ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2021Справа № 910/5039/21
Господарський суд міста Києва у складі cудді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь»
про стягнення 253781,45 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
30.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь» про стягнення 253781,45 грн, з яких 70494,84 грн основного боргу та 183286,61 грн пені.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки №ДС-19466 від 06.11.2020 не поставив у встановлений строк позивачу товар, 50% вартості якого було оплачено позивачем шляхом попередньої оплати, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача попередню оплату у розмірі 70494,84 грн та пеню, нараховану за прострочення поставки товару, у розмірі 183286,61 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 відкрито провадження у справі №910/5039/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.04.2021, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
У підготовчому засіданні 28.04.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 19.05.2021.
У підготовчому засіданні 19.05.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.06.2021.
02.06.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник позивача у судове засідання 02.06.2021 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду була отримана позивачем 29.05.2021 (за ідентифікатором пошуку 0105477690986).
Представник відповідача у судове засідання 02.06.2021 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду була повернута відділенням поштового зв'язку за зворотною адресою 24.05.2021 (за ідентифікатором пошуку 0105477690994).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У судовому засіданні 02.06.2021 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
06.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Контакт» (покупець) укладено Договір поставки №ДС-19466, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати в обумовлені цим договором строки покупцю металопрокат згідно з Специфікацією, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену суму.
Товар поставляється в комплектності, сортаменті, кількості, у строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікації до договору, що є його невід'ємною частиною (п. 1.2 Договору поставки №ДС-19466 від 06.11.2020).
Відповідно до п. 2.2 Договору поставки №ДС-19466 від 06.11.2020 постачальник зобов'язаний передати у власність покупцю товар у строки та на умовах, обумовлених договором та/або специфікацією до нього.
Згідно з п. 2.3 Договору поставки №ДС-19466 від 06.11.2020 покупець має право вимагати від постачальника передачі товару у строки та на умовах, викладених у Договорі та/або специфікації до нього.
У п. 3.2 Договору поставки №ДС-19466 від 06.11.2020 зазначено, що кількість кожної партії товару узгоджується між сторонами в рахунках-фактурах. Кожна партія повинна супроводжуватись наступними документами: податкова накладна, видаткова накладна, рахунок-фактура, сертифікат якості на товар (завірені копії).
Відповідно до п. 4.1 Договору поставки №ДС-19466 від 06.11.2020 поставка товару здійснюється в сортаменті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в строки, погоджені сторонами в специфікації.
Відповідно до п. 4.3 Договору поставки №ДС-19466 від 06.11.2020 строк поставки товару та умови оплати узгоджуються сторонами у специфікаціях до цього договору.
Згідно з п. 5.1 Договору поставки №ДС-19466 від 06.11.2020 ціна товару за одиницю і по позиціях вказується в специфікації до договору.
У п. 5.3 Договору поставки №ДС-19466 від 06.11.2020 сторонами погоджено порядок розрахунків: покупець здійснює попередню оплату в розмірі 50% загальної суми (ціни) договору згідно з зазначеними в специфікаціях умов. Остаточний розрахунок проводиться по факту отримання товару протягом 5-ти банківських днів.
Відповідно до п. 9.2 Договору поставки №ДС-19466 від 06.11.2020 договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.21020 включно, а в частині виконання зобов'язань - до повного та належного виконання. Дострокове розірвання цього договору виключно за згодою обох сторін і оформлюється відповідною додатковою угодою, що є невід'ємною частиною цього договору. Договір вважається розірваним після завершення всіх розрахунків між сторонами за фактично виконані зобов'язання.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки №ДС-19466 від 06.11.2020 не поставив у встановлений строк позивачу товар, 50% вартості якого було оплачено позивачем шляхом попередньої оплати, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача попередню оплату у розмірі 70494,84 грн та пеню, нараховану за прострочення поставки товару, у розмірі 183286,61 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст Договору поставки №ДС-19466 від 06.11.2020, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У Специфікації №1 від 06.11.2020 до Договору поставки №ДС-19466 від 06.11.2020 сторони погодили, що відповідач зобов'язується поставити позивачу товар - Трубу 159*6*1400 ст.12Х18Н10Т, у кількості 30 шт, загальною вартістю 140989,68 грн.
У мови оплати - 50% попередньої оплати; термін поставки - 7 календарних днів після отримання передоплати.
