ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.06.2021Справа № 910/6206/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вілидж"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферма-ОС"
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Кошляк М.І.
Представники учасників справи:
від позивача Гасанов Р.А. (адвокат), Квасниця Я.М. (адвокат);
від відповідача Пономаренко К.П. (адвокат).
В судовому засіданні 01.06.2021 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників позивача та відповідача, що повне рішення буде складено 15.06.2021 року.
05 травня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вілидж" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 04.05.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферма-ОС" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 03/06-18 від 04.06.2018 року в розмірі 569 306,23 грн., з них: основного боргу - 500 000,00 грн. (п'ятсот тисяч гривень), 3% річних - 25 696,23 грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот дев'яносто шість гривень 23 копійки) та інфляційних витрат - 43 610,00 грн. (сорок три тисячі шістсот десять гривень).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу № 03/06-18 від 04.06.2018 року, зокрема, не здійснив поставку попередньо оплаченого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/6206/20 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.06.2020 року.
В підготовчому засіданні 02.06.2020 року судом оголошувалася перерва.
В підготовчому засіданні 16.06.2020 року судом оголошувалася перерва.
Згідно ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Так, суд відмічає, що в підготовчому засіданні 16.06.2020 року судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів.
В підготовчих засіданнях 14.07.2020 року та 28.07.2020 року судом оголошувалася перерва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 року у справі № 910/6206/20 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
31.08.2020 року матеріали справи було скеровано до експертної установи.
25.03.2021 року через відділ діловодства суду Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз супровідним листом № 21532ч21534/20-32 від 22.03.2021 року були повернуті матеріали справи № 910/6206/20 разом з висновком експертів № 21532ч21534/20-32 від 22.03.2021 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 року поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 13.04.2021 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 року підготовче засідання відкладено на 27.04.2021 року.
За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Так, в підготовчому засіданні 27.04.2021 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/6206/20 до судового розгляду по суті на 11.05.2021 року.
В судових засіданнях 11.05.2021 року та 25.05.2021 року судом оголошувалася перерва.
В судовому засіданні 01.06.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
04.06.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Вілидж" (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферма-ОС" (надалі - відповідач, продавець) укладено договір купівлі-продажу № 03/06-18 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити відповідно до умов даного договору велику рогату худобу у живій вазі, іменовану надалі товар.
За умовами п. 3.2. договору, покупець здійснює попередню оплату товару шляхом прямого перерахування коштів на поточний рахунок продавця на підставі рахунка, виставленого продавцем. Датою оплати товару вважається дата зарахування коштів на рахунок продавця.
У додатку № 1 від 28.12.2018 року до договору визначено, що загальна вага ВРХ (далі - товар) по цьому додатку складає 12500 кілограмів, за ціною 40,00грн/кг, на загальну суму 500 000,00 грн. без ПДВ. Термін відвантаження товару по цьому додатку 28 грудня 2018 року.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 03/06-18 від 04.06.2018 року здійснив попередню оплату за товар у розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 13.06.2018 року та від 27.09.2018 року.
Проте, на твердження позивача, відповідач свої зобов'язання не виконав, поставку обумовленого сторонами товару позивачу не здійснив, чим допустив порушення господарського зобов'язання.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, мотивуючи це тим, що товар за договором був поставлений позивачу та прийнятий ним без зауважень щодо якості, кількості, асортименту, на підтвердження чого надав видаткову накладну (расходную накладную) № 2 від 28.12.2018 року на суму 500 000,00 грн. Товар за вказаною накладною був прийнятий директором ТОВ "Агро-Вілидж" - ОСОБА_1 на підставі довіреності № 7 від 26.12.2018 року.
В свою чергу, позивач стверджує, що видаткова накладна (расходная накладная) № 2 від 28.12.2018 року на суму 500 000,00 грн. та довіреність № 7 від 26.12.2018 року ОСОБА_1 , як директором ТОВ "Агро-Вілидж" не підписувались та товар не отримувався, а підписи на цих документах є підробленими.
