ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.06.2021Справа № 910/683/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 10/8)
про стягнення 3 173 705,27 грн.
за участю представників
від позивача: Кривошея Д.А.
від відповідача: Зініна Н.М.
У судовому засіданні 09.06.2021, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду міста Києва звернулось Міністерство оборони України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" про стягнення 3 173 705,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч договору №286/2/18/175 від 29.12.2018 порушив його умови щодо своєчасного надання послуг із забезпечення харчовими продуктами та щодо недоведення встановлених норм харчування, що в свою чергу стало підставою для нарахування останньому штрафних санкцій у розмірі 3 173 705,27 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Міністерство оборони України було залишено без руху.
25.01.2021 до загального відділу діловодства господарського суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 20.01.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/683/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 24.02.2021.
24.02.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає про сплив спеціального строку позовної давності та про відсутність у позивача юридичних та фактичних підстав для нарахування та стягнення штрафних санкцій. За доводами відповідача, із відомостей, які вказані у наданих позивачем Актах порушень договірних зобов'язань суб'єктом господарювання та доданих до них документів, не вбачається жодних фактів не доведення встановлених норм харчування військовослужбовців при надані відповідачем послуг, а тому вважати випадки невиконання чи неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань неможливо.
У судовому засіданні 24.02.2021 суд долучив до матеріалів справи поданий відповідачем відзив та на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 10.03.2021.
02.03.2021 до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечує щодо доводів відповідача та просить суд визнати поважною причину пропуску спеціального строку позовної давності та поновити його, з огляду на встановлення Кабінетом Міністрів України на всій території України карантинних заходів. У відповіді на відзив позивач також зазначає, що позовна вимога в частині стягнення штрафу за порушення освіження у військовій частині НОМЕР_1 , який був помилково нарахований на суму 1 579,89 грн, не підлягає розгляду.
У судовому засіданні 10.03.2021 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 24.03.2021.
24.03.2021 до канцелярії суду надійшла заява позивача про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 24.03.2021 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 14.04.2021.
12.04.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без їх участі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 суд ухвалив перейти зі стадії розгляду справи №910/683/21 по суті на стадію підготовчого провадження, призначити підготовче засідання на 12.05.2021.
У судовому засіданні 12.05.2021 суд долучив до матеріалів справи подані позивачем копії додаткових угод до договору та на місці ухвалив витребувати у позивача докази та відкласти підготовче засідання на 26.05.2021.
17.05.2021 через загальний відділ діловодства надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній повідомив про помилкове нарахування відповідачу штрафу за Актом №1279 від 02.04.2020 на суму 1 579,89 грн, оскільки вищевказаний Акт стосується іншого договору, та просив суд не враховувати зазначену вимогу на суму 1 579,89 грн.
26.05.2021 до канцелярії суду надійшли письмові пояснення відповідача, у який останній зазначає, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи оформленні з порушенням вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» та наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 року № 440 «Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України», а тому не можуть розглядатися в якості належних та допустимих доказів щодо підтвердження наявності порушень умов договору відповідачем.
У судовому засіданні 26.05.2021 суд прийняв до розгляду заяву позивача, розцінивши її як заяву про зменшення розміру позовних вимог, та на місці ухвалив закрити підготовче провадження, призначивши розгляд справи по суті на 09.06.2021.
У судовому засіданні 09.06.2021 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору. Представник відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
29.12.2018 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" (виконавець) було укладено договір про закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації № 286/2/18/175 (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець відповідач зобов'язується у 2019 році надати Міністерству оборони України послуги, послуги з організації харчування (55320000-9), в тому числі зазначені у специфікації до цього договору, освіження продовольства, а замовник - прийняти послуги і оплатити у строки та за цінами згідно з положеннями цього договору (п. 2.1 договору).
Згідно з п. 1 договору харчування включає в себе наступні види послуг: послуги з харчування; послуга щодо забезпечення харчуванням, а саме: приготування та подавання готових страв, виготовлених з харчових продуктів відповідача у місці розташування військових частин (установ, закладів), у тому числі, військових частин (установ, закладів), що прикріплені на продовольче забезпечення у тому числі годування штатних тварин; послуга щодо забезпечення харчовими продуктами; постачання/доставка харчових продуктів консервованих, концентрованих харчових продуктів для приготування страв, у тому числі, годування штатних тварин; освіження наявних запасів продовольства; постачання харчових продуктів консервованих, концентрованих харчових продуктів для закладення на зберігання під час освіження наявних запасів продовольства військової частини.
Відповідно до п. 2.4 договору сторони встановили, що ціна, кількість та строки надання послуг зазначаються у специфікації до договору.
Відповідно до специфікації договору, загальна вартість послуг з ПДВ становить 208 770 258,00 грн.
Згідно з п. 3.2 договору послуги надаються відповідно до законодавства України, а саме: Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”, постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426 “Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту”, постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2001 № 1348 “Про норми годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ та установ кримінально-виконавчої системи”, наказів Міністерства оборони України від 09.02.2016 № 62 “Про затвердження Інструкції з організації продовольчого забезпечення Збройних Сил України та годування штатних тварин військових частин Збройних Сил України шляхом залучення суб'єктів господарювання”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.03.2016 за № 361/24891, від 29.07.2016 № 390 “Про затвердження норм забезпечення столово-кухонним посудом, обладнанням, інвентарем та мийними засобами Збройних Сил України на мирній час”, від 29.02.2016 № 114 “Про затвердження типових договорів позички рухомого та нерухомого майна, необхідного для організації харчування особового складу Збройних Сил України”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.03.2016 за № 429/28559, наказу Міністра оборони України від 09.12.2002 № 402 “Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час” та інших нормативно-правових актів України, а також прийнятих під час дії договору нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання відносин визначених умовами договору.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що: 1) харчові продукти, які використовуються виконавцем для надання послуг за цим договором повинні відповідати вимогам чинних стандартів для харчових продуктів: ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ У та ТУ, розробленими та затвердженими Міністерством оборони України, які зареєстровані установленим порядком відповідно до чинного законодавства; 2) поставку харчових продуктів, на які відсутні державні стандарти або ТУ Міноборони дозволяється здійснювати за ТУ виробника; 3) харчові продукти, виготовлені відповідно ТУ, при поставці першої партії товару, повинні проходити обов'язковий контроль в уповноважених лабораторіях Міноборони та Збройних Сил України; 4) відбір зразків харчових продуктів, що підлягають дослідженню в уповноважених установах Міністерства оборони України або Збройних сил України здійснюється відповідно до Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 №833; 5) кожна партія харчових продуктів, які використовуються виконавцем для надання послуг, повинні супроводжуватись документами, що підтверджують безпечність та якість харчових продуктів, у тому числі, забезпечують їх простежуваність, відповідно до Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”; 6) маркування харчових продуктів повинно відповідати вимогам наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 №487 “Про затвердження Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів” (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2011 №183/18921, а також виконавець має надати наступну інформацію щодо харчових продуктів: а) країну-виробника; б) назву продукту; в) склад продукту; г) номер партії виробника; ґ) дату виробництва; д) кількість одиниць упаковок; е) кінцеву дату споживання “Вжити до”; 7) повсякденний набір сухих продуктів, який постачається виконавцем у комплекті, повинен супроводжуватися документами, що підтверджують безпечність та якість харчових продуктів, у тому числі, забезпечують їх простежуваність, відповідно до Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”; 8) кожна партія повсякденного набору сухих продуктів повинна мати зведений протокол випробувань на харчові продукти, які входять до складу комплекту, виданий уповноваженою установою ветеринарної медицини Міністерства оборони України або Збройних сил України або уповноваженою незалежною лабораторією; 9) виконавець гарантує належну якість, безпечність, комплектність і відповідність ТУ У 8010185.001-2001 “Повсякденний набір сухих продуктів. Технічні умови” поставлених повсякденних наборів сухих продуктів протягом гарантійного терміну їх зберігання; 10) у разі встановлення порушення вимог чинних нормативних актів щодо якості, порядку фасування, маркування комплектуючих зі складу повсякденних наборів сухих продуктів відповідач за власний рахунок здійснює їх заміну на якісну продукцію у термін до тридцяти діб; 11) під час забезпечення виконавцем харчовими продуктами, у разі виникнення сумніву щодо відповідності до якості, маркування та етикетування, фасування, та стану упаковки, на вимогу замовника, або представника замовника застосовується обов'язковий контроль на сумнівну продукцію в уповноважених установах ветеринарної медицини Міністерства оборони України. Рішення щодо подальшого використання продукції приймається за результатами проведених досліджень.
Згідно з п. 3.4 договору, під час надання послуг із забезпечення харчуванням виконавець забезпечує належні умови для якісного зберігання харчових продуктів на продовольчих складах та у виробничих приміщеннях згідно вимог чинних стандартів з урахуванням актів прийому-передачі майна.
Відповідно до положень п. 3.5 договору приймання послуг за якістю та обсягом здійснюють представники замовника відповідно до вимог чинного законодавства у присутності представника виконавця. Якість та обсяг наданих послуг щодо забезпечення харчуванням оформлюється актом приймання наданих послуг з харчування (додаток № 4 до Наказу № 62 від 09.02.2016), який складається представником виконавця та представником замовника щоденно у трьох примірниках: перший - замовнику; другий - представнику замовника; третій - представнику виконавця. Якість та обсяг наданих послуг щодо забезпечення харчовими продуктами оформлюється актом приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами (додаток № 6 до Наказу №62 від 09.02.2016), який підтверджує виконання своїх зобов'язань виконавцем за відповідний період. Акт складається не частіше ніж тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця), але не більше ніж 5 робочих днів з часу отримання послуг в повному обсязі: перший примірник - замовнику, другий - представнику замовника; третій - представнику виконавця та підписується: перший примірник - замовником, представниками замовника та представниками виконавця, другий та третій - представниками замовника і представниками виконавця.
Згідно п.6.4 договору послуги надаються особовому складу військових частин, зазначених у пунктах 2.2 та 2.3 договору в межах дислокації військових частин, а також особовому складу військових частин, що прикріплені на продовольче забезпечення та іншим особам, які мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин, згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України нормами харчування та вимогами законодавства України.
Послуги можуть надаватися в інших місцях, які встановлюються Представником Замовника відповідно до свого розпорядку дня та специфіки завдань, які виконуються військовою частиною.
Відповідно до п.6.4.1 договору обсяги послуг щодо забезпечення харчуванням визначає Представник Замовника шляхом подачі Виконавцю заявки на приготування їжі, на необхідну кількість осіб, за кожною нормою харчування (годування) у розрізі асортименту харчових продуктів на підставі розкладок продуктів, додаткових норм і додаткових продуктів щодоби до 18.00 дня, що передує дню отримання Послуг у двох примірниках. Перший - залишається у Представника Виконавця, другий - в їдальні та повертається Представнику Замовника наступного дня.
Пунктом 6.4.2 передбачено, що обсяги послуг щодо забезпечення харчовими продуктами визначає Представник Замовника шляхом подачі Виконавцю щодекадно шостого, шістнадцятого та двадцять шостого числа кожного місяця, до дванадцятої години, заявки на харчові продукти у розрізі асортименту харчових продуктів за кожною нормою харчування (годування).
Харчові продукти, які використовуються Виконавцем для надання послуг за цим Договором повинні відповідати вимогам чинних стандартів для харчових продуктів: ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ У та ТУ, розробленими та затвердженими Міністерством оборони України, які зареєстровані установленим порядком відповідно до чинного законодавства.
Кожна партія харчових продуктів, які використовуються Виконавцем для надання Послуг, повинні супроводжуватись документами, що підтверджують безпечність та якість харчових продуктів, у тому числі забезпечують їх простежуваність, відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
Послуги щодо забезпечення харчуванням, забезпечення продовольством, його підвозу та транспортування готових страв надаються відповідно до санітарних норм і правил згідно з законодавством України.
Відповідно до абзацу 9 підпункту 8.2.1. пункту 8.2 розділу VIII Договору у разі виявлення порушень договірних зобов'язань, щодо постачання Виконавцем харчових продуктів з порушенням маркування та харчових продуктів, які є небезпечними Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості наданої Послуги, відповідно до акту приймання послуг із забезпеченням продуктами харчування.
Згідно абзацу 1 підпункту 8.2.2. пункту 8.2 розділу VIII договору при порушенні умов цього договору щодо строків надання Послуг, визначених внутрішнім розпорядком Представника Замовника та обумовленою специфікою завдань, які він виконує, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% вартості послуг за окремими прийомами їжі за кожний встановлений і зафіксований випадок.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 8.2.2. пункту 8.2 розділу VIII договору при відмові від надання послуг, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% вартості невиконаної суми зобов'язань.
Згідно з пункту 11.1. договору (в редакції додаткової угоди № 21) строк його дії визначено сторонами до 31.12.2020 року.
За доводами позивача, спір у справі виник у зв'язку з тим, що при наданні відповідачем послуг з харчування було виявлено порушення умов зазначеного договору, внаслідок чого позивачем нараховані штрафні санкції, що передбачені умовами договору на загальну суму 3 172 125,38 грн, з урахуванням поданої заяви про уточнення від 17.05.2021.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Як вбачається зі змісту договору, сторони передбачили, що при виявленні порушень будь-яких умов договору, представником замовника складається Акт про порушенням договірних зобов'язань за участі представника постачальника, а у разі його відсутності або відмови - членами комісії та засвідчується їх підписами.
Судом встановлено, що відповідно до Акту військової частини НОМЕР_2 про порушення суб'єктом господарювання договірних зобов'язань №9/пс від 29.01.2020 та Акту приймання №ЗПХ-21/1556 послуг щодо забезпечення харчовими продуктами в/ч НОМЕР_2 м. Мукачеве з 1 по 10 лютого 2020 року, позивачем було нараховано відповідачу штрафні санкції у загальному розмірі 586 845 грн, з яких:
- 434 700 грн. - нараховано у відповідності до абзацу 9 підпункту 8.2.1. Договору за порушення вимог пунктів 3.1 та 3.3 Договору щодо виявлення небезпечних харчових продуктів (з ознаками псування, з порушенням маркування);
- 152 145 грн. - нараховано відповідно до абзацу 2 підпункту 8.2.2. Договору за порушення Виконавцем умов Договору щодо своєчасності надання послуг із забезпечення харчовими продуктами.
Відповідно до абзаців 1, 11, та 16 підпункту 3.3. Договору харчові продукти, які використовуються Виконавцем для надання Послуг за цим Договором повинні відповідати аямогам чинних стандартів для харчових продуктів: ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ У та ТУ, розробленими та затвердженими Міністерством оборони України, які зареєстровані установленим порядком відповідно до чинного законодавства.
Під час забезпечення Виконавцем харчовими продуктами, у разі виникнення сумніву щодо відповідності до якості, маркування та етикетування, фасування, та стану упаковки, на вимогу Замовника, або Представника замовника застосовується обов'язковий контроль на сумнівну продукцію в установі безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини. Рішення щодо подальшого використання продукції приймається за результатами проведених досліджень.
Крім того, згідно абз. 1 підпункту 6.17.1. Контроль за станом виконання договірних послуг Виконавцем здійснюють Замовник та Представник Замовника.
Абзацом 4 вказаного підпункту визначено, що якщо під час здійснення контрольного заходу щодо якості послуг із забезпечення харчуванням, харчовими продуктами за результатами оцінки Представника Замовника існує обгрунтована підозра або встановлено, що харчовий продукт або інший об'єкт санітарних заходів є небезпечним чи непридатним до споживання та використання, зразок такого продукту відбирається у трьох юридично та аналітично однакових екземплярах у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2002 року № 833 “Про затвердження Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень”. Один з яких направляється до установи безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини для проведення досліджень, другий в присутності Представника Виконавця передається на зберігання до військової частини як контрольний зразок, а третій передається Представнику Виконавця.
Відповідно до підпункту 6.17.2. Будь-які контрольні заходи здійснюються Представниками Замовника, в обов'язковій присутності представника Виконавця, в разі відсутності представника Виконавця та/або його відмови - комісійно (у складі не менше трьох осіб представника Замовника).
Результати проведення контрольних заходів оформлюються актом контролю, який складається в довільній формі, та підписується Представником Замовника, що здійснював перевірку, та представником Виконавця, а у разі його відсутності або відмови - членами комісії.
Крім того, у разі відмови представника Виконавця підписувати акт про порушення договірних зобов'язань, цей факт фіксується підписами членів комісії, після чого акт про порушення договірних зобов'язань, надсилається Замовнику (п. 6.17.3 договору).
Суд зазначає, що зі змісту вказаного акту не вбачається, що під час його складання та виявлення певних недоліків був присутній представник виконавця, наявність якого є обов'язковою в розумінні підпунктів 6.17.2. та 6.17.3. договору. Також, відсутні будь-які позначення щодо відсутності представника відповідача або ж відмови його від підписання вказаного акту від 29.01.2020.
Крім того, у справі відсутні належні та допустимі докази направлення позивачем на належну адресу відповідача (так само як і доказів отримання відповідачем) вищевказаного акту.
Додана до матеріалів справи копія фіскального чеку від 29.01.2020 не містить жодних відомостей щодо змісту поштового направлення.
Крім того, у наданих позивачем документах відсутні відомості щодо проведення контрольних заходів стосовно постачання Виконавцем неякісних продуктів харчування, складення ним акту контролю, наявності вимоги представника Замовника щодо застосовування обов'язкового контролю, на сумнівну продукцію в установі безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини у разі виникнення сумніву щодо відповідності до якості, маркування та етикетування, фасування, та стану упаковки. Не надано жодних документів, які б підтверджували факти постачання неякісних продуктів.
Таким чином, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 586 845 грн, нарахованого позивачем за порушення умов надання послуг з харчування у військовій частині НОМЕР_2 .
Також, з аналогічних обставин суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 637 875,00 грн, нарахованого позивачем за порушення умов надання послуг з харчування військовій частині НОМЕР_2 , яке зафіксовано Актом про порушення договірних зобов'язань №320 від 31.12.2019.
Судом також встановлено, що відповідно відповідно до Акту військової частини НОМЕР_3 про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання від 15.05.2020 №913/01-40, позивачем нараховано, відповідно до абзацу 3 підпункту 8.2.2. Договору, штрафні санкції у розмірі 14 205,54 грн за недоведення відповідачем встановлених норм харчування до особового складу (за період з 01.05.2020 по 10.05.2020).
Аналогічно, відповідно до вказаного підпункту договору, позивачем нараховано штрафні санкції за актами вказаної військової частини, а саме:
- Акт військової частини НОМЕР_3 від 26.05.2020 №992/01-40, штрафні санкції у розмірі 14 962,21 грн за не доведення встановлених норм харчування до особового складу (в період 11.05.2020р. по 20.05.2020р.);
- Акт військової частини НОМЕР_3 від 02.07.2020 №1222/01-40, штрафні санкції у розмірі 13 992,01 грн, за не доведення встановлених норм харчування до особового складу (в період 21.06.2020р. по 30.06.2020р.);
- Акт військової частини НОМЕР_3 від 22.07.2020 №1370/01-40 штрафні санкції у розмірі 16 340,85 грн, за не доведення встановлених норм харчування до особового складу (в період 11.07.2020р. по 20.07.2020р.);
- Акт військової частини НОМЕР_3 від 15.07.2020 №1329/01-40 штрафні санкції у розмірі 13 095,59 грн, за не доведення встановлених норм харчування до особового складу (в період 01.07.2020р. по 10.07.2020р.).
Послуга щодо забезпечення харчуванням, відповідно до п. 6.4.5. Договору, Виконавцем надається згідно щотижневої розкладки продуктів, яка складається представником Замовника із залученням представника Виконавця, відповідно до норм харчування, з урахуванням рекомендацій Тилу Збройних Сил України, Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України та наступних критеріїв: особливостей пори року, інтенсивності підготовки особового складу та умов бойової підготовки військових частин, планів освіження непорушних запасів.
Пунктами 6.4.6. та 6.4.9. договору визначено, що щотижнева розкладка затверджується представником Замовника, після ознайомлення з нею представника Виконавця. Факт ознайомлення підтверджується підписом. Представник Замовника та представник Виконавця щоденно, під час кожного прийому їжі, заповнюють відповідні графи книги обліку контролю за якістю приготування їжі. Представник Замовника здійснює контроль за веденням та правильністю здійснених представником Виконавця записів у книзі обліку.
Також, згідно п. 6.4.12. договору при наданні послуг виконавець за власний рахунок може використовувати додаткові харчові продукти, які оплаті не підлягають.
Суд зазначає, що вищевказані акти про порушення були складено без участі представників Виконавця або зазначення про відмову від підпису акту Виконавцем та лише через кілька днів після закінчення періоду надання послуг.
Додані позивачем копії розкладки продуктів, згідно яких відповідач здійснював приготування їжі в цей період, складена та затверджена представниками Замовника без жодних зауважень та заперечень.
Крім цього, із наданих позивачем копій актів приймання наданих виконавцем послуг щодо забезпечення харчування, зведених актів приймання наданих послуг та книги обліку контролю за якістю приготування їжі вбачається, що усі послуги відповідачем надано своєчасно, якісно, із дотриманням санітарно-гігієнічних норм та доведенням норм харчування. Випадки порушення відповідачем положень постанови КМУ від 29.03.2002 №426 щодо норм заміни продуктів харчування не допускались.
