номер провадження справи 9/55/21
15.06.2021 Справа № 908/1074/21
м. Запоріжжя
За позовом: Концерну “Міські теплові мережі”, код ЄДРПОУ 32121458 (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69005, м.Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4)
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Кухтарєвої Алли Миколаївни, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
про: стягнення суми 42050,13 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без виклику сторін
До Господарського суду Запорізької області 20.04.2021 надійшла позовна заява Концерну “Міські теплові мережі” про стягнення з відповідача: Фізичної особи - підприємця Кухтарєвої Алли Миколаївни суми 42012,53 грн. основного боргу, суми 37,60 грн. - 3% річних, всього - загальної суми 42050,13 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.04.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1074/21, присвоєний номер провадження 9/55/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
15.06.2021 справу розглянуто, за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202252 від 01.10.2008, який укладено сторонами, відповідач не оплатив своєчасно та у повному обсязі відпущену йому позивачем теплову енергію за період з листопада 2019 по лютий 2021, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 42012,53 грн. За прострочення оплати позивач нарахував відповідачу 3% річних за загальний період з 20.12.2019 по 11.03.2020 в сумі 37,60 грн, які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, ст. 24 Закону України “Про теплопостачання”, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, та умовами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202252 від 01.10.2008.
Відповідач відзив на позов суду не надав. Про розгляд справи відповідача повідомлено належним чином.
Ухвала суду від 22.04.2021 про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 26.04.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
01.10.2008 між Концерном “Міські теплові мережі” (надалі теплопостачальна організація, позивач у справі) в особі директора Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району та Фізичною особою-підприємцем Кухтарєвою Аллою Миколаївною (споживач, відповідач у справі) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №202252, відповідно до п. 1.1 якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами.
Згідно з умовами п. 2.1 договору та додатків №1, №1а до нього теплова енергія відпускається споживачу в гарячій воді на потреби опалення об'єкту по бул. Шевченка, 47 з приєднаним (максимальним) тепловим навантаженням 0,015038 Гкал/годину.
Відповідно до п. 3.2.6 договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків (додаток №5 до цього договору), та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.
У п. 6.2 договору зазначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Згідно з п. 6.3 договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.
Пунктами 6.7, 6.7.1 договору встановлено, що споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Адм. Нахімова, буд. № 4, документи за розрахунковий період:
- рахунок-фактуру;
- акт приймання-передачі теплової енергії;
- податкову накладну (платникам ПДВ).
Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації протягом п'яти днів з дати отримання.
В п. 6.7.2 договору сторони погодили, що в разі неотримання акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін, встановлений пунктом 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період.
Пунктом 10.1 договору сторони погодили термін дії договору до 01.10.2009, а пунктом 10.4 договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.
Доказів припинення дії договору сторони не надали, отже його умови є чинними на момент розгляду даної справи.
01.05.2012 сторони уклали додаткову угоду до договору щодо зміни додатку № 1 «Обсяги та порядок постачання теплової енергії Споживачу», відповідно до якої Теплопостачальна організація відпускає Споживачу теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення з приєднаним (максимальним) тепловим навантаженням 0,013043 Гкал/годину.
Як свідчать матеріали справи, позивач у період з листопада 2019 по лютий 2021 на підставі договору № 202252 від 01.10.2008 відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 49075,88 грн., про що свідчать акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період.
За умовами п. 6.7 договору споживач самостійно з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен був отримати від теплопостачальної організації акти та рахунки на оплату теплової енергії.
Як зазначив позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач самостійно не отримав акти та рахунки.
Відповідно до п. 6.7.2 договору сторони погодили, що в разі неотримання акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін, встановлений пунктом 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період.
В примітках вищевказаних актів було вказано, що у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту і установлені договором терміни, акт вважається погодженим.
Також матеріали справи свідчать про часткову оплату відповідачем теплової енергії на загальну суму 7063,35 грн. На підтвердження часткової оплати позивач надав суду відповідні копії виписок банку.
Таким чином, несплаченою залишилась теплова енергія на суму 42012,53 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду із позовом, за яким відкрито провадження у даній справі.
Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 та іншими нормативно-правовими актами України.
Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зі змісту ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України слідує, що цивільні права і обов'язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 275, ч.6 ст. 276 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Відповідно до ст.19 Закону України “Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до змісту ст. 24 зазначеного Закону основними обов'язками споживача теплової енергії є: додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів.
Згідно з частиною 5 ст. 25 Закону України “Про теплопостачання” у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
В пункті п. 3.2.6 укладеного сторонами договору встановлено, що Споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач в установлені договором строки оплату не здійснив, чим порушив умови договору.
Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію в розмірі 42012,53 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований. Доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суду не надано.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 42012,53 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму 37,60 грн. 3 % річних, нарахованих за загальний період з 20.12.2019 по 11.03.2020
(за теплову енергію відпущену у листопаді 2019, грудні 2019 та січні 2020).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Факт прострочення виконання грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи. Розрахунок 3% річних, який здійснено з урахуванням надходження часткових оплат, перевірений судом та визнаний правильним, тому вимоги в цій частині судом задовольняються.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Сума судового збору, що підлягала до сплати за подання позовної заяви у справі становить 2270,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021).
Згідно з матеріалами справи, позивачем за платіжними дорученнями № 7334 від 04.08.2020 (210,20 грн.) та № 9976 від 22.09.2020 (2102,00 грн.) було сплачено загальну суму 2312,20 грн. судового збору, отже переплата становить 42,20 грн.
За змістом п.1 ч. 1, ч. 2 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про необхідність повернення позивачу із Державного бюджету України судового збору в розмірі 42,20 грн., за відповідною ухвалою суду.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кухтарєвої Алли Миколаївни, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь Концерну “Міські теплові мережі”, код ЄДРПОУ 32121458 (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; рахунок: НОМЕР_2 , Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 313957) суму 42012 (сорок дві тисячі дванадцять) грн. 53 коп. основного боргу.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кухтарєвої Алли Миколаївни, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь Концерну “Міські теплові мережі”, код ЄДРПОУ 32121458 (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; р/р № НОМЕР_3 , ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478) суму 37 (тридцять сім) грн. 60 коп. - 3% річних та суму 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 15.06.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва