ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.06.2021Справа № 910/9414/21
Суддя Господарського суду міста Києва Алєєва І.В. розглянувши заяву б/н від 04.06.2021 року «Про видачу судового наказу» ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ - ПІДПРИЄМЦЯ СКЛЯРЕНКО ОЛЕКСАНДРИ ВІТАЛІЇВНИ до боржника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРУЗЕР ТОРГ» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРУЗЕР ТОРГ» - 159 000, 00 грн. за договором постачання №19/03/21 від 19.03.2021 та судового збору в розмірі 227, 00 грн, -
10.06.2021 року до Господарського суду міст Києва надійшла заява б/н від 04.05.2021 б/н від 04.06.2021 року «Про видачу судового наказу» ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ - ПІДПРИЄМЦЯ СКЛЯРЕНКО ОЛЕКСАНДРИ ВІТАЛІЇВНИ до боржника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРУЗЕР ТОРГ» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРУЗЕР ТОРГ» - 159 000, 00 грн. за договором постачання №19/03/21 від 19.03.2021 та судового збору в розмірі 227, 00 грн.
Крім того, у поданій заяві заявник просить стягнути з боржника на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. (сім тисяч гривень).
За результатами розгляду вказаної заяви Господарським судом міста Києва 15.06.2021 року видано судовий наказ, яким стягнуто з Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРУЗЕР ТОРГ» (Україна, 01001, місто Київ, ПРОВУЛОК РИЛЬСЬКИЙ, будинок 4, офіс 344; код 42643283) на користь ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ - ПІДПРИЄМЦЯ СКЛЯРЕНКО ОЛЕКСАНДРИ ВІТАЛІЇВНИ ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) - 159 000, 00 грн. за договором постачання №19/03/21 від 19.03.2021 та судового збору в розмірі 227, 00 грн.
За приписами ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.
Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
В свою чергу стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРУЗЕР ТОРГ» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. суперечить самій суті наказного провадження, оскільки договір не є укладеним між заявником та боржником, а розмір витрат не є неоспорюваною заборгованістю.
При цьому нормами процесуального закону не передбачено стягнення з боржника у наказному провадженні сум, які відмінні від неоспорюваної заборгованості та витрат зі сплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу.
Зокрема, частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною першою ст. 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Проте розділ ІІ Господарського процесуального кодексу України, яким регулюється наказне провадження, не передбачає подання будь-якої заяви по суті спору, що унеможливлює подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.
Стаття 126 Господарського процесуального кодексу України визначає, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Виходячи з вище наведеного в сукупності, суд зазначає, що процесуальний закон не передбачає розподілу будь-яких судових витрат, окрім судового збору в порядку здійснення судочинства у наказному провадженні, що свідчить про те, що заявлена заявником вимога не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Таким чином, вимога про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРУЗЕР ТОРГ» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. не є вимогою, за якою може бути виданий судовий наказ згідно з ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу (ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку(ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 147, 148, 150, 152-155 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Відмовити ФІЗИЧНІЙ ОСОБІ - ПІДПРИЄМЦЮ СКЛЯРЕНКО ОЛЕКСАНДРІ ВІТАЛІЇВНІ у видачі судового наказу за вимогою до боржника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРУЗЕР ТОРГ» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В. Алєєва