальні збитки, завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 56 979, 50 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 05.10.2020 у справі № 357/9502/18 встановлено, що на час скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , була застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» згідно полісу № АО001818413, у якому страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну визначена у розмірі 100 000,00 грн.
Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Суд зазначає, що наведена правова норма встановлює обов'язок винної особи відшкодувати збитки лише у розмірі різниці між страховим відшкодуванням та розміром збитків.
Таким чином, стягненню з ОСОБА_1 підлягала лише сума, що перевищувала ліміт гарантованої страхової виплати, тобто 56 979, 50 грн. (156 979, 50 грн. суми збитків - 100 000, 00 грн. страхової суми).
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
За приписами статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Враховуючи наведене та умови полісу № АО001818413, суд дійшов висновку про те, що у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», у зв'язку з настанням ДТП, виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди у межах страхової суми 100 000, 00 грн.
Судом встановлено, що 13.06.2019 внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про рішення засновників юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» в результаті ліквідації.
З огляду на те, що Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» перебуває у стані припинення, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі статей 20, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суму страхового відшкодування у межах страхової суми 100 000, 00 грн., зазначеної у страховому полісі № АО001818413.
Пунктом 20.3 статті 20 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.
Згідно до пункту 41.1 статті 41 України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Тобто, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» визначено обов'язкові умови для проведення відповідачем регламентних виплат за страховика, що визнаний банкрутом або ліквідований, а саме: підтвердження факту визнання страховика банкрутом або його ліквідації; наявність невиконаних зобов'язань страховика за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; недостатність коштів та майна страховика для виконання цих зобов'язань.
Частиною першою статті 14 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України)
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частини перша та четверта статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Посилаючись на наявність у відповідача обов'язку здійснити відшкодування шкоди, завданої позивачу у результаті ДТП, позивач мав прямий процесуальний обов'язок довести суду належними та допустимими доказами наявність визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» обов'язкових умов для проведення МТСБУ регламентних виплат за страховика, що визнаний банкрутом або ліквідований.
Проте, матеріали справи не містять доказів завершення процедури ліквідації Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта».
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п'ята статті 104 Цивільного кодексу України).
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» перебуває у стані припинення.
Таким чином, процедура ліквідації юридичної особи страховика на момент розгляду справи не завершена.
Крім того, доказів, які б підтверджували факт недостатності у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» коштів та/або майна для виконання його зобов'язань за страховим полісом № АО001818413 щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 100 000, 00 грн. позивач суду не надав.
З огляду на вищевикладене, позивач не довів суду наявність обов'язкових умов для прийняття відповідачем зобов'язання Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 100 000, 00 грн.
Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.Ю.Кирилюк