Також надані відповідачем вищевказані послуги прийняті представником замовника у повному обсязі без зауважень.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги вказані у наданих позивачем Актах порушень договірних зобов'язань суб'єктом господарювання відомості та додані до них документи, не вбачається фактів недоведення встановлених норм харчування військовослужбовців при наданні відповідачем послуг, а тому вважати вищевказані випадки неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за зобов'язань за договором щодо військової частини НОМЕР_3 неможливо.
Судом також встановлено, що відповідно до Акту військової частини НОМЕР_4 про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання (до акту приймання послуг за період з 01 по 10 липня 2020 року №38/3913) від 01.07.2020 №294, позивачем відповідно до абзацу 4 підпункту 8.2.1. договоpy нараховано штрафні санкції у розмірі 34690,07 грн, за використання під час надання послуги з харчування харчових продуктів з порушенням маркування та харчових продуктів, які є небезпечними.
Абзацом 4 підпункту 6.17.1. договору визначено, що якщо під час здійснення контрольного заходу щодо якості послуг із забезпечення харчуванням, харчовими продуктами за результатами оцінки представника Замовника існує обґрунтована підозра або встановлено, що харчовий продукт або інший об'єкт санітарних заходів є небезпечним чи непридатним до споживання та використання, зразок такого продукту відбирається у трьох юридично та аналітично однакових екземплярах у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2002 року № 833 “Про затвердження Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень”. Один з яких направляється до установи безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини для проведення досліджень, другий в присутності представника Виконавця передається на зберігання до військової частини як контрольний зразок, а третій передається представнику Виконавця.
Суд зазначає, що позивачем не було дотримано вимог вищевказаного пункту договору, зокрема, у матеріалах справи відсутні лабораторні висновки щодо дослідження даних продуктів.
Також, судом не приймаються до уваги надані позивачем зведений акт №38/3913 приймання наданих послуг щодо забезпечення харчування та акт №183 приймання наданих послуг щодо забезпечення харчування, які оформлені з порушенням вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» та наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 року № 440 «Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України».
Так, розділом 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та п.12 розділу II Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України визначено, що облікові документи складаються і ведуться розбірливо, без помарок та підчисток. Для виправлення помилок, що допущені під час записів, неправильні цифри або слова закреслюються тонкою лінією так, щоб закреслене можна було прочитати, а над ним записуються правильні цифри і слова. Про зроблене виправлення зазначається написом на вільному місці цієї сторінки документа: "Закреслене (вказується помилковий запис) не Читати, дописаному (вказується правильний запис) вірити” та засвідчується в обліковому регістрі підписом виконавця, а в первинному (допоміжному) документі - підписом посадової особи, яка підписала цей документ.
Отже, надані позивачем в якості доказів наявності порушень відповідача первинні бухгалтерські документи, а саме копії зведеного акту №38/3913 та акту №183, які містять дописи за допомогою кулькової ручки та без належного завірення, не можуть розглядатися в якості належних та допустимих доказів в частині підтвердження наявності порушень умов договору відповідачем щодо військової частини НОМЕР_4 .
Судом також встановлено, що відповідно до Акту військової частині НОМЕР_5 про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання від 23.07.2020 №2405, позивачем відповідно до абзацу 3 підпункту 8-2-2. договору нараховано штрафні санкції у розмірі 10614,13 грн, за не доведення встановлених норм харчування до особового складу частини (в період 13.07.2020 по 20.07.2020).
Відповідно до вказаного підпункту договору позивачем також нараховано штрафні санкції у розмірі 11670,88 грн на підставі Акту військової частини НОМЕР_5 про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання від 14.08.2020 року №2726, Зведеного акту №47/2678 приймання наданих послуг щодо забезпечення харчування з 01 серпня по 10 серпня 2020 року (включно) та Актів приймання наданих послуг щодо забезпечення харчування: від 01.08.2020 № 214, від 02.08.2020 № 215, від 03.08.2020 № 216, від 04.08.2020 № 217, від 05.08.2020 № 218, від 06.06.2020 № 219, від 07.08.2020 № 220, від 08.08.2020 № 221, від 09.08.2020 № 222, від 10.08.2020 № 223.
Зі змісту вищевказаних актів вбачається, що останні були складенні комісійно, без участі представників виконавця.
Суд зазначає, що з наданих позивачем актів приймання наданих виконавцем послуг щодо забезпечення харчування, зведених актів приймання наданих послуг та книги обліку контролю за якістю приготування їжі вбачається, що усі послуги виконавцем надано своєчасно, якісно з дотриманням санітарно-гігієнічних норм та із доведенням норм харчування. Випадки порушення відповідачем положень постанови КМУ від 29.03.2002 №426 щодо норм заміни продуктів харчування не допускались.