Судом встановлено, що на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №ДС-0007686 від 03.11.2020 на суму 140989,68 грн позивач 09.11.2020 сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 70494,84 грн, що підтверджується платіжним дорученням №7137 від 09.11.2020 (призначення платежу - передоплата за металопрокат згідно з рахунком №ДС-0007686 від 03.11.2020) та банківською випискою з рахунку позивача.
Таким чином, позивачем були виконані свої зобов'язання щодо сплати на користь постачальника (відповідача) попередньої оплати у розмірі 50% від суми товару.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Як погоджено сторонами у Специфікації №1 від 06.11.2020, поставка товару здійснюється протягом 7-ми календарних днів після отримання передоплати.
Таким чином, відповідач повинен був поставити позивачу товар у строк до 16.11.2020 включно.
Зобов'язання постачальника вважаються виконаними з моменту підписання видаткових накладних сторонами. Розвантаження транспортного засобу виконується силами і за рахунок покупця (п. 4.4 Договору поставки №ДС-19466 від 06.11.2020).
Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару згідно з п. 4.4 договору, що підтверджується відповідним первинним документом (4.6 Договору поставки №ДС-19466 від 06.11.2020).
Доказів поставки відповідачем позивачу товару, обумовленого у Специфікації №1 до Договору поставки №ДС-19466 від 06.11.2020, та 50% вартості якого було оплачено позивачем шляхом попередньої оплати відповідачем суду не надано.
Судом встановлено, що 11.12.2020 позивач направив відповідачу листа, в якому просив негайно поставити йому товар або повернути суму попередньої оплати.
Вказаний лист був отриманий відповідачем 15.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №8420577280191.
Відповідно до ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Згідно ч.1, ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97- ВР від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".
Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Отже, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").
Покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов'язок продавця поставити товар припиняється.
Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов'язань сторін за договором, в тому числі припинення обов'язку продавця поставити погоджений товар (в межах зобов'язання, яке виникло з конкретної погодженої поставки).
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що у зв'язку з правомірною відмовою позивача від поставки товару за Специфікацією №1 від 06.11.2020 до Договору поставки №ДС-19466 від 06.11.2020 (так як відповідач не поставив позивачу товар у встановлений договором строк) у відповідача 15.12.2020 (дата отримання відповідачем листа позивача) припинився обов'язок поставити позивачу товар.
Доказів повернення позивачу попередньої оплати у розмірі 70494,84 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь» з повернення суми попередньої оплати у розмірі 70494,84 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не був спростований, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь» про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 70494,84 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, у зв'язку з простроченням поставки відповідачем позивачу товару, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 183286,61 грн (станом на 01.04.2021).
Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 6.2 Договору поставки №ДС-19466 від 06.11.2020 за порушення термінів поставок, передбачених п. 4.3 даного договору, постачальник сплачує пеню у розмірі 1% від загальної суми (ціни) договору за кожний день прострочення до дати належного виконання взятих на себе зобов'язань.
Як встановлено судом, відповідач зобов'язаний був поставити позивачу товар у строк до 16.11.2020 включно.
При цьому, як встановлено судом, у зв'язку з відмовою позивача від виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару за Специфікацією №1 від 06.11.2020 (шляхом надсилання відповідного листа), у відповідача 15.12.2020 припинився обов'язок поставляти позивачу товар, 50% вартості якого було оплачено позивачем шляхом попередньої оплати.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прострочення відповідача з поставки товару тривало з 17.11.2020 до 14.12.2020, у зв'язку з чим позивач має право нараховувати пеню за прострочення поставки відповідачем товару саме у вказаному періоді.
За таких обставин суд здійснив власний розрахунок пені за прострочення виконання відповідачем обов'язку з поставки товару (в межах строку існування такого обов'язку).
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення
140989.6817.11.2020 - 14.12.2020281%39477.11
Таким чином, обґрунтованим розміром пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару є 39477,11 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь» пені у розмірі 183286,61 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 39477,11 грн.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 114; ідентифікаційний код: 42817110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт» (84200, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Нахімова, буд. 1; ідентифікаційний код: 13499136) суму основного боргу у розмірі 70494 (сімдесят тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн 84 коп., пеню у розмірі 39477 (тридцять дев'ять тисяч чотириста сімдесят сім) грн 11 коп. та судовий збір у розмірі 1649 (одна тисяча шістсот сорок дев'ять) грн 58 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст складено та підписано 15.06.2021.
Суддя О.М. Спичак