Як вказує позивач, відповідно до Реєстру наявності ідентифікованих і зараєстрованих тварин в реєстрі тварин за період з 13.12.2018 року по 01.02.2019 року вказані у видатковій накладній № 2 від 28.12.2018 року тварини не були на балансі ТОВ "Агро-Вілидж" та за вказаним підприємством не рахувались, що додатково підтверджує факт не поставки товару.
Крім того, листом № 684/8-11 від 10.06.2020 року ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» повідомило, що вказані у видатковій накладній № 2 від 28.12.2018 року тварини належали на праві власності ТОВ «Ферма-ОС» до 18.09.2019 року та 19.09.2019 року були виведені з Єдиного державного реєстру тварин за результатами перевірки наявності поголів'я.
У листі № 88 від 20.05.2020 року Бориспільська районна державна лікарня ветеринарної медицини повідомила, що ТОВ «Ферма-ОС» не зверталося за отриманням ветеринарного свідоцтва Ф-1 та інших супровідних документів на переміщення тварин з ТОВ «Ферма-ОС» на адресу ТОВ «Агро-Вілидж».
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина друга статті 693 ЦК України).
Як вже було встановлено судом вище, 04.06.2018 року між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, було укладено договір купівлі-продажу № 03/06-18, за умовами якого, продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити відповідно до умов даного договору велику рогату худобу у живій вазі, іменовану надалі товар.
З наявних в матеріалах справи банківських виписок від 13.06.2018 року та від 27.09.2018 року вбачається, що позивач здійснив попередню оплату за товар у розмірі 500 000,00 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказав, що відповідач свої зобов'язання не виконав, поставку обумовленого сторонами товару позивачу не здійснив, у зв'язку з чим просив повернути суму попередньої оплати у розмірі 500 000,00 грн.
Натомість відповідач проти доводів позивача заперечив та вказав, що здійснив поставку обумовленого товару, що підтверджується видатковою накладною № 2 від 28.12.2018 року на суму 500 000,00 грн. Товар був прийнятий директором ТОВ "Агро-Вілидж" - ОСОБА_1 на підставі довіреності № 7 від 26.12.2018 року.
Як стверджує позивач, видаткова накладна (расходная накладная) № 2 від 28.12.2018 року на суму 500 000,00 грн. та довіреність № 7 від 26.12.2018 року ОСОБА_1 , як директором ТОВ "Агро-Вілидж" не підписувались та товар не отримувався, а підписи на цих документах є підробленими.
У відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Так, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, ідентифікації підписів, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору, ухвалою суду від 04.08.2020 року призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення експертів поставити наступні питання:
- Чи виконано підпис на видатковій накладній (расходной накладной) № 2 від 28.12.2018 року від покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вілидж" в графі "Получил(а)" директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вілидж" - ОСОБА_1 особисто чи іншою особою?
- Чи виконано підпис на довіреності № 7 від 26.12.2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вілидж" в графі "Підпис ___ (зразок підпису особи, що одержала довіреність) ___ засвідчую" та в графі "Керівник підприємства" директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вілидж" - ОСОБА_1 особисто чи іншою особою?
- Чи виконані підписи від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вілидж" ОСОБА_1 однією і тією ж особою на наступних документах:
- видатковій накладній (расходной накладной) № 2 від 28.12.2018 року;
- довіреності № 7 від 26.12.2018 року;
- договорі купівлі-продажу № 03/06-18 від 04.06.2018 року, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Вілидж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферма-ОС" та додатку № 1 від 28.12.2018 року до цього договору?
У висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 21532ч21534/20-32 від 22.03.2021 року встановлено наступне:
- підписи від імені ОСОБА_1 , які містяться: у графі «ПОКУПЕЦЬ» на лицевій стороні додатка № 1 від 28.12.2018 до договору купівлі-продажу №03/06-18 від 04.06.2018 (матеріали г/с №910/6206/20 - а.с. 165), у графі «ПОКУПЕЦЬ» на зворотній стороні аркуша договору №03/06-18 купівлі-продажу від 04.06.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Вілидж» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферма-ОС» (матеріали г/с №910/6206/20 - а.с. 166), у графах «Підпис» та «Керівник підприємства» на лицевій стороні другого аркуша довіреності 07 від 26.12.2018 (матеріали г/с №910/6206/20 - а.с. 167, 168), у графі «Получил(а)» на лицевій стороні видаткової накладної №2 від 28.12.2018 (матеріали г/с №910/6206/20 - а.с. 169), виконані письмовими приладами без застосування технічних засобів та без попередньої технічної підготовки;
- підписи від імені ОСОБА_1 , які містяться: у графі «ПОКУПЕЦЬ» на лицевій стороні додатка №1 від 28.12.2018 до договору купівлі-продажу №03/06-18 від 04.06.2018 (матеріали г/с №910/6206/20 - a.с. 165), у графі «ПОКУПЕЦЬ» на зворотній стороні аркуша договору №03/06-18 купівлі-продажу від 04.06.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Вілидж» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферма-ОС» (матеріали г/с №910/6206/20 - а.с. 166), у рах «Підпис) та «Керівник підприємства» на лицевій стороні другого аркуша довіреності № 7 від 26.12.2018 (матеріали г/с №910/6206/20 - a.с. 167, 168 у графі «Получил(а)» на лицевій стороні видаткової накладної №2 від 28.12.2018 (матеріали г/с №910/6206/20 - а.с. 169), виконані однією особою;
- вирішити питання «Чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 , які містяться: у графі «ПОКУПЕЦЬ» на лицевій стороні додатка №1 від 28.12.2018 до договору купівлі-продажу №03/06-18 від 04.06.2018 (матеріали г/с №910/6206/20 - а.с. 165), у графі «ПОКУПЕЦЬ» на зворотній стороні договору №03/06-18 купівлі-продажу від 04.06.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Вілидж» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферма-ОС» (матеріали г/с №910/6206/20 - a.с. 166), у графах «Підпис» та «Керівник підприємства» на лицевій стороні другого аркуша довіреності №7 від 26.12.2018 (матеріали г/с №910/6206/20 - a.с. 167, 168), у графі «Получил(а)» на лицевій стороні видаткової накладної №2 від 28.12.2018 (матеріали г/с №910/6206/20 - а.с. 169), ОСОБА_1 або іншою особою?», не виявилось можливим із причин, викладених у п. 3 дослідницької частини.
У відповідності до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Із матеріалів Висновку вбачається, що він обґрунтований, містить докладний опис проведених досліджень, висновки з поставлених перед експертами питань, містить підписи судових експертів про їх попередження щодо кримінальної відповідальності за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову від надання висновку за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, а будь-яких обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність Висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи учасниками справи не наведено, судом не встановлено.
Відтак, наданий Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз Висновок є належним та допустимим в розумінні ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказом у справі.
Надавши правову кваліфікацію вказаним обставинам, наданим доказам та оцінивши пояснення сторін, суд не приймає до уваги твердження позивача, що директор ТОВ "Агро-Вілидж" ОСОБА_1 не підписував видаткову накладну (расходную накладную) № 2 від 28.12.2018 року на суму 500 000,00 грн. та довіреність № 7 від 26.12.2018 року, з огляду на наступне.
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено порядок оформлення документів, які можуть підтверджувати господарські операції.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
За змістом пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Вимоги щодо оформлення первинних документів наведені у пункті 2.4 Положення, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5).
З системного аналізу вищевикладених законодавчих приписів слідує, що первинні документи складаються господарюючими суб'єктами за результатами проведених між ним господарських операцій, а внесення до таких первинних документів відомостей та реквізитів спрямоване на ідентифікацію господарських операцій, зокрема за певним видом зобов'язань, які у свою чергу виникають з визначених законом підстав, зокрема договорів.
Дослідивши надану відповідачем видаткову накладну (расходную накладную) № 2 від 28.12.2018 року, суд встановив, що дана видаткова накладна містить найменування юридичних осіб, перелік товару, його вартість, підписи та печатки товариств, а також інші реквізити, вона відповідає вимогам закону та, на переконання суду, є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції.