Більш того, надані відповідачем вищевказані послуги прийняті представником замовника у повному обсязі, без надання зі своєї сторони затвердженої розкладки на приготування їжі або причин не складення та непогодження військовою частиною щотижневої розкладки продуктів, яка передбачена п. 6.4.5. договору.
Таким чином, приймаючи до уваги відомості, які вказані у наданих позивачем Актах порушень договірних зобов'язань суб'єктом господарювання та доданих до них документах, за відсутності відомостей щодо неналежного надання вказаних послуг, недоведення норм харчування або несанкціонованих замін продуктів харчування, які були прийняті позивачем у повному обсязі без зауважень, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача штрафу, нарахованого позивачем за порушення умов надання послуг з харчування у військовій частині НОМЕР_5 .
Судом також встановлено, що відповідно до Акту військової частини НОМЕР_6 про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання від 12.03.2020 №337 (до акту приймання послуг від 12.03.2020), позивачем відповідно до абзацу 1 підпункту 8.2.1. Договору нараховано штрафні санкції у розмірі 9720,58 грн., за використання під час надання послуги з харчування з порушенням маркування та харчових продуктів, які є небезпечними.
Із змісту акту вбачається, що представником замовника під час контрольного заходу на складі відповідача 12.03.2020 встановлено відсутність протоколів випробувань установи безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини на частину продукції, виявлено продовольство без відповідних документів, що засвідчують їх якість (консервовані овочі) та виявлено продовольство без маркування та невідомого походження.
Даний Акт про порушення складено комісійно представниками вказаної військової частини, а також за участі представника ТОВ «Військторг», який не є стороною за вказаним договором.
При цьому, у вказаному Акті не вказується про безпосереднє використання відповідачем зазначених в Акті продуктів при харчуванні військовослужбовців частини та причини відсутності документів на вказані продукти.
Разом з тим, суд зазначає, що у вказаному Акті про порушення, не міститься жодних обґрунтувань щодо відсутності на них маркування або віднесення цих, або будь-яких інших продуктів до небезпечних у розумінні цього Договору та норм чинного законодавства. Лабораторні висновки з цих питань відсутні.
Таким чином, з наведеного вбачається про відсутність у позивача підстав для нарахування та стягнення штрафних санкцій у розмірі 9720,58 грн згідно абз. 1 підпункту 8.2.1. договору.
Судом також встановлено, що відповідно до Акту військової частини НОМЕР_7 про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання від 31.03.2020 №57/454, позивачем відповідно до пункту 8.2.3. договору нараховано штрафні санкції у розмірі 1767,91 грн, за несвоєчасне освіження запасів продовольства (олії та гірчичного порошку) вказаної частини.
Відповідно до підпункту 8.2.3. договору при порушенні умов цього Договору щодо своєчасного та/або повного освіження харчових продуктів відповідно до заявки Представника Замовника, виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% вартості не освіжених або несвоєчасно освіжених харчових продуктів, а також пеню у розмірі 0,1% вартості не освіжених або невчасно освіжених харчових продуктів за кожен день прострочення, а в разі їх псування в результаті не освіження з вини Виконавця - зобов'язаний поставити харчові продукти свіжого виробництва на заміну зіпсованих.
Суд зазначає, що з наданого позивачем Акту про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання №57/454 від 31.03.2020 вбачається, що він був складений до акту приймання послуг від 31.03.2020 року №91 у військовій частині НОМЕР_7 , при цьому самого акту матеріали справи не містять.
Відтак, матеріали справи не містять, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що відповідачем було несвоєчасно освіжено гірчичний порошок та олію на загальну суму 8 795,60 грн, за що передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 1 767,91 грн.
Судом також встановлено, що відповідно до Акту військової частини НОМЕР_2 про порушення суб'єктом господарювання договірних зобов'язань у військовій частині за другу декаду листопада 2019 року від 12.11.2019 №43/пс, позивачем нараховано штрафні санкції у загальному розмірі 1 154 790,00 грн, до якого включено:
- 491 400 грн - нараховано у відповідності до абзацу 9 підпункту 8.2.1. Договору за вимог пунктів 3.1 та 3.3 Договору щодо виявлення небезпечних харчових продуктів псування);
- 491 400 грн - нараховано відповідно до підпункту 8.2.1. Договору за порушення вимог абзацу 1 підпункту 6.10. Договору щодо здійснення транспортування із супроводженням копіями документів, що підтверджують якість харчових продуктів (умови транспортування картоплі свіжої було порушено (пакування в поліетилені не дозволяє ГОСТ);
- 171 990 грн - нараховано відповідно до абзацу 1 підпункту 8.2.2. Договору за Виконавцем умов Договору щодо своєчасності надання послуг із забезпечення харчовими продуктами.
Відповідно до Акту військової частини НОМЕР_2 про порушення суб'єктом господарювання договірних зобов'язань №1/пс від 11.01.2020 та Акту приймання ЗПХ-19/1556 послуг щодо забезпечення харчовими продуктами в/'ч НОМЕР_2 м. Мукачеве з 11 січня по 20 січня 2020 року (включно), Позивачем нараховано штрафні санкції у загальному розмірі 637875 грн, до якого включено:
- 472 500 грн - нараховано у відповідності до абзацу 9 підпункту 8.2.1. Договору за порушення Виконавцем вимог пунктів 3.1 та 3.3 діючого Договору при виявленні небезпечних харчових продуктів;
- 165 375 грн - нараховано відповідно до абзацу 1 підпункту 8.2.2. Договору за порушення Виконавцем вимог Договору щодо своєчасності надання послуг із забезпечення харчовими продуктами.
Суд зазначає, що зі змісту вказаних актів не вбачається, що під час їх складання та виявлення певних недоліків був присутній представник виконавця, наявність якого є обов'язковою в розумінні підпунктів 6.17.2. та 6.17.3. договору. Також, відсутні будь-які позначення щодо відсутності представника відповідача або ж відмови його від підписання вказаного акту.
Крім того, у справі відсутні належні та допустимі докази направлення позивачем на належну адресу відповідача (так само як і доказів отримання відповідачем) вищевказаних актів. Додані до матеріалів справи копії фіскальних чеків не можуть розцінюватись, як належних доказ направлення на адресу відповідача даних актів про порушення.
В свою чергу матеріали справи також не містять доказів в підтвердження повідомлення відповідача з метою прибуття останнього для складення таких актів.
Отже, за наведених обставин, оскільки Акти про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання складені з порушенням умов 6.17.2. та 6.17.3. договору, суд не приймає надані Акти у якості доказів в підтвердження порушення відповідачем умов договору.
У матеріалах справи також не містяться належних доказів того, що на виконання підпунктів 3.3., 6.17.1. договору, позивачем направлялися зразки картоплі поставленої відповідачем до установи безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини для проведення досліджень. Так само у справі відсутній протокол лабораторних досліджень картоплі на предмет встановлення її якості та відповідності нормативним документам.
Таким чином, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача штрафу, нарахованого позивачем за порушення умов надання послуг з харчування у військовій частині НОМЕР_2 .
Судом також встановлено, що відповідно до Акту військової частини НОМЕР_8 про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання від 18.03.2020 року № 350/484/4/59 нараховано штрафні санкції у розмірі 13 680,61 грн, відповідно до абзацу 4 підпункту 8.2.1. договору.
Позивач зазначає, що даний Акт порушення є додатком до актів приймання послуг щодо забезпечення харчуванням від 17.03.2020 року № 76, від 18.03.2020 року №77, однак, як вбачається з інформації наявної у наданих актах, представниками позивача було виявлено порушення п.п.6.16 договору та складено акт перевірки за № 409/6/141 від 18.03.2020 року.
На підставі викладеного вбачається, що позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення відповідачем умов договору відповідно актів приймання послуг щодо забезпечення харчуванням № 76 від 17.03.2020 року та №77 від 18.03.2020 року.
У відзиві на позовну заяву відповідачем було заявлено про пропуск строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до п. 1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів” від 29 травня 2013 року N 10 (далі - Постанова № 10) позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України).
Відповідно до п. 2.2 Постанови № 10 за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Відтак, оскільки суд відмовляє у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності судом не розглядається.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Детально проаналізувавши та надавши оцінку підставам позову, які викладені позивачем у позовній заяві, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами наявності тих обставин, які є підставами для нарахуваня відповідачу штрафних санкцій за порушення умов договору №286/2/18/175 від 29.12.2018.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Міністерства оборони України.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15.06.2021
Суддя Л. Г. Пукшин