Частинами 1 та 4 статті 58-1 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент поставки товару) визначено, що суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.
Відповідно до пунктів 1, 5, 9, 10 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 червня 2015 року №1000/5 (в редакції чинній на момент поставки товару) право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду (далі - печатка установи) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом.
На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності).
Розпорядчим документом керівника установи визначаються порядок використання, місце зберігання печатки установи і посадові особи, відповідальні за її зберігання, а також перелік посадових осіб, підписи яких скріплюються печаткою установи.
Відбиток печатки, що засвідчує підпис посадової особи, ставиться таким чином, щоб він охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ, але не підпис посадової особи. У документах, створених на основі уніфікованих форм, печатка ставиться на окремо виділеному для цього місці з відміткою "М. П.".
Облік усіх печаток та штампів, що застосовуються в установі, ведеться у журналі за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Видача печаток, штампів посадовим особам здійснюється під підпис у відповідному журналі. Печатки зберігаються у шафах (сейфах), що надійно замикаються і опечатуються.
Водночас, суд відзначає, що позивачем не надано належних доказів в підтвердження протиправного використання печатки іншою особою або належних доказів втрати, викрадення печатки ТОВ "Агро-Вілидж".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин" Єдиний державний реєстр тварин - електронна база даних про ідентифікованих тварин, їх власників/утримувачів, господарства, переміщення, забій, утилізацію, загибель, падіж таких тварин (п. 2); ідентифікаційні документи - документи встановленого зразка, що видаються на тварину (паспорт великої рогатої худоби, паспорт коня, реєстраційне свідоцтво свиней, реєстраційне свідоцтво овець/кіз) (п. 3); переміщення - процес, результатом якого є зміна господарства, в якому перебуває тварина, або зміна її власника/утримувача (п. 6); реєстрація - внесення до Єдиного державного реєстру тварин даних про ідентифіковану тварину, її власника/утримувача, господарство, переміщення, забій, утилізацію, загибель, падіж (п. 7).
Статтею 5 вказаного Закону передбачені певні права та обов'язки юридичних, фізичних осіб та Адміністратора Єдиного державного реєстру тварин. Так юридичні та фізичні особи, що провадять діяльність з розведення та утримання тварин, зобов'язані, зокрема, подавати для реєстрації дані про ідентифікованих тварин, господарства їх розведення та утримання, переміщення, забій, утилізацію, загибель, падіж тварин; ідентифікувати усіх тварин у господарстві; здійснювати переміщення тварин з ідентифікаційними документами; подавати дані до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, про усі переміщення тварин, надходження нових тварин у господарство, а також забій, утилізацію, падіж тварин протягом 5 робочих днів з дати таких дій або подій.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 04.12.2017 № 642 затверджено Порядок оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби, яким встановлює вимоги до оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби, визначений порядок видачі та обміну паспорта, зміст та форма бланка.
В статті 37 Закону України "Про ветеринарну медицину" визначені обов'язки осіб, які утримують тварин чи беруть участь у їх обігу, в частині охорони здоров'я тварин та забезпечення виконання ветеринарно-санітарних заходів.
Разом з тим, вказані положення законодавства не спростовують той факт, що товар за договором купівлі-продажу тварин позивачу був переданий, що підтверджується підписаною та скріпленою печатками сторін без зауважень видатковою накладною.
Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно (ч. 2).
Виключення з цього правила існує щодо моменту переходу права власності за договорами, які підлягають нотаріальному посвідченню, та щодо переходу права власності на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації.
Договори про купівлю-продаж худоби відповідно до вимог законодавства не повинні реєструватись, права власності на неї також.
Згідно положень Закону України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин" відбувається реєстрація даних про тварин та їх власників, що не є тотожним інституту реєстрації права власності на певний об'єкт. Особливих правил переходу права власності за вказаних законом не передбачено, тому для купівлі-продажу тварин діє загальне правило переходу права власності за договором - з моменту передання майна.
Отже, надававши правову кваліфікацію наданим доказам, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів в аспекті ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин.
Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 15.06.2021р.
Суддя О.В. Котков